06 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/600/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
учасники справи:
позивач - Фермерське господарство "Агро-Вік"
представник позивача - не з'явився
відповідач-1 - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області
представник відповідача-1 - не з'явився
відповідач-2 - Ширяївська районна державна адміністрація Одеської області
представник відповідача-2 - не з'явився
розглянув матеріали касаційної скарги Фермерського господарства "Агро-Вік"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду у складі Колоколова С.І. - головуючого, Принцевської Н.М., Богацької Н.С. від 13 грудня 2018 року та рішення Господарського суду Одеської області у складі Лічмана Л.В. від 16 липня 2018 року
Історія справи
1.Короткий зміст та підстави позовних вимог
1.1. 21.01.2005 між Ширяївською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Фермерським господарством "Агро-Вік" (орендар) було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 15,57 га, яка знаходиться на території Ширяївської селищної ради Ширяївського району Одеської області.
1.2. 30.03.2005 вказаний договір зареєстровано у Ширяївському районному відділі Одеської регіональної філії Державного підприємства ,,Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040553700002 та передано земельну ділянку позивачу за актом прийому - передачі.
1.3. Пунктом 8 договору сторони узгодили, що його укладено на 10 років, тобто до 30.03.2015. Після закінчення строку договору орендар має переважне право його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
1.4. 17.07.2012 між орендарем та орендодавцем підписано додаткову угоду до договору, якою внесено зміни щодо розміру, строків внесення орендної плати, а також відповідальності за невиконання умов договору.
1.5. 30.03.2015 року строк дії договору, встановлений п. 8, закінчився. Станом на теперішній час орендар продовжує вносити кошти за земельну ділянку загальною площею 15,57 га, яка знаходиться в його користуванні, а орендодавець - приймати їх.
1.6. 09.03.2017 (тобто після закінчення строку дії договору) Фермерське господарство "Агро-Вік" направило відповідачу лист № 12 щодо укладання додаткової угоди до договору оренди землі.
1.7. 21.03.2017 Головне управління Держгеокадастру в Одеській області листом повідомило Фермерське господарство "Агро-Вік", що орендарем не дотримано вимог ст. 33 Закону України ,,Про оренду землі" стосовно повідомлення в передбачений договором термін про намір скористатись переважним правом на продовження дії орендної угоди, тому договір оренди землі припинився з 30.03.2015.
1.8. Вважаючи неправомірною відмову Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у поновленні договору оренди землі та те, що згідно з частиною 6 статті 33 Закону України ,,Про оренду землі" договір поновив свою дію на той самий строк і на тих самих умовах, які ним передбачені, Фермерське господарство ,,Агро-Вік" звернулось до господарського суду з відповідним позовом.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.07.2018 року у позові відмовлено.
2.2. Рішення суду мотивовано тим, що всупереч приписам частини 6 статті 33 Закону України ,,Про оренду землі", позивач до закінчення строку дії договору не повідомив жодного з відповідачів в установлені строки (не пізніше ніж за 30 днів до спливу строку дії договору) про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк та не додав до листа-повідомлення орендаря проект додаткової угоди, у зв'язку з чим господарський суд дійшов висновку, що поновлення договору в спосіб, визначений законом, не відбулось.
2.3. Постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2018 залишено без змін.
2.4. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо порушення позивачем вставленої законом процедури поновлення договору оренди землі, а саме, не повідомив Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про свій намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі на новий строк до закінчення строку його дії. Апеляційний суд зазначив, що позивач звернувся до орендодавця для поновлення договору оренди землі тільки 09.03.2017, тоді як договір оренди землі від 21.01.2005 припинив свою дію 30.03.2015, у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено, чим порушив встановлену законом процедуру.
2.5. Крім того, суд апеляційної інстанції відхилив довід скаржника, що після закінчення строку дії договору він належно виконував умови договору оренди та продовжував сплачувати збільшену до 6% орендну плату Ширяївській районній державній адміністрації Одеської області, наголошуючи на тому, що такі правовідносини склались між позивачем і Ширяївською районною державною адміністрацією Одеської області, тоді як адміністрація протягом 2015 - 2018 років не мала повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою та відповідно не могла бути отримувачем коштів за спірним договором. Крім того, платіжні доручення про сплату орендних платежів у період з 01.04.2015 по 01.04.2017 не можуть вважатись належними доказами та братись судом до уваги, у зв'язку з відсутністю підстави для їх здійснення, а саме договору оренди землі, адже такий договір закінчився та свого часу не був поновлений.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Аргументи учасників справи
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
4.1. Судами невірно застосовано частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та не враховано практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 10.09.2018 у справі №920/739/17, від 20.02.2018 у справі №904/6537/17.
4.2. Скаржник зазначив, що спірний договір підлягає поновленню на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка передбачає автоматичну пролонгацію договору оренди земельної ділянки при умові використання земельної ділянки за цільовим призначенням, користування земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди землі, своєчасної сплати за орендовану земельну ділянку орендних платежів та прийняття державою вказаних платежів саме в якості орендної плати та відсутності письмового заперечення орендодавця з приводу продовження договору оренди.
4.3. Крім того, скаржник, посилаючись на постанову Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, вказав на те, що для поновлення договору оренди землі на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі не вимагається.
4.4. В свою чергу, орендодавець, згідно положень статті 33 Закону України "Про оренду землі", має право заперечити стосовно поновлення договору оренди землі і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі.
5. Позиція Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, викладена у відзиві на касаційну скаргу
5.1. Головне управління Держгеокадастру в Одеській області вважає доводи касаційної скарги ФГ "Агро- Вік" безпідставними, рішення судів законними і обґрунтованими, тому просить касаційну скаргу скаржника залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2018 та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 без змін.
6. Позиція Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області, викладена у відзиві на касаційну скаргу
6.1. Ширяївська районна державна адміністрація Одеської області вважає рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2018 та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 законними та обґрунтованими та такими, що прийняті без порушень норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить залишити касаційну скаргу ФГ "Аро - Вік" без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.
Позиція Верховного Суду
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
7.1. Предметом позову у даній справі є вимога про поновлення, укладеного між Ширяївською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Агро-Вік", договору оренди землі на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".
7.2. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного частинами 2- 5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).
7.3. При цьому підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов'язані одна з іншою.
7.4. Правова позиція щодо розрізнення цих підстав підтверджується усталеною судовою практикою Верховного Суду, зокрема у постанові палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі 920/739/17.
7.5. У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.
7.6. У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення договір є поновленим автоматично, в силу закону, а орендар з метою приведення правовідносин оренди у відповідність до вимог чинного законодавства має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк, що безпосередньо випливає з частини 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі".
7.7. Водночас, Верховний Суд зазначає, що заявлений у справі позов (зокрема його прохальна частина) не містить проекту додаткової угоди до договору оренди від 21.01.2005, умови якої суд мав би затвердити у випадку задоволення позовних вимог.
7.8. Натомість, як вже зазначено вище, поновлення договору оренди землі в судовому порядку в передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних правовідносин, що безпосередньо випливає зі змісту зазначеної правової норми.
7.9. Належним способом захисту порушеного права у випадку застосування положень частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" є позов про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк та на тих же умовах, оскільки сама по собі вимога про визнання поновленим договору оренди землі не може забезпечити реального захисту порушеного права, так як договір є поновленим в силу закону, а також в силу імперативного припису про обов'язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді (частина 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі"). Позивачем при зверненні до суду з цим позовом проекту додаткової угоди про поновлення договору не викладено, тому суд виключає можливість задоволення позову.
7.10. Верховний Суд враховує положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
7.11. Отже, позивачем у даному випадку обрано невірний та неефективний спосіб захисту своїх порушених прав.
7.12. Відповідна правова позиція щодо способу захисту права орендаря на поновлення договору оренди за статтею 33 Закону України "Про оренду землі" викладена в постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 911/3225/17, від 16.01.2019 у справі №908/127/17, 15.01.2019 у справі № 922/1464/18, від 10.01.2019 у справі № 918/850/17, від 06.12.2018 у справі № 915/456/17 та № 905/484/17.
8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
8.1. Враховуючи вищевикладене та межі перегляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд вважає за необхідне законні по суті рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити в силі, проте виключно з мотивів неправильного обрання позивачем способу захисту порушеного права. У зв'язку з чим касаційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
9. Щодо судових витрат
9.1. У зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
10. Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Агро-Вік" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Одеської області від 16 липня 2018 року та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13 грудня 2018 року у справі № 916/600/18 залишити без змін, виклавши мотивувальну частину оскаржуваних рішень суду в редакції даної постанови.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Суховий В.Г.