27 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 910/8543/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.
за участю представника ПАТ "Юнекс Банк " - адвоката Буртового М.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімагроком"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018
та рішення Господарського суду м. Києва від 07.05.2018
у справі № 910/8543/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімагроком"
до Публічного акціонерного товариства "Юнекс Банк "
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський МЕЗ"
про визнання договору недійсним, -
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Компанії Ірлемно ЛТД (Республіка Кіпр)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімагроком", Публічного акціонерного товариства "Юнекс Банк"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський МЕЗ"
про визнання договору недійсним, -
У травні 2017 року ТОВ "Ексімагроком" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Юнекс Банк" про визнання недійсним договору поруки №0.213.1114.ЮО_П2 від 03.12.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2017 у справі №910/8543/17 залучено до участі у справі № 910/8543/17 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВ "Чугуївський МЕЗ".
У серпні 2017 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Компанії Ірлемно ЛТД (Республіка Кіпр) до ТОВ "Ексімагроком" та ПАТ "Юнекс Банк", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ "Чугуївський МЕЗ" про визнання недійсним договору поруки №0.213.1114.ЮО_П2 від 03.12.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2017 у справі №910/8543/17 прийнято позовну заяву Компанії Ірлемно ЛТД (Республіка Кіпр) до розгляду та залучено останню до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.05.2018 у справі №910/8543/17 (суддя - Чебикіна С.О.) у задоволенні позовів ТОВ "Ексімагроком" та Компанії Ірлемно ЛТД (Республіка Кіпр) відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при укладанні договору поруки №0.213.1114.ЮО_П2 від 03.12.2014 директор ТОВ "Ексімагроком" діяв на підставі рішення загальних зборів товариства та мав усі належні повноваження для вчинення таких дій, а отже договір зі сторони позивача був підписаний уповноваженою особою без перевищення своїх повноважень.
Крім того, за висновком місцевого господарського суду, не зазначення в основному зобов'язанні (кредитному договорі) про те, що воно забезпечується порукою, не є підставою для визнання договору поруки недійсним та вказане не суперечить ч. 1 ст. 548 ЦК України та ч. 2 ст. 345 ГК України.
При цьому, суд також виходив з того, що ТОВ "Ексімагроком" та Компанією Ірлемно ЛТД (Республіка Кіпр) не доведено тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог, а також порушення їх прав відповідачем.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 у справі № 910/8543/17 колегія суддів: Мальченко А.О. - головуючий, Дикунська С.Я., Жук Г.А.) рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2018 у справі №910/8543/18 залишено без змін.
Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ТОВ "Ексімагроком" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018, рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2018 у справі №910/8543/17 та ухвалити нове рішення, яким договір поруки №0.213.1114.ЮО_П2 від 03.12.2014, укладений між ПАТ "Юнекс Банк" та ТОВ "Ексімагроком" визнати недійсним з моменту його укладення.
Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, позивач зазначає порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, ТОВ "Ексімагроком" зазначає, що місцевим та апеляційним судами неправильно застосовано ч. 1 ст. 548 ЦК України та ч. 2 ст. 345 ГК України, враховуючи, що кредитним договором №0.213.1114.ЮО_К від 03.12.2014 визначено лише один вид забезпечення - заставу, а тому в силу приписів вказаних норм інший вид забезпечення основного зобов'язання у спірних правовідносинах не допускається.
Крім того, заявник касаційної скарги наголошує на тому, що як суд першої, так і апеляційної інстанцій необґрунтовано та безпідставно відмовили у задоволенні поданого клопотання ТОВ "Ексімагроком" про витребування доказів, які б могли підтвердити збільшення обсягу відповідальності позивача, що є підставою для визнання поруки припиненою. При цьому, ТОВ "Ексімагроком" послалося на ч. 1 ст. 559 ЦК України, якою визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.01.2019 у справі № 910/8543/17 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючий (доповідач), Білоус В.В., Погребняк В.Я.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 910/8543/17 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Ексімагроком" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 та рішення Господарського суду м. Києва від 07.05.2018 у справі №910/8543/17; розгляд справи за касаційною скаргою ТОВ "Ексімагроком" призначено на 27.02.2019 на 10 год. 15 хв.
