Справа № 127/15592/17
Провадження 2/127/4712/17
25 лютого 2019 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
з участю секретаря судових засідань Константинова А.К.
розглянувши в загальному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог - Служба у справах дітей Вінницької міської ради про відібрання дитини, -
20.07.2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог - Служба у справах дітей Вінницької міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини (т. 1 а.с. 2-5).
09.01.2018 року ОСОБА_2 надав суду позовну заяву в новій редакції (т. 1 а.с. 165-171) про відібрання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері - ОСОБА_3, та повернення дитини батькові - ОСОБА_2.
Мотивував позов тим, що 23.11.2009 року він уклав шлюб з ОСОБА_5 На той час його прізвище по паспорту було «ОСОБА_4», тому відповідач змінила своє прізвище на «ОСОБА_4».
У шлюбі народився син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
На підставі рішення Ленінського районного суду м. Вінниці шлюб між ним, ОСОБА_2, та ОСОБА_3 був розірваний. Після розірвання шлюбу син залишився проживати з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням виконкому Вінницької міської ради від 25.05.2017 року № 1259 місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, визначено з батьком - ОСОБА_6
Однак, дане рішення ОСОБА_3 не виконує, а проживання дитини з матір'ю, на думку позивача, загрожує життю дитини та здоров'ю, оскільки мати не справляється з виконанням батьківських обов'язків щодо виховання дитини, навчання, забезпечення її необхідним, дотриманням санітарно-гігієнічних норм. Дитина навчається в загальноосвітній школі № 26 м. Вінниці з 01.09.2017 року, але поведінка ОСОБА_4 є неконтрольованою, він нахабний, не керований, б'є дітей, порушує поведінку в школі по відношенню до дітей і вчителів, псує речі. Мати усвідомлює, що вплинути на дитину не може, оскільки авторитетом та повагою у сина не користується. ОСОБА_3 не докладає зусиль для зміни ситуації з сином, їй бракує вміння виховувати сина, забезпечити повноцінний розвиток дитини, в тому числі в зв'язку з несприятливим родинним становищем. В двокімнатній квартирі за адресою АДРЕСА_2, проживають мати - ОСОБА_3, її донька - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, баба - ОСОБА_8, дядько - ОСОБА_9, і неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 проживає з матір'ю, сестрою і мамою в одній кімнаті, в якій не дотримано санітарно-гігієнічних умов, відсутня постільна білизна, навчальний куток для дитини, стоїть запах сечі. Між членами родини часті конфлікти. Так, протягом 2016-2017 років на спецлінію виклику поліції «102» надійшло 22 виклики з приводу сімейних сварок за адресою: АДРЕСА_2.
Разом з тим, позивач ОСОБА_2 зареєстрований та проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_3 проживає з цивільною дружиною - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка є матір'ю трьох дітей та бабою трьох онуків. Умови проживання їх сім'ї задовільні. Житловий будинок відремонтований, газифікований, є зручності. Утримують господарство. ОСОБА_2 та ОСОБА_10 характеризуються позитивно, бажають, щоб ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, виховувався та проживав у їхній сім'ї.
Враховуючи те, що відповідач безпідставно не виконує рішення органу опіки і піклування щодо визначення місця проживання дитини, відповідно до ст. 162 СК України позивач просив відібрати малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері - ОСОБА_3, яка проживає в АДРЕСА_1 та повернути дитину батькові - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, який проживає в АДРЕСА_3 (а.с. 165-171 т. 1).
Позивач ОСОБА_2, який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, уточнені позовні вимоги підтримав відповідно до обставин, викладених у позові і просив вимоги задоволити. Пояснив, що йому дуже шкода, що син проживає в незадовільних умовах та середовищі, не доглянутий, у брудному одязі, голодний, а мати не бажає забезпечити кращих умов. Він декілька разів приїжджав до дитини в школу, але сина на навчанні не було. Запевнив, що за місцем його проживання створені всі належні умови для проживання малолітнього сина, і його виховання. Деякий час син проживав у нього, але ОСОБА_3 з братом забрали його, почали чинити перешкоди у спілкуванні. Він допомагав продуктами і речами, перераховував аліменти, але брат ОСОБА_3 витрачав їх на алкоголь і власні потреби. Рішення виконкому про визначення місця проживання дитини колишня дружина категорично не виконує, оскільки бажає оформити дитину у школу - інтернат і отримувати соціальну допомогу. Вважає, що хлопчику потрібне належне виховання та належно створені умови для проживання, розвитку та навчання, які він здатний забезпечити. Він проживає з дружиною в селі у власному будинку, працює неофіційно, виконує різні види робіт, має господарство. З ОСОБА_10 шлюб не зареєстрований, але вона хороша і чуйна людина, виховала своїх дітей і онуків, і не заперечує, щоб ОСОБА_4 жив з ними. Зазначив, що нетривалий час ОСОБА_4 жив з ними в селі, все було добре, син слухався його і допомагав по господарству. Він не застосовував до дитини фізичне насилля, лише одного разу і через те, що син виліз на криницю і не бажав припинити своєї поведінки, ризикував своїм життям, тому він вдарив хлопчика різкою. Зараз шкодує про це і в судовому засіданні обіцяв, що в подальшому не буде застосовувати силу. Оскільки він зможе дати дитині належне виховання, догляд, просив позов задоволити.
Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_11, яка брала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 підтримала і просила їх задоволити. Наголошувала, що знаходження ОСОБА_4 зі своєю матір'ю загрожує здоров'ю і життю дитини через недбале ставлення до його виховання та неналежний догляд за ним. Просила врахувати, що ОСОБА_4 тікав з дому, його розшукували. Такі обставини вже встановлені рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05.04.2018 року. В сім'ї матері несприятлива психологічна обстановка. Старша сестра ОСОБА_4 виховувалась в інтернаті, зловживає алкогольними напоями, схильна до суїцидів, подає хлопчику поганий приклад. Його дядько раніше судимий, реально відбував покарання, зловживає алкоголем, постійно вчиняє конфлікти в сім'ї. Мати не може дати ради собі, не може навести лад у помешканні, не є авторитетом для своїх дітей і не може на них впливати. Оскільки рішення виконкому про визначення місця проживання ОСОБА_4 з батьком судом не скасоване, дитина повинна бути передана батькові на підставі ст. 162 СК України.
Відповідач ОСОБА_3 подала письмові відзиви на позов і свою позицію обґрунтовувала тим, що оскільки рішення суду про визначення місця проживання дитини з батьком немає, тому і підстав для відібрання у неї дитини також немає. Позивач ніколи не бажав приймати участі у вихованні сина, його утриманні, не цікавився його здоров'ям, розвитком, не сплачував аліменти. Після того, як вона переїхала з сином в м. Вінницю, він бачив дитину лише 1 раз. Дитина страждає на психічне захворювання, потребує лікування в умовах стаціонару, проте відповідач згоди на обстеження і госпіталізацію не давав. Він сам не має постійного доходу, матеріального забезпечення, власного житла, співмешкає з різними жінками, які не можуть замінити дитині материнської любові. У селі немає належної медичної допомоги і немає можливості забезпечити дитині індивідуальне навчання (т. 1 а.с. 221-222, т. 2 а.с. 4-5).
В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явилась з невідомих причин, хоча про день та час розгляду справи була повідомлена неодноразово належним чином шляхом направлення повісток рекомендованими листами за місцем проживання Заяв про розгляд справи у її відсутності, доказів поважності причин неявки в судові засідання, заяв про відкладення розгляду справи відповідач не подавала.
Судом було встановлено з пояснень учасників справи, що ОСОБА_3 відомо про розгляд судом даної справи, їй неодноразово усно також повідомляли про наступні судові засідання, вона була присутня на засіданнях комісії з питань захисту прав дітей, проте вона категорично заявила, що не буде відвідувати судові засідання по даній справі.
Представник відповідача ОСОБА_12 відмовилась від отримання повістки для вручення ОСОБА_3 і повідомила, що у неї зв'язку з довірителем немає, причини її неявки в судові засідання невідомі.
Враховуючи наведені обставини і те, що відповідач подала відзив на позов, її інтереси в судових засіданнях представляв професійний адвокат, суд вважав можливим розглянути справу у відсутність відповідача (ч. 3 ст. 223 ЦПК України).
