05 березня 2019 року
м. Київ
справа № 914/666/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Селіваненка В.П. і Сухового В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Хоменко І.М.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Енерджі",
представник позивача - Куракін Ю.В., адвокат (довіреність від 25.02.2019 № 37, свідоцтво від 26.02.2015 № 5566),
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична компанія "Нафтогаз Контакт",
представник відповідача - Воробець С.І., адвокат (договір від 01.06.2018 № 18/86, ордер від 16.11.2018 № 063289),
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Енерджі"
на рішення господарського суду Львівської області від 17.09.2018 (головуючий суддя Бортник О.Ю.)
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 (головуючий Якімець Г.Г., судді: Матущак О.І. і Мирутенко О.Л.)
у справі № 914/666/18
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Енерджі" (далі - Товариство)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична компанія "Нафтогаз Контакт" (далі - Компанія)
про стягнення 48 085,52 грн. пені, 148 500,00 грн. 5% штрафу, 297 000,00 грн. 10% штрафу та 390 000,00 грн. збитків.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
Товариство звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Компанії про стягнення 48 085,52 грн. пені, 148 500,00 грн. штрафу (5%), 297 000,00 грн. штрафу (10%) та 390 000,00 грн. збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Компанія не виконала свої зобов'язання з приймання та оплати природного газу, повністю відмовившись від виконання договору купівлі-продажу природного газу від 07.12.2017 № 01-0712/17 АІЕ (далі - Договір) і не здійснила передбачену специфікацією від 20.12.2017 № 2 до Договору передоплату, а тому на підставі частин першої, другої статті 526, статті 538, статті 611, частини першої статті 693 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), пунктів 6.6, 7.2, 7.5 Договору, пункту 8 специфікації № 2 до Договору Товариство має право на стягнення з Компанії 48 085,52 грн. пені, 148 500,00 грн. (5%) штрафу, 297 000,00 грн. (10%) штрафу та 390 000,00 грн. збитків.
Рішенням господарського суду Львівської області від 17.09.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.12.2018, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що відсутність підтвердженої номінації стосовно обсягів природного газу, який буде поданий Товариством (замовником послуг транспортування) протягом доби чи місяця до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу Компанією, є невиконанням Товариством взятих на себе зобов'язань, відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 6 Договору та пункту 4 специфікації № 2, які полягали в обов'язку Товариства доставити (транспортувати) природний газ до віртуальної торгової точки, в якій воно зобов'язується здійснити його передачу Компанії, починаючи з оформлення акта приймання-передачі газу, яким міг бути, у тому числі, й день отримання попередньої оплати, здійсненої Компанією, за природний газ. За відсутності підтвердженої номінації щодо себе на будь-який із днів січня 2018 чи січень 2018 в цілому Компанія мала очевидні підстави вважати, що Товариство не виконає свого обов'язку у встановлений строк або виконає його не в повному обсязі. Відтак, наведені обставини давали Компанії право на підставі частини третьої статті 538 ЦК України зупинити виконання свого обов'язку з передоплати природного газу та з його оплати, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
- у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 ЦК України, а саме йдеться про право продавця відмовитись від передання товару покупцю, а не можливість покупця відмовитись від здійснення попередньої оплати на умовах та у строк, встановлених договором, а відтак судами невірно застосовано положення статті 538 ЦК України;
- доводи Компанії про те, що Товариство як оптовий продавець природного газу мало фізично доставити (транспортувати) природний газ у певну точку, а Компанія як оптовий покупець природного газу мала впевнитись, що у визначеній точці наявний природний газ, який йому має бути переданий, суперечить принципам функціонування газотранспортної системи та ринку природного газу, оскільки віртуальна торгова точка - це торгова точка, на якій оператор здійснює адміністрування переходу права власності між оптовими продавцями та оптовими покупцями.
Компанія подала відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 07.12.2017 Товариством (оптовий продавець) та Компанією (оптовий покупець) укладено Договір, згідно з пунктом 2.1 якого оптовий продавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором та специфікаціями, що підписані сторонами, передавати у власність оптового покупця природний газ, а оптовий покупець зобов'язується приймати цей товар та оплачувати його на умовах, що визначені цим договором та специфікаціями до нього.
20.12.2017 сторонами укладено специфікацію № 2 до Договору.
Відповідно до пункту 2.1 Договору Товариство зобов'язується на умовах, визначених Договором та специфікаціями, що підписані сторонами, передавати у власність Компанії природний газ, а Компанія зобов'язується приймати цей товар та оплачувати його на умовах, що визначені Договором та специфікаціями до нього.
