28 лютого 2019 року м. Дніпросправа № 0840/3091/18
головуючий суддя І інстанції - Лазаренко М.С.
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Комар Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2018 року у справі № 0840/3091/18за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до Департаменту надання адміністративних послуг та розвитку підприємництва Запорізької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»звернулось до суду з адміністративним позовом до Департаменту надання адміністративних послуг та розвитку підприємництва Запорізької міської ради, в якому просило:
- визнати протиправною відмову адміністраторів філії Центру надання адміністративних послуг по Олександрівському району Департаменту надання адміністративних послуг та розвитку підприємництва Запорізької міської ради у прийнятті заяви про скасування реєстраційних дій, а саме записів про припинення іпотеки та заборони відчуження майна, внесених 18.06.2014 щодо квартири АДРЕСА_1, на підставі заочного рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.04.2014 року;
- зобов'язати Департамент надання адміністративних послуг та розвитку підприємництва Запорізької міської ради прийняти заяву АТ «Дельта Банк» про скасування реєстраційних дій, а саме записів про припинення іпотеки та заборони відчуження майна, внесених 18.06.2014 року щодо квартири АДРЕСА_2, на підставі заочного рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.04.2014 року у відповідності до положень ч.2 ст.26, ст.31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п.1 ч.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2018 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції,Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулосьз апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що фактичною підставою для відмови у прийнятті заяви про скасування реєстраційних дій була відсутність в постанові апеляційного суду положень щодо скасування заборони на відчуження заставного майна, що є протиправним. Зауважено, що вчинення дій на підставі рішень судів без справляння адміністративного збору, передбачено ст. 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Департамент надання адміністративних послуг та розвитку підприємництва Запорізької міської ради подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач зазначив, що оскільки інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень не налагоджена, то стаття 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» не може бути реалізована в повному обсязі з об'єктивних причин, а тому вчинення адміністративних послуг на підставі рішень судів вчиняється в загальному порядку, зі сплатою адміністративного збору.
Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував відносно задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, стосовно квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, до Державного реєстру іпотек, 29.07.2008 року було внесено Запис про іпотеку за № 7647213 (номер запису про іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 6035708) на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бургазли І.І. 29.07.2008 за номером 9874.
Також, до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було внесено запис про заборону на нерухоме майно (номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 6035785) за реєстраційним номером 7647183 29.07.2008, на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бургазли І.І. 29.07.2008 за номером 9874, заборона № 9875.
04.04.2014 Комунарським районним судом м. Запоріжжя було ухвалене заочне рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до TOB «Укрпромбанк», реєстраційної служби головного управління юстиції у Запорізькій області, треті особи - служба у справах неповнолітніх районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І., про визнання недійсним договору іпотеки, яким було визнано недійсним з моменту укладення іпотечний договір № 135-10111005/Zфквіп-08 від 29.07.2008, укладений між ОСОБА_3 та TOB «Укрпромбанк», застосовано наслідки недійсності іпотечного договору.
17.06.2014 року до ДРПНМ було внесено зміни щодо особи Іпотекодержателя (первісного кредитора ВАТ «Укрпромбанк» було замінено на нового кредитора AT «Дельта Банк»), на підставі Договору про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010.
18.06.2014 року на підставі заочного рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.04.2014 року, до Державного реєстру іпотек було внесено запис про припинення іпотеки та обтяження щодо вищезазначеного нерухомого майна.
Постановою апеляційного суду Запорізької області від 27.03.2018 року заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.04.2014 по цій справі скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 про визнання недійсним договору іпотеки було відмовлено.
06.06.2018 року AT «Дельта Банк» в особі свого представника, яка діяла на підставі довіреності, звернулось до філії Центру надання адміністративних послуг по Олександрівському району Департаменту надання адміністративних послуг та розвитку підприємництва Запорізької міської ради з заявою про скасування реєстраційних дій, а саме записів про припинення іпотеки та заборони відчуження майна, внесених 18.06.2014 року на підставі судового рішення, щодо квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 386556623101, номер об'єкта в РПВН 13018521).
Адміністратором відділу надання адміністративних послуг по Олександрівському району було відмовлено позивачу в прийнятті заяви про скасування реєстраційної дії.
Вважаючи вказані дії адміністратора протиправними, позивачем було подано скаргу до директора Департаменту адміністративних послуг та розвитку підприємництва Запорізької міської ради.
Листом Департаменту надання адміністративних послуг та розвитку підприємництва від 18.06.2018 року № 04/577, в задоволенні скарги позивача було відмовлено.
Вказана відмова була обґрунтована тим, що оскільки в постанові апеляційного суду Запорізької області від 27.03.2018 року не було прописано положення щодо скасування заборони на відчуження заставного майна, у адміністратора відсутні повноваження для надання адміністративної послуги.
Не погодившись з вказаними доводами відповідача, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відмова адміністраторів філії Центру надання адміністративних послуг по Олександрівському району Департаменту надання адміністративних послуг та розвитку підприємництва Запорізької міської ради у прийнятті заяви про скасування реєстраційних дій, а саме записів про припинення іпотеки та заборони відчуження майна, внесених 18.06.2014 року щодо квартири АДРЕСА_1, на підставі заочного рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.04.2014 є обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг визначаються Законом України «Про адміністративні послуги».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адміністративні послуги», адміністративна послуга - це результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону.
Суб'єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб'єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 9 Закону України «Про адміністративні послуги», адміністративні послуги надаються суб'єктами надання адміністративних послуг безпосередньо або через центри надання адміністративних послуг.
Перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, визначаються законом.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження».
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Приписами ст. 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» визначено, що реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.
Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.
Державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного рішення суду формує та реєструє необхідну заяву або реєструє рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав, чи рішення суду про скасування відповідного рішення суду.
Проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів здійснюється у порядку та строки, передбачені цим Законом, без справляння адміністративного збору.
Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України.
Згідно п. 1 ч. 2 розд. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності», до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника.
Як свідчать встановлені обставини справи, та визнається сторонами, а тому в розумінні ч. 1 ст. 78 КАС України не підлягає доказуванню, подана позивачем заява про скасування записів про припинення предмету іпотеки та заборони відчуження майна та додані до неї документи були повернуті адміністратором центру надання адміністративних послуг.
В свою чергу, у відповіді на подану позивачем скаргу, відповідачем було визначено, що у адміністратора адміністративних послуг були відсутні повноваження на надання адміністративної послуги з огляду на відсутність у рішенні апеляційного суду Запорізької області положення щодо скасування заборони на відчуження заставного майна.
Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що виходячи зі змісту ст. 12 Закону України «Про адміністративні послуги», центр надання адміністративних послуг не є безпосереднім органом, який здійснює адміністративні послуги, а є постійно діючим робочим органом або структурним підрозділом місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування через адміністратора якого надаються адміністративні послуги, шляхом його взаємодії з суб'єктами надання адміністративних послуг.
Також, відповідно до ч.ч. 1, 4, 5 ст. 13 Закону України «Про адміністративні послуги», суб'єкт звернення для отримання адміністративної послуги в центрі надання адміністративних послуг звертається до адміністратора - посадової особи органу, що утворив центр надання адміністративних послуг, яка організовує надання адміністративних послуг шляхом взаємодії з суб'єктами.
Основними завданнями адміністратора є: 1) надання суб'єктам звернень вичерпної інформації та консультацій щодо вимог та порядку надання адміністративних послуг; 2) прийняття від суб'єктів звернень документів, необхідних для надання адміністративних послуг, їх реєстрація та подання документів (їх копій) відповідним суб'єктам надання адміністративних послуг не пізніше наступного робочого дня після їх отримання; 3) видача або забезпечення направлення через засоби поштового зв'язку суб'єктам звернень результатів надання адміністративних послуг (у тому числі рішення про відмову в задоволенні заяви суб'єкта звернення), повідомлення щодо можливості отримання адміністративних послуг, оформлених суб'єктами надання адміністративних послуг; 4) організаційне забезпечення надання адміністративних послуг суб'єктами надання адміністративних послуг; 5) здійснення контролю за додержанням суб'єктами надання адміністративних послуг термінів розгляду справ та прийняття рішень; 6) надання адміністративних послуг у випадках, передбачених законом; 7) складення протоколів про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 8) розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладення стягнень.
Адміністратор має право безоплатно одержувати від суб'єктів надання адміністративних послуг, підприємств, установ, організацій, які належать до сфери їх управління, документи та інформацію, пов'язані з наданням адміністративних послуг, у порядку, визначеному статтею 9 цього Закону; погоджувати документи (рішення) в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування, отримувати їх висновки з метою надання адміністративної послуги без залучення суб'єкта звернення; інформувати керівника центру надання адміністративних послуг та керівників суб'єктів надання адміністративних послуг про порушення термінів розгляду заяв щодо надання адміністративної послуги, вимагати вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень; посвідчувати власним підписом та печаткою (штампом) копії (фотокопії) документів і виписок з них, витягів з реєстрів та баз даних, які необхідні для надання адміністративної послуги.
