29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"27" лютого 2019 р. Справа № 924/1125/18
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Макоціни Ю.П., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Порше Лізинг Україна”, м. Київ
до сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу “Перший національний аграрний кооператив”, м. Хмельницький
про стягнення 64510,92 грн. та 71670,87 грн.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 17.04.2018 р.
відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю від 12.07.2018 р.
Рішення ухвалюється 27.02.2019 р., оскільки у судовому засіданні 20.02.2019 р. оголошено перерву.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
встановив: товариство з обмеженою відповідальністю “Порше Лізинг Україна”, м. Київ звернулось до суду з позовами до сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу “Перший національний аграрний кооператив”, м. Хмельницький про стягнення 64510,92 грн. та 71670,87 грн., що являє собою плату за фактичне користування об'єктом лізингу з урахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних за час прострочення.
Ухвалами суду від 22.12.2018 р. вищезазначені позовні заяви прийнято до розгляду, відкрито провадження у справах відповідно №924/1125/18 та №924/1126/18, призначено підготовчі засідання; справи №924/1125/18 і та №924/1126/18 об'єднано в одне провадження у справі №924/1125/18.
Ухвалою суду від 15.01.2019 р. підготовче засідання у справі №924/1125/18 відкладено на 12.02.2019 р.
У засіданні 12.02.2019 р. судом прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог (від 16.01.2019 р.), в якій просив стягнути з відповідача суму боргу за договором фінансового лізингу №00011760 від 04.12.2015 р. в розмірі 71670,87 грн., із розрахунку: 65128,54 грн. - сума плати за користування об'єктом лізингу, 1829,53 грн. - 3 % річних за час прострочення оплати за користування об'єктом лізингу, 4712,80 грн. - втрати від інфляції за час прострочення оплати за користування об'єктом лізингу; суму боргу за договором фінансового лізингу №00011759 від 04.12.2015 р. в розмірі 64510,92 грн. із розрахунку: 58621,61 грн. - сума плати за користування об'єктом лізингу; 1646,83 грн. - 3 % річних за час прострочення оплати за користування об'єктом лізингу; 4242,48 грн. - втрати від інфляції за час прострочення оплати за користування об'єктом лізингу.
Ухвалою суду від 12.02.2019 р. підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 20.02.2019 р. У судовому засіданні 20.02.2019 р. оголошено перерву на 27.02.2019 р.
У позовних заявах позивач посилається на невиконання відповідачем умов договорів про фінансовий лізинг від 04.12.2015 р. №00011759 та №00011760 та фактичне користуванням об'єктом лізингу після їх розірвання. Як на правову підставу позовних вимог посилається на положення ст. ст. 526, 530, 610, 625-629 ЦК України, ст. ст. 179, 193, 230, 231 ГК України, ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг».
Відповідач у відзиві на позовні заяви (від 10.01.2019 р.) з посиланням на п. 1.18 договорів фінансового лізингу №00011759 від 04.12.2015 р. та №00011760 від 04.12.2015 р., зазначив, що у наданих на підтвердження розміру заборгованості рахунках позивача від 01.11.2017 року, 01.12.2017 року, 03.01.2018 року зазначається про необхідність сплати відшкодування частини вартості об'єкта лізингу, процентів та комісії, однак не зазначається про нарахування плати за фактичне користування об'єктом лізингу. Зауважив, що у зв'язку з неповною сплатою лізингових платежів право власності на предмет лізингу від позивача до відповідача не перейшло. З огляду на положення ст. 653 ЦК України наслідком розірвання договору зазначає відсутність обов'язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність і, відповідно, відсутність права вимагати його оплати. Посилаючись на умови п. п. 6.12, 6.18 договорів, п. 12.9 комерційних умов, вважає, що після вилучення об'єкта лізингу позивач зобов'язаний був за рахунок суми грошових коштів, що була фактично отримана внаслідок продажу об'єкта лізингу або у разі якщо об'єкт лізингу залишився у власності позивача, за рахунок ринкової вартості об'єкта лізингу, що визначається професійним оцінювачем майна відповідно до чинного законодавства, провести зарахування платежів. Однак позивачем не надано доказів будь-якої різниці між вартістю об'єкта лізингу та залишку несплачених платежів.