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що Товариство здійснює передачу газу в пункті продажу (віртуальній точці), який визначений відповідною специфікацією, а Компанія зобов'язана прийняти газ у пункті продажу.
Згідно з пунктами 1, 4, 5 специфікації № 2 період продажу (місяць продажу): січень 2018. Приймання-передача природного газу в газотранспортній системі здійснюється у віртуальній торговій точці відповідно до умов Кодексу газотранспортної системи. Умови оплати: попередня оплата 34% від загальної вартості специфікації - до 10 січня 2018 року (включно); попередня оплата 33% від загальної вартості специфікації - до 20 січня 2018 року (включно); оплата 33% від загальної вартості специфікації - до 30 січня 2018 року (включно).
Відповідно до пункту 6.6 Договору Товариство зобов'язується невідкладно повідомити оператора газотранспортної системи України щодо продажу газу відповідачу. З метою оформлення передачі газу від Товариства до Компанії Товариство зобов'язується своєчасно надавати оператору газотранспортної системи України акти для оператора газотранспортної системи України та інші документи, що підтверджують зобов'язання Товариства передати Компанії, а Компанії прийняти у відповідному місці передачі визначений у таких документах обсяг газу на умовах цього договору.
Судами встановлено, що Компанія передбаченої специфікацією № 2 попередньої оплати та оплати природного газу не здійснила.
Товариством не передавалась номінація до ПАТ "Укртрансгаз" на поставку природного газу з ресурсу січня 2018 року з врахуванням обсягів поставки природного газу, зазначених у специфікації № 2, з огляду на відсутність передоплати Компанії. Дана обставина не заперечується сторонами.
Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення 48 085,52 грн. пені, 148 500,00 грн. 5% штрафу, 297 000,00 грн. 10% штрафу та 390 000,00 грн. збитків.
Приймаючи рішення у справі, суди виходили з того, що згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 ЦК України.
Згідно із статтею 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази того, що до 10 січня 2018 року, до 20 січня 2018 року та до 30 січня 2018 року передбачений договором обсяг газу, який підлягав передачі Товариством у власність Компанії, знаходився у віртуальній точці продажу відповідно до умов Кодексу газотранспортної системи та положень пункту 4 специфікації № 2, а завірені копії листів ПАТ "Укртрансгаз", з яких вбачається знаходження природного газу Товариства у підземному сховищі газу, визнані судами неналежними доказами, якими підтверджувалося б забезпечення транспортування Товариством природного газу, призначеного для Компанії, до віртуальної торгової точки, оскільки відповідно до пунктів 1.1, 6.1 Договору та пунктом 4 специфікації № 2 газ мав передаватись і прийматись у віртуальній торговій точці, а не у підземному сховищі.
Відповідно до наявних у законодавстві України визначень термінів "сховище природного газу" (пункт 40 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу") та "віртуальна торгова точка" (пункт 5 глави 1 розділу 1 Кодексу газотранспортної системи) вбачається, що вони використовуються для позначення понять, які не є тотожними.
Пунктом 5 глави 1 розділу І, пунктами 1, 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу газотранспортної системи передбачено, що номінація - це заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності). Замовники послуг транспортування подають номінацію оператору газотранспортної системи не пізніше ніж до 13:00 UTC (15:00 за київським часом) години газової доби для зимового періоду та 12:00 UTC (15:00 за київським часом) години газової доби для літнього періоду, що йде перед газовою добою, яка належить до номінації. Якщо замовник послуг транспортування надає більше ніж одну номінацію по одній і тій самій точці входу/виходу в строк до 13:00 UTC (15:00 за київським часом) години газової доби для зимового періоду та 12:00 UTC (15:00 за київським часом) години газової доби для літнього періоду, що йде перед газовою добою, яка належить до номінації, оператор газотранспортної системи розгляне номінацію, яка була одержана останньою. Оператор газотранспортної системи повинен повідомити замовника послуг транспортування про підтвердження або відхилення номінації до 15:00 UTC (17:00 за київським часом) години газової доби для зимового періоду та 14:00 UTC (17:00 за київським часом) години газової доби для літнього періоду, що йде перед газовою добою, яка належить до номінації.
