19 лютого 2019 року м. Ужгород№ 260/1111/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Микуляк П.П.,
при секретарі Петрус К.І.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1, представник - не з'явився,
відповідача: Прокуратура Закарпатської області, представник - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Закарпатської області про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, -
У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 04 березня 2019 року.
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Прокуратури Закарпатської області, яким просить суд стягнути з Прокуратури Закарпатської області на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 грудня 2017 року по 10 жовтня 2018 року в розмірі 59492,55 грн.
Позов мотивовано тим, що позивачку було звільнено з роботи на підставі наказу відповідача №114к від 19 лютого 2015 року на підставі ст.40 ч.1 п.1 КЗпП України. Даний наказ за №114к від 19.02.2015 року був оскаржений позивачем до Закарпатського окружного адміністративного суду. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року у задоволенні позову було відмовлено. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року було скасовано та прийнято нову постанову, якою позовну заяву позивача задоволено частково, визнано протиправними дії відповідача, скасовано наказ за №114к від 19 лютого 2015 року, зобов'язано відповідача вирішити питання щодо призначення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді та стягнуто з відповідача на корить позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу було виконано відповідачем, однак, в частині вирішення питання щодо призначення позивачки на рівнозначну посаду виконано не було.
17 лютого 2016 року позивач звернувся до відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою про відкриття виконавчого провадження в частині призначення особи на рівнозначну посаду.
В подальшому постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 22.02.2016 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №807/528/15, виданого Закарпатським окружним адміністративним судом 02.02.1016р.
Рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 19.02.2015 року по 14.12.2015 року - виконано.
Однак, рішення суду в частині призначення на рівнозначну посаду відповідачем не виконано.
В подальшому позивачкою неодноразово було подано позовні заяви за різні періоди, які були задоволенні та залишені в силі Львівським апеляційним адміністративним судом, про стягнення з Прокуратури Закарпатської області на користь позивачки середній заробіток за час затримки виконання рішення суду.
29 грудня 2017 року позивачка прийнята на військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу 27 прикордонного загону м. Мукачево Західного регіонального управління прикордонної служби України на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії - черговим відділення управління службою відділу прикордонної служби «Бадалово» IV категорії (тип В), ВОС-108934Р-997 з окладом по п'ятому тарифному розряду.
На підставі наведеного позивач вважає, що у зв'язку з тим, що відповідач не виконав рішення суду про призначення на рівнозначну посаду, позивач має право на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу тобто з укладання контракту на проходження військової служби і до моменту звернення до суду.
В судове засідання представник позивача чи сам позивач не з'явився, про наслідки неявки був повідомлений належним чином.
Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву та було зазначено, що надаючи Закарпатському окружному адміністративному суду у даній справі №260/1111/18, як доказ, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2015 у справі №807/528/15 (№876/7593/15), ОСОБА_1 приховала той факт, що зазначена постанова суду апеляційної інстанції вже 02.10.2018р. за касаційною скаргою прокуратури Закарпатської області скасована Постановою Верховного Суду, а вказану справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Таким чином, на сьогоднішній день постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 у справі №807/528/15, якою відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1В до прокуратури Закарпатської області про визнання дій протиправними, скасування наказу прокурора Закарпатської області №114к від 17.02.2015 про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за вимушений прогул існує як не скасована.
В судовому засіданні представник відповідача заперечила щодо задоволення позову з вищенаведених мотивів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що наказом прокуратури Закарпатської області №114к від 19 лютого 2015 року ОСОБА_1 звільнена з посади спеціаліста 1 категорії Закарпатської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері з 19 лютого 2015 року у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до прокуратури Закарпатської області про визнання дій протиправними, скасування наказу № 114к від 19 лютого 2015 року, поновлення на рівнозначній посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 року у справі №807/528/15 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2015 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 року у справі №807/528/15 скасовано та прийнято нову, якою позов ОСОБА_1 до прокуратури Закарпатської області про визнання дій протиправними, скасування наказу, поновлення на рівнозначній посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено частково. Визнано протиправними дії прокуратури Закарпатської області та скасовано наказ №114к від 17 лютого 2015 року “Про звільнення ОСОБА_1В.”. Зобов'язано прокуратуру Закарпатської області вирішити питання щодо призначення ОСОБА_1 на рівнозначну посаду. Стягнено з прокуратури Закарпатської області в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.02.2015 року по 14.12.2015 року в розмірі 61072,11 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 2 жовтня 2018 року постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року у справі № 807/528/15 - без змін.
Згідно ст.236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Встановлено, що набрало законної сили рішення суду, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до прокуратури Закарпатської області про визнання дій протиправними, скасування наказу № 114к від 19 лютого 2015 року, поновлення на рівнозначній посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Відтак, правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до прокуратури Закарпатської області про стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 29 грудня 2017 року по 10 жовтня 2017 року в розмірі 59492,55 грн. відсутні.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищеперераховане відповідачем доведено обставини, які доводять безпідставність позовних вимог, в зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають до задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Прокуратури Закарпатської області про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяОСОБА_3