ПАТ "Юнекс Банк" заперечує проти касаційної скарги ТОВ "Ексімагроком" та у відзиві на касаційну скаргу просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2018 у справі №910/8543/17 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи та прийняття оскаржуваних рішень порушень процесуального права чи неправильного застосування матеріального права не допущено.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ПАТ "Юнекс Банк", перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 03.12.2014 між ПАТ "Юнекс Банк" (у тексті договору - банк) та ТОВ "Чугуївський МЕЗ" (у тексті договору - позичальник) було укладено кредитний договір №0.213.1114.ЮО_К (далі - Кредитний договір), відповідно до п. 1.1. якого банк на умовах договору зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 2 000 000,00 доларів США 00 центів, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит на умовах та в строки/терміни, визначені договором, але не пізніше 02.12.2015, а також сплатити плату за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені договором.
Пунктом 4.1 Кредитного договору визначено, що виконання зобов'язань позичальника за договором забезпечується заставою товарів на складі по договору купівлі-продажу соняшника товарного, який буде придбано за кредитні кошти та/або заставою готової продукції - товарів в обороті.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Чугуївський МЕЗ" за вказаним Кредитним договором, 03.12.2014 між ПАТ "Юнекс Банк" (у тексті договору - банк) та ТОВ "Ексімагроком" (у тексті договору - поручитель) було укладено договір поруки №0.213.1114.ЮО_П2 (далі - Договір поруки), відповідно до п. 1.1. якого поручитель поручається перед банком за виконання позичальником основного зобов'язання в повному обсязі та відповідає перед банком за порушення позичальником основного зобов'язання.
Пунктом 1.2. Договору поруки визначено, що відповідно до умов кредитного договору банк надає позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 2 000 000,00 доларів США 00 центів, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит на умовах та в строки/терміни, визначені договором, але не пізніше 02.12.2015, а також сплатити відповідно до умов кредитного договору та чинного законодавства України: проценти, за користування кредитом в розмірі 12% річних; проценти, у випадку порушення позичальником п. 4.3. та/або п. 5.3.7. Кредитного договору, у розмірі 16,00% річних, починаючи з дати, наступної за датою порушення, що сплачуються до моменту повного виконання позичальником вказаних зобов'язань; комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 15 106,04 грн.; пеню та/або штрафи в розміри, порядку та строки/терміни, визначні кредитним договором; будь-які інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банка; відшкодувати реальні (фактично понесені) збитки, завдані заставодержателю, внаслідок порушення виконання основного зобов'язання.
Судами встановлено, що порукою за цим договором також забезпечуються вимоги банку, щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням; реальних (фактично понесених) збитків, завданих порушенням умов договору та кредитного договору (п. 1.3. Договору поруки).
Згідно з п. 7.1. Договору поруки, договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до 01.12.2017 включно або до припинення поруки згідно з чинним законодавством.
Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача за первісним позовом - ТОВ "Ексімагроком" та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Компанії Ірлемно ЛТД (Республіка Кіпр) про визнання недійсним договору поруки №0.213.1114.ЮО_П2 від 03.12.2014.
Зазначені вимоги обґрунтовані тим, що вказаний Договір поруки було укладено представником ТОВ "Ексімагроком" - директором ОСОБА_7 з перевищенням повноважень, передбачених Статутом, а також тим, що не зазначення в основному зобов'язанні (кредитному договорі) такого виду забезпечення зобов'язання, як порука, суперечить приписам ч. 1 ст. 548 ЦК України та ч. 2 ст. 345 ГК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Частиною 1 ст. 207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно зі ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.1 ст.203 ЦК України).
В контексті зазначеного, вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд має встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання такого правочину недійсним на момент його вчинення.
Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Частиною 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє (ч. 1 ст. 239 ЦК України).
Як з'ясовано судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, Статутом ТОВ "Ексімагроком", що затверджений протоколом №13 Загальних зборів учасників товариства від 20.05.2014 (надалі - Статут) та був чинний станом на день укладення оспорюваного договору поруки, передбачено, що директор може виконувати свої обов'язки та функції, визначені в положеннях цього Статуту, у межах своєї компетенції, визначеної Статутом та вищим органом товариства, зокрема, укладати без довіреності від імені товариства правочини (договори, угоди, контракти і інші правочини) та забезпечувати їх виконання, якщо сума таких правочинів не перевищує 500 000 (п'ятсот тисяч) гривень (п. 6.4.1 Статуту).
Згідно з п. 5.1 Статуту загальні збори товариства є вищим органом товариства, повноважним вирішувати всі питання стосовно інтересів товариства в межах повноважень, передбачених законодавством України.
Місцевим та апеляційним судами встановлено, що відповідно до п. 5.11.18 Статуту ТОВ "Ексімагроком" до компетенції загальних зборів учасників товариства відноситься, зокрема, питання затвердження правочинів (договорів, угод, контрактів і інших правочинів), якщо сума таких правочинів перевищує 500 000 (п'ятсот тисяч) гривень.
Судами досліджено, що як вбачається з наявного в матеріалах справи протоколу №21 Загальних зборів учасників ТОВ "Ексімагроком" від 25.11.2014, зборами учасників товариства було розглянуте та прийняте рішення щодо укладення товариством з ПАТ "Юнекс Банк" договору поруки в забезпечення виконання зобов'язань за кредитними зобов'язаннями ТОВ "Чугуївський МЕЗ" перед ПАТ "Юнекс Банк" в розмірі 2 000 000,00 (два мільйони долари США) з оплатою 12% (дванадцять відсотків) річних, а також про надання директору ТОВ "Ексімагроком" ОСОБА_7 повноважень підписати від імені товариства договір поруки з відповідачем та будь-які інші документи, пов'язані з підписанням цього договору, в тому числі на його власний розсуд визначати істотні умови договору.
Надавши оцінку рішенню загальних зборів учасників ТОВ "Ексімагроком" та положенням Статуту, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, встановив, що директор ТОВ "Ексімагроком" ОСОБА_7 при укладанні оспорюваного Договору поруки діяв в межах повноважень, наданих йому загальними зборами, а відтак, дійшов вірного висновку, що Договір поруки зі сторони ТОВ "Ексімагроком" був підписаний уповноваженою особою без перевищення своїх повноважень.
Водночас, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що не зазначення в основному зобов'язанні (кредитному договорі) того, що воно забезпечується порукою, не є підставою для визнання Договору поруки недійсним та не суперечить ч. 1 ст. 548 ЦК України та ч. 2 ст. 345 ГК України.
Колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з зазначеним висновком попередніх судових інстанцій, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Частиною 1 ст. 548 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України закріплено, що свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що свобода договору означає можливість сторін вільно визначати зміст договору, який вони укладають і формувати його конкретні умови. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність (п. 1 ч. 1 ст. 174 ГК України).
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що оспорюваний договір №0.213.1114.ЮО_П2 від 03.12.2014 за своєю правовою природою є договором поруки.
Порука, як спосіб забезпечення зобов'язань врегульована нормами параграфу 3 глави 49 ЦК України.
Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Частиною 2 ст. 553 ЦК України передбачено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Виходячи з аналізу наведених норм, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов вірного висновку, що не зазначення в Кредитному договорі того, що зобов'язання за ним забезпечується порукою, не є підставою для визнання оспорюваного Договору поруки недійсним та не суперечить ч. 1 ст. 548 ЦК України та ч. 2 ст. 345 ГК України.
Враховуючи викладене, колегією суддів відхиляються аргументи касаційної скарги ТОВ "Ексімагроком" стосовно неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій приписів ч. 1 ст. 548 ЦК України та ч. 2 ст. 345 ГК України, оскільки вони зводяться до помилкового тлумачення названих норм та не спростовують обґрунтованих висновків місцевого та апеляційного господарських судів.
Разом з тим, доводи заявника касаційної скарги про безпідставну відмову судами першої та апеляційної інстанцій у задоволенні клопотання ТОВ "Ексімагроком" про витребування доказів, які б, на його думку, могли підтвердити збільшення обсягу відповідальності позивача, що є підставою для визнання поруки припиненою, були предметом дослідження апеляційного господарського суду та обґрунтовано відхилені як безпідставні і колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з ним.
Зокрема, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2017 у даній справі було задоволено клопотання ТОВ "Ексімагроком" про витребування доказів та зобов'язано ПАТ "Юнекс Банк" надати суду оригінал кредитного договору №0.213.1114.ЮО_К від 03.12.2014 з усіма додатками, змінами і доповненнями до нього, а також правочинів, якими ТОВ "Ексімагроком" було надано згоду на внесення відповідних змін до кредитного договору, оригінал договору поруки №0.213.1114.ЮО_П2 від 03.12.2014 та документи, що підтверджують надання директору ТОВ "Ексімагроком" повноважень на підписання такого договору, для огляду та дослідження в судовому засіданні, та належним чином засвідчені копії для доручення до матеріалів справи.
При цьому, як встановлено апеляційним судом, сторони не заперечують та не спростовують, що вказана ухвала суду була виконана ПАТ "Юнекс Банк", зазначені в ухвалі документи були надані та оглянуті судом у судовому засіданні, а їх копії долучені до матеріалів справи.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції також обґрунтовано відхилено доводи ТОВ "Ексімагроком" про необхідність витребування матеріалів кредитної справи, які б могли свідчити про наявність змін основного зобов'язання та збільшення обсягу відповідальності поручителя, оскільки враховуючи предмет та підстави позову, обставини щодо збільшення обсягу відповідальності позивача, як поручителя, не входили до предмету доказування у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України, на яку посилається ТОВ "Ексімагроком", правовим наслідком зміни зобов'язання без згоди поручителя є припинення відносин поруки, а не визнання договору поруки недійсним, що є предметом спору у даній справі.
Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ст. 300 ГПК України).
За результатами дослідження матеріалів справи місцевим та апеляційним судами було встановлено, що звертаючись до суду з вимогами про визнання недійсним Договору поруки, в порушення ч. 1 ст. 74 ГПК України, ні позивачем за первісним позовом - ТОВ "Ексімагроком", ні третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Компанією Ірлемно ЛТД (Республіка Кіпр), не було доведено тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх позовних вимог, а також того, що їх права, за захистом яких вони звернулися до суду, порушено ПАТ "Юнекс Банк".
Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм, встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з огляду на визначені ст.300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів погоджується з висновком місцевого та апеляційного судів про відсутність підстав для визнання недійсним договору поруки №0.213.1114.ЮО_П2 від 03.12.2014 та про відмову у задоволенні позовів ТОВ "Ексімагроком" та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Компанії Ірлемно ЛТД (Республіка Кіпр).
При цьому, слід зазначити, що матеріали справи свідчать про те, що дотримуючись приписів ст. 86 ГПК України, місцевий та апеляційний господарські суди всебічно, повно і об'єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності, дали вірну юридичну оцінку обставинам справи, встановили відсутність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним і правильно, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішили спір у справі.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
Відтак, наведені ТОВ "Ексімагроком" у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування судових рішень та ухвалення нового рішення відповідно до вимог ст.311 ГПК України, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування місцевим та апеляційним судами норм матеріального та процесуального права, а колегія суддів не встановила фундаментальних порушень судами першої та апеляційної інстанції при розгляді спору у даній справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 та рішення Господарського суду м. Києва від 07.05.2018 у справі №910/8543/17 прийняті судами у відповідності до фактичних обставин та у відповідності до вимог матеріального права і процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не вбачається.
Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, Суд,-
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімагроком" залишити без задоволення.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 та рішення Господарського суду м. Києва від 07.05.2018 у справі № 910/8543/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Ткаченко Н.Г.
Судді Білоус В.В.
Погребняк В.Я.