Також в судове засідання викликався неповнолітній ОСОБА_4 для з'ясування його думки з приводу місця проживання, проте відповідач явку дитини не забезпечила.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_12, яка представляє відповідача на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 10.10.2017 року (т. 1 а.с. 77, 78), позов не визнала. Письмові відзиви ОСОБА_3 підтримала. Категорично заперечила щодо позовних вимог і суду пояснила, що батько з дитиною проживав лише перший рік від народження ОСОБА_4, тому не знає свого сина. Він погано ставився до ОСОБА_3 і вона змушена була повернутись у м. Вінницю в квартиру, де проживали її мати, брат, старша донька. ОСОБА_2 ніколи не цікавився дитиною, не приїжджав, не сплачував аліменти. Представник вважає, що хлопчик не здоровий і така його поведінка, неможливість навчання у школі, обумовлена психічним станом, тому він потребує лікування. ОСОБА_2 перешкоджає лікуванню сина, проте виконком Вінницької міської ради надав таку згоду для огляду дитини психіатрами. Мама любить сина, вона виховує і утримує його, забезпечує в міру своїх можливостей. Між ними існує тісний зв'язок, дитина більше прихильна до матері. Вважає, що дитина не може бути передана батькові, оскільки він не працює, не має засобів до існування, не довів, що має своє житло, а проживає із співмешканкою, що не відповідає моральним засадам. Протягом тижня ОСОБА_4 жив у батька, проте вони спільної мови не знайшли, він застосовував до дитини фізичну силу, залучав до праці. Крім того, в селі, де живе батько, немає спеціального закладу освіти, лікарні. Вважає, що на сьогодні постійне місце проживання дитини не визначене, оскільки відповідного рішення суду немає, тому дитина не може бути відібрана у матері. Про стан здоров'я відповідача та її сина, їх місцезнаходження, матеріальне забезпечення та умови проживання в даний час представник не обізнана. Вона особисто не була за місцем проживання своєї довірительки, обставини життя хлопчика на даний час їй невідомі. Також просила врахувати, що справа № 127/24501/17 про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Вінницької міськради № 1259 від 25.05.2017 року та визначення місця проживання дитини з матір'ю перебуває на розгляді в касаційній інстанції.
Представник служби у справах дітей Вінницької міської ради як органу опіки і піклування - Бойко М.П. підтримала позов ОСОБА_2 і повідомила, що рішенням виконкому визначено місце проживання сина ОСОБА_14 з батьком, дане рішення підлягає виконанню в обов'язковому порядку. На засіданні комісії було встановлено, що подальше проживання дитини з матір'ю неможливе, оскільки дитина дорослішає, вийшла з-під контролю, потребує особливої уваги і виховання, і в теперішніх умовах позитивних змін не буде. Проживання в одній квартирі з братом ОСОБА_3, її старшою донькою негативно впливає на психічний стан дитини. Брат ОСОБА_9 зловживає алкоголем, вчиняє конфлікти, тривалий час не дозволяв їм користуватись туалетом, ОСОБА_4 справляв потреби в куток кімнати. В квартирі антисанітарія. Старша донька ОСОБА_3 - ОСОБА_11 є неповнолітньою, проте разом з ОСОБА_9 вживає алкоголь, не навчається, двічі вчиняла спроби суїцидів. ОСОБА_3 не може вплинути і не здатна змінити обстановку. Вона хоча і любить хлопчика, але не користується повагою, має низький виховний потенціал, не усвідомлює загрозу того, що відбувається. Мати не спонукає сина до навчання, виконання домашніх завдань, не займається з ним, дитина є педагогічно запущеною. Орган опіки і піклування вважає, що є всі підстави для відібрання дитини від матері і передачу її батькові, який зможе забезпечити нормальні умови і виховання. Такі зміни підуть на користь дитині. ОСОБА_14 нетривалий час жив з батьком, піддавався його впливу, але в даний час не хоче проживати з ним, оскільки батько вдарив сина, коли той стояв на криниці, і примушував пасти корів. Просила врахувати, що проживання хлопчика з батьком буде контролюватись Кельменецькою службою у справах дітей або центром соціальних служб, вони будуть надавати допомогу. В селі є школа, медпункт, дитина буде жити в належних умовах. Також представник Бойко М.П. повідомила, що нещодавно було засідання комісії щодо розгляду питання по виконанню батьками своїх обов'язків по відношенню до ОСОБА_4. На засіданні були присутні батьки, представники школи, лікарі, психологи і комісія прийняла рішення про направлення дитини для огляду в психіатричну лікарню. Разом з тим, лікарі надали висновок, що дитина не має психічних захворювань, а є проблеми педагогічного характеру, які виникли під впливом обставин у родині матері. Просила врахувати, що після лікарні дитині необхідно буде змінити обстановку, тому буде доцільним, щоб ОСОБА_4 проживав з батьком, а повернення дитини у те саме середовище може призвести до незворотних наслідків.
Судом вчинені наступні процесуальні дії у справі.
04.08.2017 року суддею Вінницького міського суду Вінницької області Жмудем О.О. було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини (т. 1 а.с. 30).
24.10.2017 року постановлено ухвалу про відмову у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини до спільного розгляду із первісним позовом ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 88-89).
11.01.2018 року ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини - повернуто позивачу (а.с. 204 т. 1).
11.01.2018 року постановлено ухвалу про відмову в задоволенні клопотання представника позивача про об'єднання в одне провадження цивільної справи № 127/15592/17 за позовом ОСОБА_2 про відібрання малолітньої дитини із цивільною справою № 127/24501/17 за позовом ОСОБА_3 про скасування рішення виконкому Вінницької міської ради та визначення місця проживання дитини; провадження в цивільній справі № 127/15592/17 за позовом ОСОБА_2 про відібрання малолітньої дитини зупинено до набрання законної сили рішенням суду в цивільній справі № 127/24501/17 за позовом ОСОБА_3 про скасування рішення виконкому Вінницької міської ради та визначення місця проживання дитини (т. 1 а.с. 205).
12.07.2018 року суддею Вінницького міського суду Вінницької області Жмудем О.О. поновлене провадження у даній справі (т. 1 а.с. 245-246).
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2018 року судову справу № 127/15592/17 розподілено для розгляду судді Вохміновій О.С. (т. 2 а.с. 65)
Ухвалою суду від 26.10.2018 року дану справу прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 27.11.2018 року (т. 2 а.с. 66).
06.12.2018 року підготовче провадження у справі № 127/15592/17 закрито, розгляд справи по суті призначено на 26.12.2018 року (т. 2 а.с. 93).
Участь в судових засіданнях позивача і представника в режимі відеоконференції забезпечена на підставі відповідних ухвал.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_3, виданим Кельменецьким РВ УМВС України у Вінницькій області 23.12.2010 року (т. 1 а.с.6-7). Паспорт виданий взамін паспорта серії НОМЕР_4 на прізвище «ОСОБА_4» і в зв'язку з уточненням прізвища (т.1 а.с. 16).
Шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 був зареєстрований 23.11.2009 року у виконкомі Вартиковецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області, актовий запис № 11. Дружина змінила прізвище на «ОСОБА_4» (т. 1 а.с. 10).
ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_15 року в селі Слобідка Кельменецького району Чернівецької області. Його батьками є ОСОБА_6, ОСОБА_3 (т. а.с. 12).
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 21.10.2011 року у справі № 2-3397/11 шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 був розірваний (т. 1 а.с. 11).
Дитина залишилась проживати з матір'ю.
На підставі рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 23.09.2011 року був виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 18.07.2011 року (т. 1 а.с. 56).
З розрахунків державного виконавця щодо розміру заборгованості ОСОБА_6 зі сплати аліментів ОСОБА_3 вбачається, що за 2014 рік борг складає 2 167,70 грн., за 2015 рік - 5 817,70 грн., за 2016 рік - 8 887,70 грн. (т. 1 а.с. 57-59).
Оскільки сторони не могли дійти згоди щодо місця проживання дитини, позивач ОСОБА_2 звернувся до служби у справах дітей Вінницької міської ради з заявою про встановлення місця проживання сина ОСОБА_14 з батьком.
Рішенням виконкому Вінницької міської ради від 25.05.2017 року № 1259 місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено з батьком - ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 22).
Разом з тим, дане рішення виконкому ОСОБА_3 добровільно не виконує.
27.06.2017 року ОСОБА_2 на виконання рішення органу опіки і піклування мав намір забрати сина ОСОБА_14 з квартири АДРЕСА_1, однак ОСОБА_15 із членами своєї сім'ї вчинили йому перешкоди у спілкуванні із сином, викликали працівників поліції (т. 1 а.с. 83, 84).
23.11.2017 року Вінницьким міським судом Вінницької області було відкрито провадження в цивільній справі № 127/24501/17 за позовом ОСОБА_3 до виконкому Вінницької міської ради, ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог - служба у справах дітей Вінницької міської ради про визнання незаконним (протиправним) та скасування рішення виконкому Вінницької міської ради № 1259 від 25.05.2017 року, визначення місця проживання дитини з матір'ю (а.с. 147).
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05.04.2018 року у справі № 127/24501/17 в задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання незаконним (протиправним) та скасування рішення виконкому Вінницької міської ради, визначення місця проживання дитини з матір'ю - відмовлено (т. 2 а.с. 48-53).
Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 11.06.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишено без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05.04.2018 року - без змін (т. 1 а.с. 232-243).
Відповідно до ст. 29 ЦК України місце проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Частиною 1 статті 160 Сімейного кодексу України визначено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Відповідно до статті 161 Сімейного кодексу України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Статтею 162 Сімейного кодексу України передбачено: якщо один із батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.
Станом на день ухвалення судом рішення у даній справі рішення виконкому Вінницької міської ради від 25.05.2017 року № 1259 про встановлення місця проживання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з батьком, не виконане, син проживає з матір'ю в квартирі АДРЕСА_3. Підстав для відмови у відібранні малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 від матері ОСОБА_4, та повернення дитини батькові - ОСОБА_2, судом не встановлено.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 162 СК України дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров'я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам.
Проте, в судовому засіданні при розгляді даної справи, а також при розгляді справи № 127/24501/17 за позовом ОСОБА_3, було встановлено, що ОСОБА_2 є постійним жителем с. Слобідка Кельменецького району Чернівецької області, характеризується позитивно. До складу його сім'ї входить цивільна дружина ОСОБА_10, яка також характеризується позитивно, спокійна, ввічлива, працелюбна, виховала трьох своїх дітей і має онуків Умови проживання задовільні, є дитяча кімната, в окремому приміщенні кухня і спальня. Житловий будинок відремонтований, газифікований, є зручності. За станом здоров'я ОСОБА_2, ОСОБА_10 не мають перешкод щодо виховання дитини і виконання батьківських обов'язків (а.с. 14, 19, 20, 21, 178, 179-183 т. 1).
Натомість, мати - ОСОБА_3 разом з сином ОСОБА_14, донькою ОСОБА_7, братом ОСОБА_9, проживають в АДРЕСА_3 в незадовільних побутових умовах, які також є загрозливими для здоров'я дитини (а.с. 175 т. 1). В родині виникають конфлікти та сімейні сварки, протягом 2016-2017 років зафіксовано 22 виклики працівників поліції (а.с. 172-173 т.1, а.с. 46 т.2). Дитина опинилась у важкій життєвій ситуації, хлопчик любить маму і хоче з нею проживати, однак мати не здатна забезпечити особливе виховання для дитини, повноцінний розвиток через несприятливе родинне оточення, низький виховний потенціал і поведінка дитини стає неконтрольованою (а.с. 55, 176, 177 т. 1).
Такі обставини були встановлені і рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05.04.2018 року та постановою Апеляційного суду Вінницької області від 11.06.2018 року у справі № 127/24501/17 за позовом ОСОБА_3 до виконкому Вінницької міської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1259 від 25.05.2017 року та визначення місця проживання дитини з матір'ю (а.с. 48-53 т.2, 232-243 т.1). Суд встановив, що проживання малолітнього ОСОБА_4 разом з батьком буде відповідати інтересам дитини.
В силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Станом на день розгляду даної справи про відібрання дитини ситуація щодо виконання ОСОБА_3 батьківських обов'язків не змінилась.
Так, згідно інформації, наданої навчальним закладом «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 26 ВМР» начальнику служби у справах дітей Вінницької міської ради ОСОБА_16 19.02.2019 року № 60, ОСОБА_3 є матір'ю учня 2-А класу ОСОБА_4 Перед початком нового навчального року мати не оформила індивідуальну форму навчання для сина. У вересні-жовтні 2018 року ОСОБА_3 прагнула оформили хлопчика в Прибузьку школу-інтернат або спеціалізовану школу м. Вінниці, пройшла комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини в КУ Інклюзивно-ресурсний центр № 1 Вінницької міської ради 26.09.2018 року, але їй було відмовлено у влаштуванні дитини у ці заклади. В 2018-2019 навчальному році хлопчик школу відвідував, але в учнівському колективі починав бити дітей, зривати уроки. За цей період ОСОБА_9 пропустив заняття в школі: з 17 по 21 вересня 2018 року - в зв'язку з проходженням медогляду матір'ю та комплексною психолого-педагогічною оцінкою розвитку дитини, з 15 по 27 листопада 2018 року - у зв'язку з госпіталізацією матері; 29 листопада і 11 грудня 2018 року - за станом здоров'я хлопчика, з 03 по 07 грудня 2018 року - по хворобі, є довідка. Хлопчик часто приходить в школу невмитий, від одягу - запах домашніх тварин. Працездатність під час занять нестійка, швидко втомлюється і губить інтерес до знань. Впертий. Проявляє пізнавальний інтерес до занять в ігровій формі, прагне гратися. Загальними навчальними навичками і вміннями, необхідними для дітей відповідного віку, не володіє. Знає букви, додає в межах десяти. Вдома мати не повторює з сином навчальний матеріал, не займається його навчанням і розвитком. Не створений навчальний куточок для дитини, на пропозиції працівників школи створити його, відповідає, що немає ресурсів, місця і бажання. Під час обстеження побутових умов сім'ї в листопаді 2018 року в квартирі було брудно, не прибрано.
