21 лютого 2019 року м. Рівне №460/3214/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник не прибув,відповідача: представник не прибув, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:
Головного управління ДФС у Рівненській області
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу, -
27.12.2018 Головне управління ДФС у Рівненській області звернулось з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 стягнення податкового боргу в розмірі 1802994,86 грн., з підстав наявності заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 1802994,86 грн. У зв'язку з не сплатою узгодженої суми податкових зобов'язань в добровільному порядку протягом встановленого законом строку, відповідачу було виставлено податкову вимогу. Зважаючи на те, що податковий борг не було погашено, фіскальний орган звернувся про стягнення податкового боргу в судовому порядку. За таких обставин, сторона позивача просила позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 28.12.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 24.01.2019 .
Ухвалою суду від 24.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 21.02.2019.
Представник позивача в судове засідання не прибув. 21.02.2019 подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач в судове засідання не прибув. Про час, місце та дату судового засідання був повідомлений судом належним чином. 18.01.2019 подано клопотання про розгляд справи без його участі. Відзив на адміністративний позов на адресу суду не надходив.
Відповідно до частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, які були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи та вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін у судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.
Дослідивши у відкритому судовому засіданні подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що за ОСОБА_1 станом на 09.07.2018 рахується податковий борг в розмірі 2802994,86 грн. по наступним податкам та зборам:
- з податку на додану вартість в сумі 1475398,29 грн., який виник на підставі: декларації №9014151110 від 07.02.2018; податкового повідомлення-рішення форми "ПС" №0003881305 від 19.04.2018; податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0003871305 від 19.04.2018 та нарахування пені;
- єдиний податок з фізичних осіб в сумі 35530,57 грн., який виник на підставі: податкової декларації №9271229825 від 08.12.2017, податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0003831305 від 19.04.2018 та нарахування пені;
- військовий збір в сумі 99384,70 грн., виник на підставі: податкової декларації №9299207590 від 26.02.2018, податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0003801305 від 19.04.2018, податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0003861305 від 19.04.2018 та нарахування пені;
- податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 1188791,17 грн., який виник на підставі: податкової декларації №9299207590 від 26.02.2018, податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0003791305 від 19.04.2018, податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0003811305 від 19.04.2018 та нарахування пені;
- податок на доходи фізичних осіб в сумі 3890,13 грн., який виник на підставі: податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0003851305 від 19.04.2018, податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0003841305 від 19.04.2018 та нарахування пені.
З метою погашення податкового боргу ГУ ДФС у Рівненській області для фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було сформовано та надіслано податкову вимогу форми "Ф" №11564-17 від 23.01.2018 на суму 59727,33 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення, рішення та податкова вимога отримані відповідачем, у встановленому законом порядку ним не оскаржувалися.
Ці обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: розрахунком виникнення боргу по платежах до бюджету (а.с.7-8), станом розрахунків з бюджетом (а.с.9), картками особового рахунку платника податків (а.а.с.8-10), корінцем податкової вимоги форми "Ф" №11564-17 від 23.01.2018 та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.10), податковими повідомленнями-рішеннями №0003841305 від 19.04.2018, №0003801305 від 19.04.2018, №0003791305 від 19.04.2018, №0003861305 від 19.04.2018, №0003851305 від 19.04.2018, №0001821305 від 19.04.2018, №0003811305 від 19.04.2018, №0003881305 від 19.04.2018, №0003811305 від 19.04.2018, №0003791305 від 19.04.2018 (а.с.11-15, 17-20, 22), рішеннями № НОМЕР_1 від 19.04.2018 та №0002461305 від 19.04.2018 (а.с.16,21), актом перевірки №872/17-00-13-05/НОМЕР_2 від 28.03.2018 (а.с.23), податковою декларацією про майновий стан і доходи (а.с.24-25), податковою декларацією на додану вартість(а.с.26), картками особового рахунку платника ( а.с. 27-31), витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.32-33).
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
В силу вимог пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Строки подання декларації передбачені пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України та встановлені диференційовано в залежності від базового звітного (податкового) періоду, під яким розуміється перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу. Так, для базового звітного (податкового) періоду, що дорівнює календарному місяцю строк подання декларації становить - 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Для базового звітного (податкового) періоду, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю - 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). А для базового звітного (податкового) періоду, що дорівнює календарному року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Згідно з вимогами пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
За змістом п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом з причин, пов'язаних з порушенням податкового законодавства (за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу), платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. А за правилами пункту 59.3. цієї статті, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Відповідно до пункту 59.4.- податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. При цьому, за правилами пункту 59.5. - у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
В силу вимог підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є податковим боргом.
За визначенням, що міститься в підпункті 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності - є грошовим зобов'язанням платника податків.
У відповідності до статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
За наведених обставин, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_1 свій податковий обов'язок не виконав.
За правилами підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
В свою чергу, за визначенням, яке міститься в пункті 41.1. статті 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.
На момент розгляду справи судом, доказів сплати чи часткового погашення заборгованості в сумі 2802994,86 грн. відповідачем суду не надано.
В той же час, за правилами частини першої, другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За наведених обставин, суд не може вийти за межі позовних вимог суб'єкта владних повноважень, а тому доходить висновку про задоволення позовних вимог Головного управління ДФС у Рівненській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 1802994,86 грн.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справ із відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Рівненській області (вул.Відінська,12, м.Рівне, 33023, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39394217) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул.Вишнева, буд.3, смт.Зарічне, Рівненська область, 34000, ідентифікаційний код НОМЕР_2) задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до бюджету податковий борг в сумі 1802994,86 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 04 березня 2019 року.
Суддя Друзенко Н.В.