"04" березня 2019 р. Справа № 5027/805-б/2012
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Дутки В.В., при секретарі судового засідання Токарюк Н.Я., розглянувши матеріали справи
за позовом державного підприємства "Дослідне господарство "Центральне" Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України, м. Чернівці
до приватного сільськогосподарського підприємства "Аграрник лісовий", с.Зруб-Комарівці Сторожинецького району Чернівецької області
про стягнення заборгованості в розмірі 3176562,84 грн
у межах справи № 5027/805-б/2012 за заявою управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях до державного підприємства "Дослідне господарство "Центральне" про визнання банкрутом
Представники сторін:
від позивача - Комерзан З.Д., ордер серія ЧЦ №29854
від відповідача -Маковійчук К.Я., ордер серії ЧЦ №32751
СУТЬ СПОРУ: державне підприємство "Дослідне господарство "Центральне" Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства "Аграрник лісовий" про стягнення заборгованості в сумі 3176562,84 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договорами контрактації сільськогосподарської продукції від 14.07.2014 та трьохсторонніх угод від 22.05.2015 та 25.02.2016. Згідно накладної №23 від 11.10.2017 позивач передав відповідачу сою на загальну суму 3176562,84 грн, проте відповідач не оплатив вартість отриманої сільськогосподарської продукції.
Ухвалою від 10.12.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 05.02.2019 закрито підготовче засідання, призначено розгляд справи по суті на 26.02.2019.
26.02.2019 відповідач подав клопотання від 25.02.2019 про долучення до матеріалів справи документів.
Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Розглянувши клопотання відповідача від 25.02.2019 про долучення до матеріалів справи документів, суд визнав поважними причинами не подання документів в підготовчому засіданні з огляду на здійснений запит відповідачем до регіонального відділення АТ «Кредит Агріколь Банк» від 28.01.2019 №28/01-1Ю про надання завірених копій платіжних доручень про перерахування платежів на рахунок ДПДГ «Центральне» та отриманою відповіддю супровідним листом банку від 15.02.2019 №25, а також беручи до уваги відсутність бухгалтера відповідача, який знаходився за межами території України з 02.02.2019 по 07.02.2019.
Відтак, клопотання відповідача від 25.02.2019 про долучення до матеріалів справи документів задоволено.
У судовому засіданні 26.02.2019 розпочато розгляд справи по суті, суд заслухав вступне слово представників сторін, після чого оголошено перерву до 04.03.2019.
04.03.2019 через канцелярію суду позивач подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи та надав письмові пояснення.
У судовому засіданні 04.03.2019 представник відповідача просив оголосити перерву для ознайомлення з матеріалами справи.
У судовому засіданні 04.03.2019 оголошувалась перерва до 04.03.2019 16- 30 год.
Розглянувши клопотання позивача від 04.03.2019 про долучення до матеріалів справи документів та письмових пояснень, суд залишає без розгляду вказані документи відповідно до ч.2 ст.207 ГПК України, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні.
Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив таке.
Як вбачається з позовної заяви, відповідно до договору контрактації сільськогосподарської продукції від 14.07.2014 та трьохсторонніх угод від 22.05.2015 та 25.02.2016, а саме згідно п.1.2. трьохсторонньої угоди від 22.05.2015 «ПСП «Аграрник Лісовий» зобов'язувався сприяти у вирощуванні та придбанні сільськогосподарської продукції.
В свою чергу ДП ДГ «Центральне» зобов'язувалося виростити та передати у власність відповідачу сільськогосподарську продукцію, яку останній зобов'язувався прийняти та оплатити її вартість.
Згідно п.1.2. вказаної угоди від 25.02.2016 «Сторона-2 (ДП ДГ Центральне») зобов'язується протягом 2016-2018 років виробляти сільськогосподарську продукцію і передавати її у власність Стороні-3 (ПСП «Аграрник Лісовий»), а останній зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її вартість за ринковими цінами».
Відповідно до п. 2.2. трьохсторонньої угоди від 22.05.2015 «оплата продукції на умовах даної угоди здійснюється шляхом перерахування відповідачем коштів на розрахунковий рахунок ДП ДГ «Центральне».
Відповідно до ст.38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу.