Замовник послуг транспортування має право подати по точці (точках) входу та точці (точках) виходу місячну номінацію на період не більше одного місяця в розрізі кожної доби. Місячна номінація на наступний газовий місяць приймається оператором газотранспортної системи в період з 15 по 20 число місяця (включно), що йде перед газовим місяцем транспортування. Якщо замовник послуг транспортування надає більше ніж одну місячну номінацію по одній і тій самій точці входу/виходу в строк до 20 числа місяця, що йде перед газовим місяцем транспортування, оператор газотранспортної системи розгляне місячну номінацію, яка була одержана останньою. Оператор газотранспортної системи повинен повідомити замовника послуг транспортування про підтвердження або відхилення місячної номінації у строк до 25 числа (включно) місяця, що йде перед газовим місяцем транспортування.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 59 Закону України "Про ринок природного газу" та вимогами розділу І Кодексу газотранспортної системи відбір природного газу за відсутності по суб'єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період є несанкціонованим відбором природного газу. Несанкціонований відбір природного газу є правопорушенням на ринку природного газу, за яке до суб'єкта ринку, який його скоїв, можуть застосовуватися санкції, передбачені частиною третьою статті 59 Закону України "Про ринок природного газу".
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 917/492/17.
Тобто належним доказом вчинення Товариством дій із забезпечення транспортування природного газу, призначеного для Компанії, до віртуальної торгової точки є підтверджена оператором газотранспортної системи номінація.
Судами встановлено, що Товариством не надані докази подання ним номінації оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані Товариством (замовником послуг транспортування) протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі обсягів природного газу, які можуть бути відібрані Компанією у січні 2018 року, чи у будь-який із днів січня 2018 року.
Водночас Компанія, сплативши передоплату та отримавши належно оформлений акт приймання-передачі природного газу з ресурсу січня 2018 року, всупереч пунктам 1, 4 та 5 специфікації № 2 до Договору та пунктів 2.1, 6.1, 6.3, 6.5, 6.6 Договору, не могла б почати відбір природного газу у віртуальній точці продажу та отримати цей газ у свою власність, починаючи з дня отримання Товариством попередньої оплати, здійсненої Компанією, за природний газ та оформлення актів приймання-передачі газу, оскільки дії Компанії з відбору оплаченого ним природного газу, за наявності оформлених належним чином актів приймання-передачі газу та за відсутності підтвердженої щодо нього номінації на відповідний розрахунковий період, були б вчиненням правопорушення на ринку природного газу, яке передбачене пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи та пунктом 2 частини другої статті 59 Закону України "Про ринок природного газу".
За таких обставин суди дійшли висновку про те, що відсутність підтвердженої номінації стосовно обсягів природного газу, які будуть подані Товариством (замовником послуг транспортування) протягом доби чи місяця до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу Компанією, є невиконанням Товариством взятих на себе зобов'язань, передбачених пунктами 1.1, 2.1, 6 Договору та пунктом 4 специфікації № 2, які полягали у обов'язку Товариства доставити (транспортувати) природний газ до віртуальної торгової точки, в якій воно зобов'язувалося здійснити його передачу Компанії, починаючи з оформлення акта приймання-передачі газу, яким міг бути, у тому числі, й день отримання попередньої оплати, здійсненої Компанією, за природний газ.
Пунктом 6.6 Договору передбачено, що Товариство також зобов'язувалось невідкладно повідомляти оператора газотранспортної системи, яким є ПАТ "Укртрансгаз", щодо продажу газу оптовому покупцю (Компанії) та своєчасно надавати йому документи, що підтверджують зобов'язання Товариства передати Компанії у відповідному місці передачі визначений у таких документах обсяг газу на умовах цього договору. До таких документів належить й номінація.
За відсутності підтвердженої номінації щодо себе на будь-який із днів січня 2018 року чи січень 2018 року в цілому суди дійшли висновку, що Компанія мала очевидні підстави вважати, що Товариство не виконає свого обов'язку у встановлений строк або виконає його не в повному обсязі. Тобто наведені обставини давали право Компанії на підставі частини третьої статті 538 ЦК України зупинити виконання свого обов'язку з передоплати придбаного газу, а відтак і з його оплати, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Що ж до посилань Товариства на те, що ним могла б бути застосована реномінація на місячну номінацію, подання якої підтверджується електронним листом підтвердження від ПАТ "Укртрансгаз" від 29.12.2017, то судами вони були відхилені, оскільки главою 3 розділу ХІ Кодексу газотранспортної системи передбачена можливість подання замовником послуг по транспортуванню природного газу (Товариством) реномінації. Реномінацією є зміна замовниками послуг транспортування заявлених обсягів транспортування газу для окремої газової доби та/або газового місяця на точках входу та виходу, у тому числі в розрізі власних контрагентів (споживачів), визначених в підтвердженій оператором газотранспортної системи номінації та/або місячній номінації.
При цьому денні номінації Товариством не подавались та не підтверджувались оператором газотранспортної системи. Відповідно підстави для подання Товариством реномінацій обсягів транспортування газу для окремої газової доби відсутні. Товариством подавалась місячна номінація на січень 2018 року, яка підтверджена оператором газотранспортної системи, і на неї Товариству надано право подати реномінацію. Однак відповідно до Кодексу газотранспортної системи реномінації місячних обсягів транспортування надаються не менше, ніж за дві доби до початку зміни обсягів транспортування, які були визначені підтвердженою місячною номінацією. Процедура розгляду реномінації місячних обсягів транспортування газу розпочинається кожну повну годину та триває 2 доби. Тобто нормами Кодексу газотранспортної системи не передбачено безумовного та беззастережного обов'язку оператора газотранспортної системи підтверджувати будь-яку із поданих йому номінацій/реномінацій. Кодексом передбачено право оператора на їх відхилення (глави 2 та 3 розділу ХІ Кодексу). Отже, Компанія не могла б отримати куплений нею природний газ у момент отримання Товариством попередньої оплати за газ та підписання сторонами акта приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці.
Крім того, суди дійшли висновку про безпідставне посилання Товариства на те, що подання місячної номінації є його правом, а не обов'язком, а також на необхідність подання ним оператору газотранспортної системи номінації/реномінації разом з актами приймання-передачі природного газу (згідно з поясненнями щодо оформлення актів приймання-передачі у віртуальній точці входу, в якій відбувається передача природного газу замовнику послуг транспортування, викладених на сайті ПАТ "Укртрансгаз" http://utg.ua/utg/customers/dispetching-gas-transmission.html), без яких номінація/реномінація, не приймаються.
Згідно з поясненнями щодо оформлення актів приймання-передачі у віртуальній точці входу, в якій відбувається передача природного газу замовнику послуг транспортування, викладених на сайті ПАТ "Укртрансгаз", його надано відповідно до пункту 2 глави 2 (Алокація обсягів природного газу по точках входу) та пункту 9 глави 3 (Алокація обсягів природного газу для точок виходу) розділу XII (Алокація обсягів природного газу) Кодексу газотранспортної системи. У даному поясненні йдеться про те, що акти приймання-передачі природного газу, яких стосується пояснення, повинні бути оформлені останнім днем місяця транспортування. Так, до місячної номінації на грудень 2017 року Товариством додавався акт приймання-передачі природного газу (балансуючий), який підписано сторонами та ПАТ "Укртрансгаз" 31.12.2017. У даному випадку сторони теж мали право підписати такий акт 31.12.2018.
Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газотранспортної системи замовники послуг транспортування подають номінацію оператору газотранспортної системи не пізніше ніж до 13:00 UTC (15:00 за київським часом) години газової доби для зимового періоду та 12:00 UTC (15:00 за київським часом) години газової доби для літнього періоду, що йде перед газовою добою, яка належить до номінації. Ця правова норма носить імперативний характер.
Пунктом 2 глави 2 розділу ХІ згаданого Кодексу встановлено право замовника послуг транспортування замість подачі щоденної номінації подавати по точці (точках) входу та точці (точках) виходу місячну номінацію на період не більше одного місяця в розрізі кожної доби. При подачі місячної номінації додаткове подання замовником послуг транспортування ще й щоденних номінацій вказаним Кодексом не вимагається.
Також судами визнано необґрунтованими посилання Товариства на пункт 12.4 Договору, оскільки такий стосується будь-яких порушень сторонами договору із зазначених у розділі 12 Договору "запевнень та гарантій", а Товариство як на підставу своїх вимог посилалось на пункти 7.2, 7.5 розділу 7 Договору та пункт 8 специфікації № 2.
Посилання в касаційній скарзі на те, що: у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 ЦК України, а саме йдеться про право продавця відмовитись від передання товару покупцю, а не можливість покупця відмовитись від здійснення попередньої оплати на умовах та у строк, встановлених договором, а відтак судами невірно застосовано положення статті 538 ЦК України; доводи Компанії про те, що Товариство як оптовий продавець природного газу мало фізично доставити (транспортувати) природний газ у певну точку, а Компанія як оптовий покупець природного газу мала впевнитись, що у визначеній точці наявний природний газ, який йому має бути переданий, суперечать принципам функціонування газотранспортної системи та ринку природного газу, оскільки віртуальна торгова точка - це торгова точка, на якій оператор здійснює адміністрування переходу права власності між оптовими продавцями та оптовими покупцями, - не приймаються Касаційним господарським судом, оскільки спростовуються викладеними у даній постанові доводами судів попередніх інстанцій.
Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки судами було прийнято рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що надає підстави для залишення їх без змін.
У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше прийняті у даній справі судові рішення, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Енерджі" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 17.09.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 у справі № 914/666/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя В. Селіваненко
Суддя В. Суховий