Відтак, до завдань адміністратора центру надання адміністративних послуг відноситься, зокрема, прийняття від суб'єктів звернень документів, необхідних для надання адміністративних послуг, їх реєстрація та подання останніх (їх копій) відповідним суб'єктам надання адміністративних послуг.
Між тим, суд апеляційної інстанції зазначає і, на що не звернув увагу суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову, що положення Закону України «Про адміністративні послуги» не містять обов'язків або завдань адміністратора центру надання адміністративних послуг по перевірці поданих суб'єктом звернення документів на їх відповідність приписам законодавства та можливості прийняття на їх підставі відповідного рішення, перед передачею останніх відповідному суб'єкту надання адміністративних послуг.
Також, положення Закону України «Про адміністративні послуги» не наділяють адміністратора центру надання адміністративних послуг правом на повернення документів, за умови якщо він не виступає суб'єктом надання адміністративної послуги, у випадку, якщо вони не відповідають приписам чинного законодавства або не породжують у особи права на отримання такої послуги, зокрема, на скасування рішення про реєстрацію обтяжень.
Відтак, повернувши позивачу заяву про припинення іпотеки та відчуження майна та додані до неї документи, адміністратори філії Центру надання адміністративних послуг по Олександрівському району Департаменту надання адміністративних послуг та розвитку підприємництва Запорізької міської ради, в даному випадку, фактично перебрали на себе повноваження державного реєстратора, що не відповідає приписами Закону України «Про адміністративні послуги» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження».
Посилання відповідача у відзиві на адміністративний позов та відзиві на апеляційну скаргу на те, що фактичною підставою для неприйняття поданих позивачем документів була несплата позивачем адміністративного збору, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним, оскільки як вбачається з листа Департаменту надання адміністративних послуг та розвитку підприємництва від 18.06.2018 року № 04/577, підставою для відмови у прийнятті документів була відсутність в постанові апеляційного суду Запорізької області від 27.03.2018 року положення щодо скасування заборони на відчуження заставного майна та, як наслідок, відсутності у адміністратора повноважень для надання адміністративної послуги.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що відповідач, відмовляючи у прийнятті заяви про скасування реєстраційних дій діяв з порушенням приписів чинного законодавства, що свідчить про наявність правових підстав для визнання дій останнього протиправними та зобов'язання прийняти документи позивача.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач просить зобов'язати Департамент надання адміністративних послуг та розвитку підприємництва Запорізької міської ради прийняти заяву про скасування реєстраційних дій, а саме записів про припинення іпотеки та заборони відчуження майна, внесених 18.06.2014 року щодо квартири АДРЕСА_5, на підставі заочного рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.04.2014 року у відповідності до положень ч.2 ст.26, ст.31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п.1 ч.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності».
Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що положення ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» визначають, що заява про проведення реєстраційних дій не приймається за відсутності документа, що підтверджує оплату послуг, та у разі внесення відповідної плати не в повному обсязі, відповідні правові наслідки мають застосовуватись саме державним реєстратором після отримання ним відповідних документів, а не адміністратором центру надання адміністративних послуг, з огляду на обсяг прав, обов'язків та завдань останнього, визначених Законом України «Про адміністративні послуги».
Вказане, також зумовлює безпідставність тверджень відповідача щодо відсутності у нього правових підстав для прийняття заяви позивача та доданих до неї документів, з огляду на несплату останнім адміністративного збору.
Відтак, в даному випадку відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача прийняти заяву АТ «Дельта Банк» про скасування реєстраційних дій саме у відповідності до положень ч.2 ст.26, ст.31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п.1 ч.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності».
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд керується приписами ст. 139 КАС України.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо необхідності часткового задоволення апеляційної скарги позивача та скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2018 року у справі № 0840/3091/18- скасувати.
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову адміністратору філії Центру надання адміністративних послуг по Олександрівському району Департаменту надання адміністративних послуг та розвитку підприємництва Запорізької міської ради у прийнятті заяви про скасування реєстраційних дій, а саме записів про припинення іпотеки та заборони відчуження майна, внесених 18.06.2014 щодо квартири АДРЕСА_6, на підставі заочного рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.04.2014 року.
Зобов'язати Департамент надання адміністративних послуг та розвитку підприємництва Запорізької міської ради прийняти заяву АТ «Дельта Банк» про скасування реєстраційних дій, а саме записів про припинення іпотеки та заборони відчуження майна, внесених 18.06.2014 року щодо квартири АДРЕСА_5, на підставі заочного рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.04.2014 року.
В задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту надання адміністративних послуг та розвитку підприємництва Запорізької міської ради сплачений Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 1762.00 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 2643.00 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя Л.А. Божко
суддя Ю.В. Дурасова