ДП ДГ «Центральне» завершило технологічний цикл по вирощуванню сільськогосподарської продукції - сої в жовтні 2017року та реалізувало її згідно накладної №23 від 11.10.2017року підприємству - ПСП «Аграрник Лісовий», який в свою чергу прийняв сільськогосподарську продукцію - сою, в кількості - 318 740кг., на загальну вартість - 3 176 562,84 грн. з ПДВ та повинен був її оплатити.
ПСП «Аграрник Лісовий» не оплатив вартість сільськогосподарської продукції сої, чим заборгував підприємству-банкруту ДП ДГ «Центральне» кошти в розмірі - 3 176 562,84 грн. з ПДВ.
Таким чином, предметом позову є стягнення з відповідача 3 176 562,84 грн. заборгованості.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
У провадженні Господарського суду Чернівецької області перебуває справа №5027/805-6/2012 про банкрутство державного підприємства дослідне господарство «Центральне».
Ухвалою від 12.12.2013 введено процедуру санації, а ухвалою від 16.06.2014 затверджено план санації державного підприємства "Дослідне господарство "Центральне".
Постановою від 22.09.2016 у справі №5027/805-6/2012 боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ухвалою від 05.09.2017 ліквідатором підприємства-банкрута призначено Рабанюка В.С.
10.07.2014 укладений договір №805/07-01 між приватним підприємцем Нагірняк Г.Г. (Сторона 1) та ДПДГ «Центральне» (Сторона 2). Цей Договір укладено у відповідності до умов плану санації у справі №5027/805-б/2012. За п.1.2.договору Сторона-2 зобов'язується протягом дії цього договору виробляти сільськогосподарську продукцію в кількості згідно узгодженої перед початком кожного агротехнічного року Виробничої програми (Додаток №1) і передавати її у власність Стороні-1, а Сторона-1 зобов'язується приймати цю продукцію та оплачувати її за ринковими цінами, які склались на момент передачі продукції, відповідно до умов договору, за винятком власних витрат.
22.05.2015 укладено трьохсторонню угоду №1/5 по забезпеченню реалізації Договору №АКЦ-ДПЦ від 14.07.2014 та відступлення права вимоги, де Сторона - 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Акрополе»; Сторона - 2: Державне підприємство дослідне господарство «Центральне» Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН; Сторона - 3: Приватне сільськогосподарське підприємство «Аграрник лісовий».
Згідно п.1.1. Угоди, Сторона-1 передає Стороні-3 права Контрактанта за Договором № АКЦ - ДПЦ від 14.07.2014р., укладеним між Стороною-1 (Контрактант) та Стороною-2 (Виробник), в частині сприяння у вирощуванні та придбання сільськогосподарської продукції 2015-2016 року виробництва.
За п.1.1.1. Угоди, Сторона -1 передає Стороні-3, а Сторона-3 набуває права вимоги, належні Стороні- 1 за Договором № АКЦ - ДПЦ від 14.07.2014р. в частині заборгованості Сторони-2 перед Стороною -1 у розмірі 3963263,70 грн.
За відступлення права вимоги згідно умов Угоди Сторона-3 зобов'язана сплатити Стороні-1 суму у розмірі 1 000 000,00 грн. (один мільйон гривень нуль копійок) до 30 вересня 2015 року (п.1.1.2. Угоди).
Відповідно до п.1.2.2 Угоди, на виконання пункту 1.1. цієї Угоди Сторона-2 зобов'язується протягом 2015-2016 року виростити і передати у власність Стороні-3 сільськогосподарську продукцію (надалі -Продукція) визначену у Додатку №1 (Виробнича програма) на земельних ділянках, які вказані у п 1.7. цієї Угоди, а Сторона-3 зобов'язується сприяти Стороні-2 у вирощуванні, зазначеної Продукції, прийняти цю Продукцію та оплатити її на умовах, передбачених Угодою.
Згідно 1.7. Угоди, вирощування сільськогосподарської продукції 2015-2016 року виробництва здійснюватиметься на земельній ділянці, яка знаходиться на території Чернівецької міської ради Чернівецької області загальною площею 866-1200 га згідно Додатку №2 (Схеми розміщення земельних ділянок). Схема розміщення земельних ділянок узгоджується сторонами перед початком року. Обсяг права користування зазначеною земельною ділянкою зберігається за Стороною-2 повністю.
За п.9.2. Дана Угода діє до 31.10.2016.
25.02.2016 укладена трьохстороння угода №77/02 по забезпеченню реалізації Договору №805/07-01 від 10.07.2014 року між Сторона - 1: Фізична особа - підприємець Нагірняк Гаврило Гаврилович, Сторона - 2: Державне підприємство дослідне господарство «Центральне» Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, Сторона - 3: Приватне сільськогосподарське підприємство «Аграрник Лісовий».
Відповідно до п. 1.1. Угоди №77/02, Сторона-3 за погодженням Сторони-1 зобов'язується на власний ризик, власними або найманими виробничими потужностями та за власні кошти протягом 2016-2018 рр. виконати повний комплекс робіт по вирощуванню сільськогосподарської продукції, зазначеної у Додатку №1 (Технологічна карта) на земельній ділянці, яка знаходиться на території Вашківецької міської ради , Вижницького району Чернівецької області загальною площею 700 га згідно Додатку №2 (Схема розміщення земельних ділянок).
Згідно п.1.2. вказаної угоди, Сторона-2 зобов'язується протягом 2016-2018рр. виробляти: сільськогосподарську продукцію і передавати її у власність Стороні-3, а Сторона-3 зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за ринковими цінами, які складають на момент передачі продукції в кількості, яка компенсує вартість наданій Стороною-3 послуг по вирощуванню сільськогосподарської продукції та внесений Стороною-1 авансовий платіж згідно п.4.6 п .4.8 Договору №805/07-01 від 10 липня 2014р.
Кінцевий розрахунок за виконані роботи Стороною-3 та поставлену продукцію Стороною-2 здійснюється шляхом проведення взаємозаліку після поставки сільськогосподарської продукції у місця зберігання. Враховуючи отримання Стороною 2 інвестиції на врожай 2016-2018рр., незалежно від розміру зібраного врожаю, понесених витрат на вирощування сільськогосподарської продукції, таких форс-мажорних обставин, як повінь, стихійне лихо, бойові дії та інше, мінімальна сума коштів, яка Стороною-3 повинна бути сплачена Стороні-2, складає 555 000,00 тис. грн. (П'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч гривень) (п.4.6. Угоди №77/02 ).
Згідно п.9.4. Угода набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2018 року, але в будь-якому випадку до моменту його повного виконання.
Передача сільськогосподарської продукції проводиться відповідно до п.1.2 даної Угоди Стороні - 3 та здійснюється безпосередньо після збирання урожаю через ваги на склад, визначений Сторонами, для збереження (п.5.3. Угоди).
Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. 193 Господарського процесуального кодеку України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).
За договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору. До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 713 ЦК України).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 610, 612 ЦК України).
Так, позивач посилається на виконання договірних зобов'язань з передачі сільськогосподарської продукції - сої відповідачу в кількості 318740 кг на суму 3176562,84 грн. згідно накладної №23 від 11.10.2017 року.
Судом встановлено, що наведена накладна №23 підписана сторонами та засвідчена печаткою відповідача, проте не містить посилань про передачу сої на підставі договору чи вищезгаданих трьохсторонніх Угод.
Позивач не довів суду належними доказами факт передачі відповідачеві сої в кількості 318740 кг на суму 3176562,84 грн. відповідно до умов пункту 1 Угоди №77/02, зокрема вирощування сої, як сільськогосподарської продукції, зазначеної у Додатку №1 (Технологічна карта) на земельній ділянці, яка знаходиться на території Вашківецької міської ради, Вижницького району Чернівецької області загальною площею 700 га згідно Додатку №2 (Схема розміщення земельних ділянок).
Відповідач заперечуючи проти позову вказує про надання ним послуг позивачу протягом 2016, 2017, 2018 років.
Актом звіряння взаєморозрахунків станом на 22.09.2016 встановлено борг позивача перед відповідачем на суму 19 483 804,21 грн. Кредиторські грошові вимоги відповідача на суму 20 033 804,21 грн визнані Господарським судом Чернівецької області та включено до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ДПДГ «Центральне», що підтверджується ухвалою від 26.01.2017.
Згідно доданих до матеріалів справи платіжних доручень №666 від 14.09.2018, №670 від 17.09.2018, №676 від 19.09.2018, №678 від 19.09.2018, №679 від 20.09.2018, №680 від 20.09.2018 відповідач перерахував 555000,00 грн. на рахунок позивача згідно трьохсторонньої угоди №77/02 від 25.02.2016.
Актом взаємозаліку зустрічних вимог від 01.12.2017 встановлено заборгованість ДПДГ «Центральне» перед ПСП «Аграрник лісовий» за отримані послуги по вирощуванні сої урожаю 2017 року в сумі 3784573,73 грн., а заборгованість ПСП «Аграрник лісовий» перед ДПДГ «Центральне» за відвантажену сільськогосподарську продукцію урожаю 2017 року становить 3784830,84 грн. За домовленістю про взаємозалік заборгованості сторони дійшли згоди про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 3784573,73 грн.
Актами звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами станом на 01.01.2018, 01.02.2018, 01.12.2018 засвідчено відсутність заборгованості між сторонами.
Згідно з приписами статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
У спірних матеріальних правовідносинах, що виникли на підставі трьохсторонньої угоди №77/02 від 25.02.2016 обов'язок ДПДГ «Центральне» виробляти сільськогосподарську продукцію і передавати її у власність обумовлений зустрічним обов'язком ПСП «Аграрник лісовий» оплатити її за ринковими цінами, які складають на момент передачі продукції в кількості, яка компенсує вартість наданій ПСП «Аграрник лісовий» послуг по вирощуванню сільськогосподарської продукції та внесений фізичною особою підприємцем Нагірняк Г.Г. авансовий платіж згідно п.4.6 п .4.8 Договору №805/07-01 від 10 липня 2014.
При цьому, сторони домовилися у п.4.6. трьохсторонньої угоди №77/02 від 25.02.2016, що кінцевий розрахунок за виконані роботи ПСП «Аграрник лісовий» та поставлену продукцію ДПДГ «Центральне» здійснюється шляхом проведення взаємозаліку після поставки сільськогосподарської продукції у місця зберігання. Враховуючи отримання ДПДГ «Центральне» інвестиції на врожай 2016-2018рр., незалежно від розміру зібраного врожаю, понесених витрат на вирощування сільськогосподарської продукції, таких форс-мажорних обставин, як повінь, стихійне лихо, бойові дії та інше, мінімальна сума коштів, яка Стороною-3 повинна бути сплачена Стороні-2, складає 555 000,00 тис. грн. (П'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч гривень) (п.4.6. Угоди №77/02 ).
Як встановлено судом відповідач згідно трьохсторонньої угоди №77/02 від 25.02.2016 у вересні 2018 року перерахував позивачеві 555000, 00 грн.
Пізніше, сторони підписали Акт взаємозаліку зустрічних вимог від 01.12.2017, яким дійшли згоди про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 3784573,73 грн. Актами звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами станом на 01.01.2018, 01.02.2018, 01.12.2018 засвідчено відсутність заборгованості між сторонами.
Отже, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за трьохсторонньою угодою №77/02 від 25.02.2016, проте не доводить належними та допустимими доказами, що передача відповідачу сої в кількості 318740 кг на суму 3176562,84 грн. відбувалася саме на виконання загаданої у позові угоди між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень сторін, факт передачі позивачем сої відповідачу згідно накладної №23 від 11.10.2017 не заперечується.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Судом встановлено, що позивач підставами позову визначив невиконання відповідачем договірного зобов'язання за трьохсторонньою угодою №77/02 від 25.02.2016. Проте, не доводить суду, що передача сої відповідачу, згідно накладної №23 від 11.10.2017 відбулася на виконання вказаної угоди.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивачем належними та допустимими доказами не доведено наявності підстав для стягнення з відповідача 3 176 562,84 грн заборгованості за трьохсторонньою угодою №77/02 від 25.02.2016, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову державного підприємства "Дослідне господарство "Центральне" Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України до приватного сільськогосподарського підприємства "Аграрник лісовий" про стягнення заборгованості в розмірі 3176562,84 грн - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати підписання ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду через господарський суд Чернівецької області.
Ухвала підписана 07.03.2019.
Суддя В.В.Дутка