Згідно характеристики, що надана навчальним закладом «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 26 Вінницької міської ради» від 19.02.2019 року № 60, ОСОБА_4 навчається в 2-А класі. В першому півріччі 1 класу зривав майже всі уроки, перекрикував вчителя, псував речі, кричав, бігав по класу під час уроків, бив дітей. Проявляв гіперактивність з недостатністю уваги і імпульсивністю. В другому семестрі ОСОБА_9 під час уроків пояснень вчителя не слухав, самовільно виходив з класу. Присутність матері і (або) психолога на уроці майже не змінювала поведінку ОСОБА_9. Хлопчик порівнює предмети за кількістю, розуміє поняття «більше», «менше», «дорівнює», усно розв'язує задачі на одну дію в межах 10, любить складати пазли. Не читає, знає букви. Любить фізкультхвилинку. Хлопчик прагне уваги до себе, здібний, фізично дуже сильний, але впертий, зухвалий, некерований, не соціалізований, агресивний, не передбачуваний у діях. На індивідуальних заняттях з психологом вчиться розв'язувати приклади на додавання і віднімання в межах 10 з опорою на наочність. Проявляв інтерес до занять в ігровій формі. У ОСОБА_9 переважає наочно-дійове мислення. Увага нестійка, швидко втомлюється і губить інтерес до знань. Неодноразові бесіди з хлопчиком і матір'ю, проведених класним керівником, психологом, заступником директора, директором результатів не дають. Адміністрація школи вважає доцільним обстеження хлопчика з метою переведення його на індивідуальне навчання або інклюзивну форму навчання.
Таким чином, залишення дитини - ОСОБА_4 за місцем проживання матері створюватиме реальну небезпеку для здоров'я дитини і її благополуччя, порушуватиме право дитини на належне виховання.
Європейський суд з прав людини у Рішенні від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
Суд зазначає, що в інтересах дитини є турбота і підтримка і з боку матері, і з боку батька, проте, надаючи першочергове значення та оцінку найкращим інтересам дитини, враховуючи обставини спору, вимоги ст. 162 СК України, суд вважає необхідним позов задоволити і відібрати малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері - ОСОБА_3, яка проживає в АДРЕСА_3 та повернути дитину батькові - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, який проживає в АДРЕСА_3.
При ухваленні рішення суд, відповідно до вимог п. 2 Декларації прав дитини від 20.11.1959 р., також враховує, що дитині повинні бути надані можливості і сприятливі умови, які б дозволили їй розвиватися розумово, морально, духовно і в соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом в умовах свободи і гідності при найвищому забезпеченні інтересів дитини.
Суд вважає необхідним роз'яснити сторонам, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 158 та ч. 1 ст. 159 Сімейного кодексу України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати - сплачений позивачем судовий збір в сумі 640 грн. (т. 1 а.с. 1) слід стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись Європейською конвенцією про здійснення прав дітей (Страсбург, 08.09.1995 року), Декларацією прав дитини (20.11.1959 р.), ст.ст. 161, 162 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,
позов задоволити.
Відібрати малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері - ОСОБА_3, яка проживає в АДРЕСА_1 та повернути дитину батькові - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, який проживає в АДРЕСА_3.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 640 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (в редакції закону №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року).
Учасники справи:
позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1
відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_14, ІПН НОМЕР_2, АДРЕСА_3
третя особа - Служба у справах дітей Вінницької міської ради, м.Вінниця, вул. Соборна, 59.
Повне судове рішення складене 07.03.2019 року.
Суддя: