Справа № 148/452/19
Провадження №1-кс/148/232/19
Іменем України
06 березня 2019 року Тульчинський районний суд Вінницької області
В складі: слідчого судді ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
слідчого Тульчинського ВП ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
перекладача ОСОБА_7
розглянувши клопотання слідчого Тульчинського ВП Немирівського ВП ГУНП України у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Барвінкове, Барвінківського району, Харківської області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , без освіти, не заміжня, не працює, раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,
Органами досудового розслідування встановлено, що 03.03.2019 близько 13:00 ОСОБА_8 , разом із ОСОБА_5 та невстановленою слідством особою перебували по АДРЕСА_2 , де керуючись корисливим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, заздалегідь визначивши ролі кожного учасника, проникли до літньої кухні вищевказаного домогосподарства, яке належить ОСОБА_9 та в якій проживала остання, звідки діючи між собою за попередньою змовою викрали грошові кошти в сумі 7700 гривень.
Так, ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 і невстановленою слідством особою, будучи заздалегідь обізнаною у відведеній їй ролі у вчиненні вказаного злочину, зайшла до подвір'я вищевказаного домоволодіння, де біля приміщення літньої кухні її зустріла господарка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_8 маючи намір разом з іншими спльниками проникнути до житла ОСОБА_9 , звідки вчинити крадіжку належного власниці майна, під надуманими приводами почала всіляко вмовляти та просити ОСОБА_9 зайти в будинок та винести їй аркуш паперу.
Коли ОСОБА_9 погодилась та відчинивши вхідні двері, зайшла у приміщення свого житла, ОСОБА_8 без згоди власниці, та її відому слідом за останньою проникла до її житла, продовжуючи всіляко відвертати увагу ОСОБА_9 та з прикладанням незначної сили, взявши останню за плечі прихилила останню до столу, де та шукала аркуш паперу, тим самим відвернула увагу від протиправного проникнення у житло її спільників ОСОБА_5 та невстановленої слідством особи.
Після відвернення ОСОБА_8 уваги потерпілої ОСОБА_9 до будинку непомітно проникли ОСОБА_5 та невстановлена слідством особа, які почали почергово виконувати свою роль в спільному умисному умислі, направленому на таємному викраденні чужого майна.
Так, останні, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, за відсутності визначених законом підстав, всупереч волі законного володільця - ОСОБА_9 , яка почала виганяти їх з будинку, потрапивши до приміщення літньої кухні, продовжили виконання своїх злочинних дій, при чому ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , всіляко відвертали увагу потерпілої ОСОБА_9 , а саме затуливши собою вхід до житлової кімнати приміщення, де перебували, ОСОБА_8 продовжувала розповідати незрозумілі для потерпілої речі, а ОСОБА_5 принісши із собою простирадло відразу розгорнула останнє перед собою та тримала в руках, чим фактично забезпечили таємне проникнення у житло невстановленої слідством особи, яка діючи за попередньою змовою з останніми, досягаючи реалізації кінцевого для них злочинного наміру, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, проникла до другої кімнати літньої кухні, де скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, з прямим умислом, групою осіб, на печі твердого опалення під одягом виявила паперовий конверт із грошовими коштами, з якого вчинила крадіжку коштів в сумі 7700 гривень.
В подальшому ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , яка продовжувала тримати перед потерпілою розгорнуте простирадло, та невстановлена слідством особа покинули приміщення літньої кухні, та стрімко вибігли з території домоволодіння, розпорядившись викраденими грошовими коштами на власний розсуд, спричинивши потерпілій своїми діями матеріального збитку на вище вказану суму.
Відомості про вчинені кримінальні правопорушення внесено до ЄРДР за № 12019020310000120 від 03.03.2019.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена групою осіб, поєднаного з проникненням в житло.
04.03.2019, ОСОБА_5 пред'явлено підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Вчинене ОСОБА_5 , суспільно - небезпечне діяння передбачене ст. 185 ч.3 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за скоєння якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 6 років.
Обґрунтованість підозри повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами оглядів, показами свідків, показами потерпілого, наявністю вилучених речових доказів, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
На думку сторони кримінального провадження, що звернулася з клопотанням, на даному етапі досудового розслідування, оскільки підозрювана не має місця постійної роботи, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків вчинення останньою злочину, існують ризики визначені ст. 177 ч. 1 КПК України, у зв'язку з чим, щодо останньої слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні слідчий, прокурор підтримали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підозрювана та її захисник заперечили щодо задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Перевіривши наданні матеріали клопотання та кримінального провадження, дослідивши докази, заслухавши позиції учасників процесу, суд прийшов до наступних висновків.
Вирішення питання про обрання запобіжного заходу судом відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу або його зміну, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання, суд приймає до уваги, що згідно ст. 183 ч. 1 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Суд приймає до уваги положення Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків утримання під вартою» № 4 від 25.04.2003, згідно якого взяття під варту є найбільш суровим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявних підстав вважати, що інші (менш сурові) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
При вирішенні питання щодо задоволення клопотання, суддя враховує, що підозрювана ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, а також слідчим доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, передбачених ст. 177 ч. 1 КПК України, а саме:
- підозрювана ОСОБА_5 , не маючи міцних соціальних зв'язків, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, у випадку доведеності її вини;
- підозрювана може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, так як на даному етапі досудового розслідування встановити третю особу, яка причетна до вчинення злочину не представилось за можливе;
- підозрювана ОСОБА_5 може вчинити інший злочин.
Таким чином, суд переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При обрані запобіжного заходу суд враховує вимоги ст.183 КПК України, пунктом 4 частини 2 якої передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З врахуванням вимог ст. 183 ч. 5 КПК України відносно підозрюваної ОСОБА_5 також необхідно обрати розмір застави в межах, визначених ст. 182 ч. 5 п. 2 КПК України у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб (в сумі 38420 грн.), оскільки саме такий її розмір може забезпечити виконання підозрюваним на час досудового слідства покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 ч. 5 п. п. 1-3 КПК України та є гарантією реалізації його прав, визначених кримінальним процесуальним законодавством.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.177, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 331 КПК України,
Клопотання слідчого Тульчинського ВП Немирівського ВП ГУНП України у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволити.
Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Барвінкове, Барвінківського району, Харківської області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , без освіти, не заміжня, не працює, раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, запобіжний захід - тримання під вартою, строком шістдесят днів та утримувати її в Державній установі «Вінницька установа виконання покарань ( № 1).
Початок строку дії запобіжного заходу обраховувати з моменту затримання - 03.03.2019 о 23:50 та який закінчується 01.05.2019 о 23:50 год.
Визначити розмір застави, який здатний забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_5 покладених на неї обов'язків - двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38420грн., після внесення якої ОСОБА_5 підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України. З дня внесення застави строком на два місяці покласти на підозрювану ОСОБА_5 обов'язки, передбачені п. п. 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу прокурора чи суду; 3) повідомляти слідчого, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, - не виконання яких тягне можливість застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя