04 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 5015/6070/11
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу"
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду (головуючий - Г.Л. Кордюк, судді: М.І. Хабіб, Б.Д. Плотніцький) від 26.11.2018
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Обласного комунального підприємства "Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки"
та Приватного підприємства "Санні"
та Публічного акціонерного товариства ""ВТБ Банк"
про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1 17.10.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут" (далі - Позивач) подало позовну заяву про визнання права власності Позивача на площадку-споруду площею 1379, 3 кв. м., павільйон міні-ринку площею 1207,9 кв. м, що розташований на АДРЕСА_1 та витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу" (далі - Відповідач) з незаконного володіння й користування площадки-споруди площею 1379, 3 кв. м., павільйону міні-ринку площею 1207, 9 кв. м, що розташований на АДРЕСА_1.
1.2 Позовна заява мотивована незаконним заволодінням спірним нерухомим майном особами, які неправомірно вчиняли щодо цього майна правочини з купівлі-продажу: фізичними особами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Приватним підприємством "Ріел Бізнес Консалтинг" та Відповідачем. Позивач набув право власності на спірне майно шляхом укладення з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області договору купівлі-продажу № 104/01 від 11.12.2001, який був нотаріально посвідчений 11.12.2001, а про право власності Позивачу видано свідоцтво про право власності та витяг з реєстру прав власності. Також Позивач вказує, що 26.02.2003 Позивачем та ОСОБА_4 укладалась угода купівлі-продажу спірного майна, що була нотаріально посвідчена, та в цей же день між вказаними особами укладена угода про розірвання цього договору купівлі-продажу, а тому Позивач, з посиланням на обставини, встановлені рішеннями судів в інших справах, вказує, що всі наступні правочини укладені на порушення вимог законодавства та прав Позивача.
1.3 22.05.2013 Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив визнати право власності Позивача на площадку-споруду площею 1379, 3 кв. м., павільйон міні-ринку площею 1207, 9 кв. м, що розташований на АДРЕСА_1 та витребувати у Відповідача шляхом виселення останнього з незаконного володіння й користування площадки-споруди площею 1379, 3 кв. м., павільйону міні-ринку площею 1207,9 кв. м, що розташований на АДРЕСА_1.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2.1 26.07.2013 Господарський суд Львівської області вирішив позов задовольнити повністю, визнати право власності Позивача на площадку (споруду) площею 1379, 3 кв. м., павільйон міні-ринку площею 1207, 9 кв. м, що розташований на АДРЕСА_1 та витребувати у Відповідача шляхом виселення останнього з незаконного володіння й користування площадки (споруди) площею 1379, 3 кв. м., павільйону міні-ринку площею 1207,9 кв. м, що розташований на АДРЕСА_1.
2.2 Рішення суду мотивоване, з посиланням на докази у справі та судові рішення в інших справах, доведенням належними доказами набуття Позивачем у 2001 році права власності на спірне майно, а через розірвання 26.02.2003 Позивачем та ОСОБА_4 укладеної між цими особами угоди від 26.02.2003 купівлі-продажу спірного майна всі наступні правочини з купівлі-продажу цього майна, у тому числі угода купівлі-продажу від 03.07.2007 між Приватним підприємством "Ріелт Бізнес Консалтінг" та Відповідачем, на яку останній посилається як на підставу набуття права власності на спірне майно, є такими, що суперечать вимогам законодавства (нікчемними) з огляду на те, що особи, які вчиняли правочини з відчуження цього майна, не мали права розпоряджатись цим майном. З посиланням на низку судових рішень у інших справах суд також вказав на незаконність перебування Відповідача у спірних приміщеннях.
3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
3.1 26.11.2018 Західний апеляційний господарський суд ухвалив замінити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс", а також зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 1326/8772/2012.
3.2 Рішення суду в частині заміни учасника провадження у справі мотивоване зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" із заявою про процесуальне правонаступництво та переходом на підставі договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 21МБ від 18.11.2015 та на підставі договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави від 02.12.2015 до ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» як нового кредитора права вимоги до боржника - ОСОБА_4 (за генеральною угодою № 1 від 15.03.2007 та укладеними на її підставі кредитними договорами), а також переходом до ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» права іпотекодержателя (за іпотечним договором від 07.11.2007 з наступними змінами, укладеним між ВАТ «ВТБ Банк» і Відповідачем).
3.3 Рішення в частині зупинення провадження у справі за результатом розгляду клопотання Позивача від 26.11.2018 мотивоване неможливістю розгляду цієї справи до вирішення справи № 1326/8772/2012 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_4 та до Позивача про визнання недійсним укладеного між Позивачем і ОСОБА_4 договору від 26.02.2003 купівлі-продажу майна, що є предметом спору у цій справі, з огляду на те, що предметом спору у цій справі є вимоги про визнання за Позивачем права власності на це майно та витребування майна від Відповідача як добросовісного набувача за договором купівлі-продажу від 04.07.2007, укладеного між Приватним підприємством "Ріел Бізнес Консалтинг" та Відповідачем, а у справі № 1326/8772/2012 підлягають встановленню обставини, чи перебувало спірне майно у власності Позивача та чи вибуло воно поза волею чи з волі власника цього майна, тоді як встановити ці обставини в межах розгляду цієї справи неможливо, через що її розглянути неможливо до вирішення справи № 1326/8772/2012. Також суд врахував, що провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням у справі № 1326/8772/2012 вже зупинялось ухвалою від 21.05.2015, було поновлено ухвалою від 10.11.2017 у зв'язку із набранням законної сили рішенням Апеляційного суду Львівської області у справі № 1326/8772/2012, однак постановою Верховного Суду від 05.09.2018 рішення Апеляційного суду Львівської області від 18.10.2017 у справі № 1326/8772/2012 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
4. Встановлені судами обставини
4.1 18.11.2015 між ПАТ «ВТБ Банк» (первісний кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами №21МБ, відповідно до якого первісний кредитор передає (відступає), а новий кредитор набуває права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку і строки, встановлені цим договором, в тому числі щодо кредитного договору №10.84-1/08-КД від 29.05.2008 (з наступними змінами і доповненнями), кредитного договору №40/02/07 від 16.03.2007 про що свідчить витяг з Реєстру прав вимоги №1/3 до Додаткової угоди №1 від 27.11.2015 до договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18.11.2015 та Акт приймання-передачі Документації до додаткової угоди №1 від 27.11.2015 до договору про відступлення права вимоги за фінансовими кредитами №21МБ від 18.11.2015.
4.2 02.12.2015 між ПАТ «ВТБ Банк» (первісним кредитором) та ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» (новим кредитором) укладено договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, за яким первісний кредитор передає, а новий кредитор одержує в повному обсязі належні первісному кредитору права іпотекодержателя та заставодержателя в зобов'язаннях, що виникли за іпотечними договорами та договорами застави, які укладені як забезпечення виконання боржниками зобов'язань перед первісним кредитором за кредитними договорами, зокрема, іпотечного договору від 07.11.2007 (з наступними змінами), укладеного між ВАТ ВТБ Банк та Відповідачем.
4.3 Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням суду у справі №1326/8772/2012.
4.4 Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2017 провадження у справі поновлено у зв'язку із набранням законної сили рішенням Апеляційного суду Львівської області у справі №1326/8772/2012.
4.5 Постановою Верховного Суду від 05.09.2018 у справі №1326/8772/2012 рішення Апеляційного суду Львівської області від 18.10.2017 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
4.6 Предметом позову у цій справі є визнання за Позивачем права власності на майно - площадку (споруду) площею 1379,3 кв.м., павільйон міні-ринку площею 1207,89 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та витребування вказаного майна від Відповідача як добросовісного набувача за договором купівлі-продажу від 04.07.2007, укладеного між приватним підприємством "Ріелт Бізнес Консалтинг" та Відповідачем.
4.7 Приватне підприємство "Ріелт Бізнес Консалтинг" набуло право власності на спірне майно на підставі договору купівлі продажу від 03.07.2007, укладеного з ОСОБА_6, яка набула право власності на вказане майно на підставі договору купівлі-продажу від 26.06.2007, укладеного з ОСОБА_4 та ОСОБА_5
4.8 Предметом спору у справі №1326/8772/2012 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_4 та Позивача є вимоги про визнання недійсним договору від 26.02.2003 купівлі-продажу площадки (споруди) площею 1379,3 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між Позивачем і ОСОБА_4.
5. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5.1 14.12.2018 Відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 в частині зупинення справи, а справу передати до Західного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги по суті.
6. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6.1 Позиція Відповідача про зупинення провадження у цій справі до розгляду іншої справи як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді була послідовною з вказівкою на ті обставини, які зумовлювали провадження у цій справі, тоді як Позивач до набранням законної сили рішенням в цивільній справі № 2-3554/11 (провадження № 2/465/744/13) замовчував існування будь-яких справ, які могли зумовити зупинення провадження у цій справі.
6.2 Оскаржувана ухвала не містить належних мотивів для обґрунтування висновку про неможливість встановлення господарським судом самостійно кола обставин, які належать до предмета доказування у цій справі.
6.3 Апеляційний суд не встановив обставин, які унеможливили б розгляд цієї справи до вирішення Франківським районним судом міста Львова цивільної справи №1326/8772/2012.
6.4 Апеляційний суд не врахував межі доказування у цій справі, оскільки в разі встановлення Франківським районним судом міста Львова у справі №1326/8772/2012 певних обставин ці обставини не можуть бути взяті до уваги під час прийняття рішення апеляційним господарським судом у цій справі, оскільки вони не визначались як підстави позову та не досліджувались місцевим господарським судом з незалежних від нього підстав.
7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
7.1 Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4, 6 статті 75 ГПК України).
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з'ясовувати: як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи.
Суд звертається до власної правової позиції, наведеної в пункті 9 постанови Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 915/6070/11.
7.2 Встановлюючи обставини пов'язаності справи Франківського районного суду міста Львова справи № 1326/8772/2012, апеляційний суд вказав, що предметом розгляду у цій справі є вимоги про визнання недійсним договору від 26.02.2003 купівлі-продажу майна (що є предметом спору у цій справі), укладеного між Позивачем та фізичною особою ОСОБА_4
З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини та підстави прийняття рішення (від 26.07.2013), що переглядається в апеляційному порядку, від чинності договору купівлі-продажу від 26.02.2003 залежить встановлення обставин законності подальшого розпорядження спірним майном іншими особами, а не Позивачем - через вчинення наступних правочинів з купівлі-продажу майна, що є предметом спору, у тому числі і правочину, за яким це майно було придбане Відповідачем (за договором купівлі-продажу від 03.07.2007 між Приватним підприємством "Ріелт Бізнес Консалтінг" та Відповідачем), а тому обставини чинності вказаного договору купівлі-продажу від 26.02.2003 впливають на встановлення обставин щодо вибуття з власності Позивача спірного майна та щодо набуття Відповідачем права на це майно.
7.3 Однак, враховуючи, що предметом розгляду у справі Франківського районного суду міста Львова справи № 1326/8772/2012 є вимоги про визнання недійсним договору від 26.02.2003 купівлі-продажу майна, Суд зазначає про таке.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Закріплена зазначеною статтею ЦК України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Суд звертається до власної правової позиції, наведеної постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 910/8682/18.
7.4 З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що розгляд Франківським районним судом міста Львова справи № 1326/8772/2012 про визнання недійсним договору від 26.02.2003 купівлі-продажу майна, яке є предметом спору у цій справі, не є перешкодою для встановлення суттєвих обставин у цій справі під час перегляду судового рішення в апеляційному порядку в межах перегляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 269 ГПК України), оскільки суд апеляційної інстанції, зупиняючи провадження у цій справі, не встановив, у чому полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи про визнання права власності та витребування спірного майна у Відповідача до вирішення Франківським районним судом міста Львова іншої справи № 1326/8772/2012 про визнання недійсним договору від 26.02.2003 купівлі-продажу цього ж майна, виходячи з предмета, підстав позову та з урахуванням презумпції правомірності правочину, закріпленої статтею 204 ЦК України.
7.5 Згідно з частиною 6 статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Враховуючи вищевикладене, а також виходячи із повноважень, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 308 та частиною 6 статті 310 ГПК України, Суд доходить висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала апеляційного суду - скасуванню в частині зупинення провадження у справі з направленням справи до апеляційного суду для продовження розгляду справи.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу" задовольнити.
2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 у справі № 5015/6070/11 скасувати в частині зупинення провадження у справі.
3. Направити справу № 5015/6070/11 до Західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Пільков
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак