ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
06 березня 2019 року № 640/1287/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО" Северина Юрія Петровича до Старшого державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Боголей І.Ю. про визнання протиправною та скасування постанови №57878693, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО" Северин Юрій Петрович (01001, вул.Заньковецької/Станіславського, буд. 3/1) з позовом до старшого державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Боголей І.Ю. (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 11-Б) про визнання протиправними дій старшого державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Боголей І.Ю. щодо накладення на Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО" штрафу на користь держави у розмірі 5 100,00 грн. та скасування постанови старшого державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Боголей І.Ю. від 11 січня 2019 року ВП № 57878693 про накладення на Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО" штрафу на користь держави у розмірі 5 100,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2019 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.
Позов мотивовано протиправним накладенням державним виконавцем штрафу на позивача - боржника у виконавчому провадженні, оскільки позивач повідомив відповідача про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2015 у справі № 804/6582/15, тому державний виконавець за відсутності на те підстав виніс постанову про накладення штрафу.
Відповідач у визначений судом строк відзив на позовну заяву надав, крім того, відповідачем на адресу суду були надіслані матеріали виконавчого провадження ВП №57878693.
Розглянувши подані сторонам документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017 позов задоволено частково: зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК КАМБІО» Додусенка Володимира Івановича включити ОСОБА_5 до повного переліку вкладників ПАТ «БАНК КАМБІО», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку 26209310100256 у національній валюті від 12.09.2014, зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК КАМБІО» Додусенка Володимира Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_5 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «БАНК КАМБІО» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
На виконання вищевказаного рішення 13.11.2017 видано виконавчий лист.
Старшим державним виконавцем Печерського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Пиляй С.І. 10.12.2018 відкрито виконавче провадження ВП № 57878693 з примусового виконання виконавчого листа від 13.11.2017, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
14 грудня 2018 року позивачем було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 57878693 з примусового виконання виконавчого листа від 13.11.2017, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом від 10.12.2018.
Як зазначає позивач, він 21.12.2018 на Печерського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Пиляй С.І. направлено повідомлення №04/2500 щодо виконання рішення суду. А саме відповідача було повідомлено про те, що 14.12.2016 листом № 01/2809 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК КАМБІО» Додусенко Володимиром Івановичем надано додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включений ОСОБА_5 до повного переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО», які мають право на відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надано відповідні документи, що це підтверджують.
Старшим державним виконавцем Печерського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Боголей І.Ю. 11 січня 2019 року винесено Постанову ВП № 57878693 про накладення па уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб па ліквідацію ПАТ «БАНК КАМБІО» штрафу на користь держави у розмірі 5 100,00 грн.
Вважаючи таку постанову необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Спеціальним Законом, що здійснює регулювання правовідносин, які склалися в процесі судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів є Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 18 Закону встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пунктів 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:
- проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
- накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
Згідно з частиною четвертою цієї ж статті вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
У відповідності до частини 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Відповідно до частини шостої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення
Так, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Як встановлено судом, у п. 2 постанови про відкриття виконавчого провадження вказано боржнику про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
27 грудня 2018 року за вх. № 18302 до Печерського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві надійшло повідомлення щодо виконання рішення, що 14.12.2016 листом № 01/2809 рішення виконано, а саме направлено до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення стягувана до повного переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо».
Однак, як зазначає відповідач та підтверджується матеріалами справи, позивачем не виконано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2015. Відповідно до листа № 34-036-10778/18 від 23.05.2018 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив про те, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО" інформацію про рахунок ОСОБА_7 не включено до переліку рахунків, за якими вкладники ПАТ "БАНК КАМБІО" мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.
Крім того, з вищевказаного листа вбачається, що листом № 22/604 від 15.05.2018 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО" повідомила ОСОБА_5 про те, що за результатами проведеної перевірки на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, правочин щодо перерахування грошових коштів на рахунок ОСОБА_5 визнано нікчемним.
Також, судом встановлено, що позивачем не подано доказів надіслання (отримання) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб вказаного листа від 14.12.2016 № 01/2809, яким, як зазначав позивач, надано додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включений ОСОБА_5 до повного переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО», які мають право на відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Частиною першою статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» вказано: у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже законодавчо визначено імперативну норму щодо накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду, тобто державний виконавець фактично позбавлений можливості вчиняти дії у будь-який інший не визначений Законом спосіб.
Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що оскільки позивачем в порушення постанови про відкриття виконавчого ВП № 57878693 станом на 11.01.2019 не виконано судове рішення у добровільному порядку протягом 10 робочих днів, державний виконавець при винесенні постанови про накладення штрафу від 11.01.2019 в рамках примусового виконання виконавчого листа № 804/6582/15, діяв в межах наданих йому повноважень, в порядок та спосіб, визначені Законом України "Про виконавче провадження".
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у державного виконавця були всі підстави для застосування до позивача штрафу за невиконання судового рішення.
В силу норми ч. 2 ст. 19 Конституції України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Згідно з ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв'язку із відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.
Керуючись статтями 77-78, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО" Северина Юрія Петровича (01001, вул. Заньковецької/Станіславського, буд. 3/1) відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).
Суддя Н.Г. Вєкуа