Справа № 139/18/19
Провадження № 2/139/11/19
07 березня 2019 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.
з участю:
секретаря судового засідання Хонькович Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Сторони з 24 жовтня 2002 року перебувають у зареєстрованому шлюбі та мають спільну малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач добровільно не приймає участі в утриманні дитини, а тому позивач 10 січня 2009 року заявила до суду вимогу про стягнення із ОСОБА_2 на її користь аліментів на доньку в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання до суду цього позову до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою від 10 січня 2019 року відкрито провадження у справі і призначено підготовче засідання (а.с. 8). Ухвалою суду від 31 січня 2019 року підготовче провадження закрито, а справу призначено до розгляду по суті (а.с. 12).
Позивач у судове засідання не з'явилася, у позовній заяві просила про розгляд справи за її відсутності. Відповідач 07 березня 2019 року подав заяву (а.с. 19) про визнання позову з клопотанням розглядати справу за його відсутності.
З урахуванням положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України судом ухвалено про розгляд справи за відсутності сторін.
Розглянувши справу, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення у заявленому об'ємі з врахуванням наступного:
Сторони з 24 жовтня 2002 року перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с. 3) та, відповідно до свідоцтва про народження (а.с. 4), мають спільну малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Довідкою виконавчого комітету Котюжанівської сільської ради № 6 від 04.01.2019 (а.с. 5) стверджується заява позивача про те, що дитина проживає разом з нею і знаходиться на її утриманні. Окрім того, довідкою Котюжанівської сільської ради № 7 від 04.01.2019 року доводиться те, що відповідач інших утриманців на території сільської ради немає. Відповідач не заперечив таку обставину.
Нормами Сімейного кодексу України передбачено обов'язок батьків утримувати своїх дітей з моменту їх народження до досягнення ними повноліття. Такий обов'язок є рівною мірою, обов'язком як матері так і батька. Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, або чи припинено їх шлюб.
Форма і спосіб утримання дітей визначається за домовленістю між батьками дитини (частини 1 і 2 ст. 181 СК України). Як вбачається із позовної заяви, такої домовленості між сторонами не досягнуто, а тому позивач правомірно звернулася до суду за захистом своїх та дитини права та інтересу.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Позивач заявила вимогу про стягнення аліментів у частці від заробітку, а тому ця її вимога підлягає до беззаперечного задоволення.
Сімейне законодавство (ст. 182 СК України) зобов'язує суд при визначенні розміру аліментів враховувати стан здоров'я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних осіб, рухомого і нерухомого майна, а також інші обставини, що мають істотне значення.
Визначаючи розмір аліментів, суд враховує наступне:
Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Україною постановою ВР № 789-XII від 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Позивач у позовній заяві вказала, що відповідач добровільно допомогу на утримання дитини не надає, не має інших, крім спільної з позивачем дочки, утриманців. Сам відповідач таких тверджень не спростував.
За таких обставин, враховуючи положення ч. 2 ст. 182 СК України, де зафіксовано, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини і, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд вважає, що розумним і таким, що відповідає інтересам обох сторін та їх малолітньої дитини, буде визначення розміру аліментів як 1/4 частина від заробітку відповідача щомісячно, але не менше встановленого законодавством мінімуму.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору звільняються позивачі за позовами про стягнення аліментів. Частиною 6 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру встановлена у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 п. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»). Тобто, станом на день розгляду справи в суді (ч. 3 ст. 3 ЦПК України), мінімальна ставка судового збору за позовами майнового характеру становить 768 гривні 40 копійок.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Позивач звернулася до суду з цим позовом 10 січня 2019 року.
Керуючись ст.ст. 180, 182, 183 СК України, ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст. ст. 12, 13, 76-81,259, 264, 265, 354 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити. Стягувати із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3 (вул. Котляревського, 59) Мурованокуриловецького району Вінницької області, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 10 січня 2019 року, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із Стягувати із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в дохід держави судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: ______________