25 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 904/3852/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Студенець В.І., Ткач І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1,
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області
(суддя - Петренко Н.Е.)
від 14.09.2018,
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Чередко А.Є., судді - Коваль Л.А., Білецька Л.М.)
від 12.12.2018,
у справі за позовом акціонерів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які діють в інтересах приватного акціонерного товариства "Насінневе",
до ОСОБА_1,
про відшкодування збитків у розмірі 850 198,70 грн,
у серпні 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як акціонери ПрАТ "Насінневе" в інтересах цього товариства звернулися до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 як посадової особи ПрАТ "Насінневе", повноваження якої припинено, про відшкодування збитків у розмірі 850 198,70грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з серпня 2015 року по серпень 2017 року відповідач як директор ПрАТ "Насінневе" без будь-яких на те законних підстав здійснював податкові платежі, чим заподіяв товариству збитків у розмірі 850 198,70 грн.
Одночасно з пред'явленням позову позивачі подали заяву про забезпечення позову, в якій просили суд: накласти арешт на все майно відповідача в межах суми стягнення, а також на належні відповідачу корпоративні права - частку в poзмipi 50% (500,00 грн) у статутному капіталі ПП "Ерідан +"; заборонити державним реєстраторам, вчинення реєстраційних дій щодо ПП "Ерідан +"; зобов'язати відділ реєстрації юридичних oci6 та фізичних осіб-підприємців Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради внести до Єдиного державного реєстру юридичних ociб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань відомості про заборону вчинення реєстраційних дій щодо ПП "Ерідан+".
Заява про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідач є фізичною особою і має можливість у спрощених процедурах продати все своє майно, закрити рахунки у банках, реалізувати частку у статутному капіталі ПП "Ерідан+" і виїхати за кордон, що у свою чергу унеможливить виконання судового рішення, у разі задоволення позовних вимог позивачів. Посилались на лист діючого директора ПрАТ "Насінневе" ОСОБА_4 від 20.08.2018 про намір відповідача продати належне йому майно і виїхати за кордон для постійного проживання та про можливий продаж відповідачем частки у статутному капіталі ПП "Ерідан +".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2018 заяву акціонерів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які діють в інтересах юридичної особи ПрАТ "Насінневе", про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на все майно, яке належить ОСОБА_1 в межах суми стягнення, а саме в межах суми 850 198,70 грн.
Накладено арешт на належні ОСОБА_1 корпоративні права - частку в poзмipi 50% (500,00 грн) у статутному капіталі ПП "Ерідан+".
Заборонено державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних ociб, фізичних ociб - підприємців та громадських формувань" вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних ociб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань щодо ПП "Ерідан+", в тому числі в частині державної реєстрації зміни учасників та/або зміни часток учасників ПП "Ерідан+".
Зобов'язано відділ реєстрації юридичних ociб та фізичних осіб-підприємців Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради внести до Єдиного державного реєстру юридичних ociб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань відомості про заборону вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному peєcтpi юридичних ociб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань щодо ПП "Ерідан+", в тому числі в частині державної реєстрації змін учасників та/або зміни часток учасників ПП "Ерідан+".
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2018 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2018 залишено без змін.
Приймаючи рішення, господарські суди дійшли висновків про співмірність та адекватність заходів з позовними вимогами, адже заборона вчинення реєстраційних дій щодо ПП "Ерідан+" не перешкоджає господарської діяльності цього підприємства та не порушує права третіх осіб. Відчуження відповідачем під час розгляду цієї справи належного йому майна та частку учасника у статутному капіталі ПП "Ерідан+" в разі невжиття заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів. Такий спосіб забезпечення позову як заборона вчинення реєстраційних дій прямо передбачений Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб-підприємців та громадських формувань".
ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові акти та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Підставами для скасування судових актів відповідач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції. Вказує, що не мав жодних намірів відчуження належного йому майна, будь-які обставини, які б свідчили про ускладнення або унеможливлення рішення у справі відсутні, тому ухвала господарського суду про забезпечення позову є необґрунтованою. На думку скаржника вжиті заходи до забезпечення позову не є співмірними з позовними вимогами. Стверджує, що лист діючого директора ПрАТ "Насінневе" ОСОБА_4 від 20.08.2018 не відповідає критеріям допустимого та достовірного доказу.
У відзиві на касаційну скаргу позивач-1 вважає постанову апеляційного суду та ухвалу місцевого суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін. Доводи, викладені у відзиві, зводяться до обґрунтованості оскаржуваних судових рішень.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За умовами ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.
За приписами частини 3 статті 137 Господарського процесуального кодексу України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 5 ст. 137 ГПК України, не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:
1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;
2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства;
3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;
4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень.
При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Верховний Суд зазначає, що ухвала господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову та аргументація, викладена у ній, відповідають наведеним вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду у цій справі є вимога позивача до відповідача про стягнення грошових коштів в сумі 850198,70 грн. Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у випадку задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи будуть наявними у відповідача грошові кошти у відповідному розмірі.
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що застосування заходів забезпечення позову, обраних господарським судом, безпосередньо пов'язано з предметом позову.
Господарськими судами попередніх інстанцій враховано, що позивачі звернулись до суду з заявою про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідача в межах суми стягнення, а також на належні відповідачу корпоративні права - частку в статутному капіталі ПП "Ерідан +" у господарській справі за позовом акціонерів ПрАТ "Насінневе" до ОСОБА_1 про стягнення 850 198,70 грн збитків, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язків директора ПрАТ "Насінневе", і зроблено висновки про наявність зв'язку між заявленими позивачами заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність заходів з позивними вимогами, а також врахували, що вжиття відповідних заходів не впливатиме на господарську діяльність ПП "Ерідан +". Застосування заходу до забезпечення позову забезпечить в майбутньому виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Щодо заборони державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо ПП "Ерідан+" та зобов'язання відділу реєстрації юридичних oci6 та фізичних осіб-підприємців Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради внести до Єдиного державного реєстру юридичних ociб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань відомості про заборону вчинення реєстраційних дій щодо ПП "Ерідан +" необхідно зазначити таке.
Згідно з пунктом 31 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію.
Відповідно до частини 10 статті 13 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як "у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії".
Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений зокрема Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", про що правильно зазначили господарські суди.
Враховуючи вищенаведене, предмет спору у справі та обставини справи, інформації щодо наявності у відповідача майна та, зокрема, частки в розмірі 50% статутного капіталу ПП "Ерідан +", яке може бути відчужено відповідачем під час розгляду справи судом в разі невжиття заходів забезпечення позову, що ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, суди дійшли до правильного висновку про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову у цій справі, а вжиті місцевим господарським судом, за оскаржуваною ухвалою, заходи до забезпечення позову відповідають заходам, передбаченим ГПК України та нормам Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Одночасно з наведеним, необхідно зазначити, що приписами ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
Дотримуючись викладеного, господарські суди попередніх інстанцій дослідили фактичні обставини, якими позивач обґрунтував необхідність застосування заходів забезпечення позову.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ст. 300 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на це, судова колегія відхиляє доводи викладені в касаційній скарзі, оскільки останні зводяться до оцінки доцільності вжиття в цьому випадку заходів забезпечення позову. Вказане вже було зроблено попередніми судовими інстанціями.
Крім того, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції та ухвала першої інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.
З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2018 у справі за № 904/3852/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді В. Студенець
І. Ткач