Позивач у відповіді на відзив (від 16.01.2019 р.) зазначив, що призначення платежу, визначене у рахунках на оплату, не змінює правової природи зобов'язання відповідача з повернення об'єкту лізингу та внесення плати за користування ним. Посилаючись на умови п. п. 69, 6.10, 6.17, 6.18 договорів, положення ст. ст. 626, 627, 785, 806 ЦК України, ст. 179 ГК України, стверджує, що сторонами погоджено умови щодо розміру плати за користування об'єктом лізингу після розірвання договору, лізингові платежі фактично трансформуються в орендну плату, що здійснюється виключно в разі порушення умов договору лізингоодержувачем (оскільки в разі належного виконання умов договору лізингоодержувач отримує у власність об'єкт лізингу, а лізингодавець - очікуваний прибуток), обов'язок по отриманню рахунків та вчасну оплату покладений на відповідача і в разі відсутності рахунків. З приводу посилання відповідача на п. 12.9 договору як самостійну вимогу для стягнення коштів зауважив, що ця умова може застосовуватись як підстава для нарахування лізингоодержувачу суми збитків в разі фактичного отримання лізингодавцем грошових коштів в результаті продажу об'єкту лізингу і яка не буде покривати витрати лізингодавця. Також зазначив, що посилання відповідача на помилково сформовані повідомлення від 11.05.2018 р. та непідписані сторонами акти звірки не можуть бути належним доказом відсутності заборгованості, оскільки відповідач умови договору належно не виконав та доказів зворотного не надав.
Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив (від 06.02.2019 р.) зазначив про те, що наслідком розірвання договору є відсутність обов'язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність і, відповідно, відсутність права вимагати його оплати. Нарахування лізингових платежів після розірвання договору з посиланням на пункт 6.18. Загальних комерційних умов вважає необґрунтованим у зв'язку з припиненням зустрічного зобов'язання позивача по переданню у майбутньому об'єкта лізингу у власність. Зауважив, що упущена вигода згідно п. 12.9 Комерційних умов складається з усіх непогашених за рахунок отриманих від продажу об'єкта лізингу або вартості об'єкта лізингу платежів, в тому числі і плати за фактичне користування об'єктом лізингу. Зауважив про відсутність доказів помилковості повідомлення від 11.05.2018 року, 25.06.2018 року.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві на позов, запереченнях.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
04.12.2015 р. між ТОВ "Порше Лізинг Україна" (лізингодавець) та кооперативом "Перший національний аграрний кооператив" (лізингоодержувач) укладено договір про фінансовий лізинг №00011759. Згідно із зазначеним договором об'єктом лізингу є транспортний засіб типу VW LNF CrafterGP 50 LR UH HD ROBUST, шасі №WV1ZZZ2EZF6024457, рік виробництва - 2015. Умовами лізингу визначена вартість об'єкту лізингу: 940996,00 грн., авансовий платіж: 282298,80 грн., обсяг фінансування: 658697,20 грн., процентну ставку: 24,9%, кількість лізингових платежів: 60, строк лізингу (місяців): 60, лізинговий платіж: 21249,29 грн.
Також 04.12.2015 р. між ТОВ "Порше Лізинг Україна" (лізингодавець) та кооперативом "Перший національний аграрний кооператив" (лізингоодержувач) укладено договір про фінансовий лізинг №00011760. Згідно із договором об'єктом лізингу є транспортний засіб типу VW Tiguan Sport Life 2.0 TDI A6 MOTION, шасі №WVGZZZ5NZGW047064, рік виробництва - 2015. Умовами лізингу визначена вартість об'єкту лізингу: 885187,20 грн., авансовий платіж: 265556,16 грн., обсяг фінансування: 619631,4 грн., процентну ставку: 24,9%, кількість лізингових платежів: 60, строк лізингу (місяців): 60, лізинговий платіж: 23316,92 грн.
У договорах зазначено, що проценти, комісії, інші платежі підлягають сплаті у відповідності до загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, рахунків для лізингових платежів/графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування). Зобов'язання лізингоодержувача на момент доставки об'єкта лізингу будуть виражені у гривнях у акті прийому-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору про фінансовий лізинг. Наступні розрахунки у гривнях будуть здійснюватись лізингодавцем і вказуватись у рахунках, що підлягають сплаті лізингоодержувачем.
Сторонами підписано також додаток до договорів №00011759 та №00011760 "Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу" (далі - комерційні умови), як надалі разом із договором про фінансовий лізинг спільно іменуються як "контракт", а також графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування) як додаток до контракту, що є невід'ємною його частиною, та інші додатки. що є невід'ємними його частинами, являють собою угоду між сторонами щодо придбання об'єкта лізингу ТОВ "Порш Лізинг Україна" та його передання лізингоодержувачу (відповідно до визначених у цьому контракті значень вищезгаданих термінів) згідно з положеннями Закону України "Про фінансовий лізинг", а також іншими чинними положеннями українського законодавства.
Комерційними умовами визначено, що вартість об'єкта лізингу - це погоджена сторонами вартість (ціна) об'єкту лізингу на момент укладення контракту, що зафіксована в контракті та відображає його справедливу та звичайну вартість; лізинговий платіж - щомісячний платіж, що сплачується лізингоодержувачем на користь Порше Лізинг Україна у строки та в розмірі відповідно до графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування); обсяг фінансування - сума грошових коштів, що становить різницю між вартістю об'єкта лізингу та сплаченим лізингоодержувачем авансовим платежем; на суму обсягу відшкодування нараховуються проценти; обсяг фінансування підлягає сплаті лізингоодержувачем на користь Порше Лізинг Україна шляхом пропорційного розрахунку та включення до лізингових платежів відповідно до графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів плану відшкодування).
Предметом лізингу за цим контрактом є транспортний засіб, зазначений у контракті (об'єкт лізингу) (п. 3.1 комерційних умов).
Згідно з п. 4.1 комерційних умов Порше Лізинг Україна зберігатиме за собою право власності на об'єкт лізингу, в той час як лізингоодержувач матиме право на експлуатацію об'єкта лізингу впродовж усього строку дії контракту (окрім випадків, коли Порше Лізинг Україна матиме право розірвати цей контракт/відмовитися від контракту та вимагати повернення об'єкта лізингу, як зазначено в цьому контракті).
У п. 4.2 комерційних умов зазначено, що після завершення строку дії цього контракту та здійснення останнього лізингового платежу, інших платежів за цим контрактом і виконання всіх зобов'язань лізингоодержувачем, право власності на об'єкт лізингу перейде до лізингоодержувача. З цією метою сторони укладуть договір купівлі-продажу, підпишуть додаткову угоду до цього контракту або оформлять таке придбання в інший спосіб, визначений Порше Лізинг Україна.
Лізингоодержувач забезпечує оформлення доставки об'єкта лізингу шляхом підписання лізингоодержувачем та Порше Лізинг Україна акта приймання-передачі (п. 5.4 комерційних умов).
Відповідно до положень п. 6.1 комерційних умов для експлуатації об'єкта лізингу лізингоодержувач щомісяця здійснюватиме на користь Порше Лізинг Україна лізингові платежі відповідно до графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування), що являє собою невід'ємну частину цього контракту, на інших положень контракту. Кожен лізинговий платіж включає: частину від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості об'єкта лізингу), проценти (винагорода Порше Лізинг Україна за отримання та використання лізингоодержувачем об'єкта лізингу), комісії, покриття витрат, пов'язаних з оплатою послуг та відшкодуваннями, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених цим контрактом, та інші витрати, передбачені або прямо пов'язані з контрактом.
У п. 6.3 комерційних умов сторони погодились, що лізингові платежі та інші платежі, що підлягають виплаті за цим контрактом на користь Порше Лізинг Україна, відображають справедливу вартість об'єкта лізингу. Розмір лізингових платежів та платежів, що підлягають сплаті лізингоодержуваечм на користь лізингодавця, визначається в українських гривнях на день укладення контракту та зазначається у графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування). При цьому діють положення щодо порядку зміни розміру лізингових платежів відповідно до умов контракту.
У графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування) відображаються лізингові платежі з урахуванням процентів/процентної ставки за отримання і використання об'єкту лізингу, розмір яких (якої) узгоджений сторонами в контракті (п. 6.4 комерційних умов).
Відповідно до п. 6.5 комерційних умов лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, зазначений Порше Лізинг Україна у графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування), не пізніше дати, вказаної у графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування).
Лізингоодержувач інформує Порше Лізинг Україна протягом 5 робочих днів з дати виставлення рахунків щодо можливого неотримання такого рахунка (п. 6.9 комерційних умов).
У п. 6.10 комерційних умов зазначено, що лізингоодержувач здійснює лізингові платежі відповідно до термінів, визначених у графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування).
Здійснення лізингоодержувачем лізингового платежу відповідно до п. 6.5, п. 6.12 контракту є підтвердженням належного надання Порше Лізинг Україна та прийняття Лізингоодержувачем послуг за відповідний місяць, за який здійснюється лізинговий платіж (п. 6.16 комерційних умов).
Згідно з п. 6.17 комерційних умов зобов'язання зі сплати всіх та будь-яких платежів за контрактом покладається на лізингоодержувача, якщо інше прямо не передбачено контрактом. Лізингоодержувач зобов'язується сплатити всі та будь-які платежі протягом 5 робочих днів з моменту відправлення Порше Лізинг Україна відповідної вимоги та/або рахунка, якщо інший строк не обумовлено в контракті або погоджено сторонами додатково. Якщо лізингоодержувач не сплатить платежі (платіж) у вказаний строк, Порше Лізинг Україна має право застосувати санкції за прострочення відповідно до п. 8 контракту.
У п. 6.18 комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу сторони погодились, що у випадку розірвання контракту/ відмови від контракту за ініціативою Порше Лізинг Україна відповідно до п. 12 контракту, лізинговий платіж буде вважатись платою за користування об'єктом лізингу.
Відповідно до п. 8.3.2 комерційних умов якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів (відповідно до Закону України "Про фінансовий лізинг"), Порше Лізинг Україна має право розірвати контракт/відмовитися від контракту і витребувати об'єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку за виконавчим написом нотаріуса.
Пунктом 12.6.1 комерційних умов передбачено, що Порше Лізинг Україна має право в односторонньому порядку розірвати цей контракт/відмовитись від контракту та, також серед іншого, право на повернення об'єкта лізингу в наступних випадках: лізингоодержувач не сплатив 1 наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 календарних днів.
Відповідно до п. 12.7 комерційних умов день, що вважатиметься датою розірвання/відмови від контракту, визначається Порше Лізинг Україна у відповідному повідомленні/вимозі. Порше Лізинг Україна надсилає лізингоодержувачу письмове повідомлення/вимогу про розірвання/відмову від контракту та, за можливості зв'язується з ним доступними телефону засобами зв'язку для повідомлення про розірвання/відмову від контракту. Таке повідомлення/вимога надсилається Порше Лізинг Україна на адресу за зареєстрованим місцезнаходженням лізингоодержувача (для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) місцем реєстрації (для фізичних осіб). У випадку неотримання лізингоодержувачем повідомлення/вимоги з будь-яких причин, лізингоодержувач вважається належним чином повідомленим на 10 календарний день з дня відправлення такого повідомлення, що підтверджується документами з відміткою ДП "Укрпошта" про прийняття повідомлення для відправки.
Згідно з п. 12.8 комерційних умов негайно після розірвання/відмови від контракту Порше Лізинг Україна має право скористатися всіма отриманими гарантіями для одержання повної суми всіх непогашених лізингових платежів та інших платежів, незалежно від дати їхнього здійснення.
У разі дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту відповідно до п. 12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, як передбачено п. 4.2, а також якщо Порше Лізинг Україна вимагає повернення об'єкта лізингу відповідно до інших положень контракту, лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за свій власний рахунок у відмінному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження Порше Лізинг Україна, якщо інша адреса не вказана Порше Лізинг Україна впродовж 10 робочих днів від дати одержання відповідного запиту. В цей же строк лізингоодержувач сплачує Порше Лізинг Україна будь-яку різницю між вартістю об'єкту лізингу (тобто сумою грошових коштів, що було фактично отримано Порше Лізинг Україна в результаті продажу об'єкту лізингу або, якщо об'єкт лізингу залишився у власності Порше Лізинг Україна, ринковою вартість об'єкта лізингу, що визначається професійним оцінювачем майна відповідно до чинного законодавства) та лізинговими платежами, що залишилися несплаченими відповідно до графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування), а також іншими платежами, що залишилися несплаченими лізингоодержувачем відповідно до контракту. Сторони погодили, що вказана різниця є упущеною вигодою Порше Лізинг Україна та має бути відшкодована лізингоодержувачем відповідно до умов контракту та чинного законодавства. Зобов'язання щодо сплати такої різниці залишається чинним до моменту його виконання лізингоодержувачем, в тому числі після закінчення строку лізингу/розірвання договору (п. 12.9 комерційних умов).
Відповідно до п. 12.13 комерційних умов у випадках, передбачених п. п 12.6 та 12.12, контракт вважається розірваним на 10-й робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони.
Пунктом 13.1. комерційних умов визначено, що якщо лізингоодержувач відмовляється від повернення або затримує повернення об'єкта лізингу, ТОВ "Порше Лізинг Україна" має право вилучити (повернути) об'єкт лізингу без попередньої згоди лізингоодержувача у визначеному законодавством України порядку, у тому числі в примусовому порядку, відповідно до виконавчого напису нотаріуса (п. 13.6. Загальних умов).
До договору про фінансовий лізингу від 04.12.2015 р. №00011759 сторонами підписано графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування) із визначенням платежів (авансового, адміністративного, лізингових), дат та сум сплати. Зокрема, зазначена сума лізингового платежу з датою сплати 15.11.2017 р. - 8841,16 грн. відшкодування вартості частини об'єкта лізингу, 10453,88 грн. процентів, 1954,25 грн. комісії; з датою сплати 15.12.2017 р. - 9024,61 грн. відшкодування вартості частини об'єкта лізингу, 10270,43 грн. процентів, 1954,25 грн. комісії; з датою сплати 15.01.2018 р. - 9211,87 грн. відшкодування вартості частини об'єкта лізингу, 10083,17 грн. процентів, 1954,25 грн. комісії.
Також сторонами підписано графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування) до договору про фінансовий лізингу від 04.12.2015 р. №00011760, в якому, з-поміж іншого, визначено суму лізингового платежу з датою сплати 15.11.2017 р. - 8316,79 грн. відшкодування вартості частини об'єкта лізингу, 9833,89 грн. процентів, 5166,24 грн. комісії; з датою сплати 15.12.2017 р. - 8489,37 грн. відшкодування вартості частини об'єкта лізингу, 9661,31' грн. процентів, 5166,24 грн. комісії; з датою сплати 15.01.2018 р. - 8665,52 грн. відшкодування вартості частини об'єкта лізингу, 9485,16 грн. процентів, 5166,24 грн. комісії.
У матеріали справи надано копії рахунків від 07.12.2015 р. №000386 на суму 940996,00 грн. та суму 885187,20 грн., виставлених ТОВ "ОСОБА_3 Центр" для ТОВ "Порше Лізинг Україна" на оплату транспортних засобів.
Відповідно до актів прийому-передачі від 25.12.2015 р. та 24.12.2015 р. на підставі договорів про фінансовий лізинг від 04.12.2015 р. №00011759 та №00011760 позивачем відповідачу були передані об'єкти лізингу, а саме: вантажний автомобіль марки VW LNF, шасі №WV1ZZZ2EZF6024457, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 940996,0 грн. та легковий автомобіль марки VW, шасі №WVGZZZ5NZGW047064, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 вартістю 885187,20 грн.
У матеріали справи надано копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (шасі №WV1ZZZ2EZF6024457, реєстраційний номер НОМЕР_1 та шасі №WVGZZZ5NZGW047064, реєстраційний номер НОМЕР_2) за ТОВ "Порше Лізинг Україна".
Позивач звернувся до відповідача з листами від 01.06.2017 р., в яких повідомив про зміну процентної ставки за договорами від 04.12.2015 р. №00011759 та №00011760 з 01.07.2017 р. на 19,85%. До листів додано відповідні графіки покриття витрат та виплати лізингових платежів (плани відшкодування) від 01.06.2017 р.
Зокрема, відповідно до графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування) від 01.06.2017 р. до договору №00011759 від 04.12.2015 р. визначено суму лізингового платежу з датою сплати 15.11.2017 р. - 9471,53 грн. відшкодування вартості частини об'єкта лізингу, 8196,06 грн. процентів, 1954,25 грн. комісії; з датою сплати 15.12.2017 р. - 9628,21 грн. відшкодування вартості частини об'єкта лізингу, 8039,38 грн. процентів, 1954,25 грн. комісії; з датою сплати 15.01.2018 р. - 9787,47 грн. відшкодування вартості частини об'єкта лізингу, 7880,12 грн. процентів, 1954,25 грн. комісії.
Відповідно до графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування) від 01.06.2017 р. до договору №00011760 від 04.12.2015 р. визначено суму лізингового платежу з датою сплати 15.11.2017 р. - 8909,80 грн. відшкодування вартості частини об'єкта лізингу, 7709,96 грн. процентів, 5166,24 грн. комісії; з датою сплати 15.12.2017 р. - 9057,18 грн. відшкодування вартості частини об'єкта лізингу, 7562,58 грн. процентів, 5166,24 грн. комісії; з датою сплати 15.01.2018 р. - 9207,00 грн. відшкодування вартості частини об'єкта лізингу, 7412,76 грн. процентів, 5166,24 грн. комісії.
Листи від 01.06.2017 р. з доданими графіками отримані відповідачем відповідно 22.06.2017 р., 23.06.2017 р. згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Позивач звернувся до відповідача з вимогами від 16.08.2017 р. №0011759 та №00011760 щодо погашення заборгованості відповідно за договором від 04.12.2015 р. №00011759 в сумі 60631,41 грн. та від 04.12.2015 р. №00011760 в сумі 67149,35 грн. протягом 3 днів з дня отримання вимог, повідомив, що відмовляється від вищезазначених договорів та вимагає повернути автомобілі. Як убачається з копій рекомендованих повідомлень про вручення, зазначені вимоги отримані відповідачем 28.08.2017 р.
У матеріали справи позивачем надано рахунки-фактури від 01.11.2017 р. №59101-00390613 на оплату відповідачем відшкодування частини вартості об'єкта лізингу в сумі 9471,53 грн., процентів - 8196,06 грн., комісії - 1954,25 грн. (всього 19621,84 грн.); від 01.12.2017 р. №59101-00394019 на оплату відшкодування частини вартості об'єкта лізингу в сумі 9628,21 грн., процентів - 8039,38 грн., комісії - 1954,25 грн. (всього 19621,84 грн.); від 03.10.2018 р. №59101-00397260 на оплату відшкодування частини вартості об'єкта лізингу в суму 9944,52 грн., процентів - 7479,16 грн., комісії - 1954,25 грн. (всього 19377,93 грн.) відповідно до договору про фінансовий лізинг від 04.12.2015 р. №00011759.
Також надані рахунки-фактури від 01.11.2017 р. №59101-00390614 на оплату відповідачем відшкодування частини вартості об'єкта лізингу в сумі 8909,80 грн., процентів - 7709,96 грн., комісії - 5166,24 грн. (всього 21786,00 грн.); від 01.12.2017 р. №59101-00394020 на оплату відшкодування частини вартості об'єкта лізингу в сумі 9057,18 грн., процентів - 7562,58 грн., комісії - 5166,24 грн. (всього 21786,00 грн.); від 03.10.2018 р. №59101-00397261 на оплату відшкодування частини вартості об'єкта лізингу в суму 9354,71 грн., процентів - 7035,59 грн., комісії - 5166,24 грн. (всього 21556,54 грн.) відповідно до договору про фінансовий лізинг від 04.12.2015 р. №00011760.
21.12.2017 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу вчинено виконавчі написи про повернення від відповідача позивачу об'єктів фінансового лізингу: транспортного засобу (шасі №WV1ZZZ2EZF6024457, реєстраційний номер НОМЕР_1) вартістю 513962,76 грн. та транспортного засобу (шасі №WVGZZZ5NZGW047064, реєстраційний номер НОМЕР_2) вартістю 483480,45 грн., що були передані у користування на підставі договорів фінансового лізингу відповідно №00011759 та №00011760 від 04.12.2015 р. за несплачені лізингові платежі в період з 16.06.2017 р. по 16.08.2017 р. (виконавчі написи зареєстровані в реєстрі за №870 та 873 відповідно).
У матеріали справи надано копії постанов про відкриття виконавчого провадження від 08.02.2018 р. з виконання виконавчих написів №870 та №873 від 21.12.2017 р., копії постанов про закінчення виконавчого провадження від 12.02.2018 р. з виконання виконавчих написів №870 та №873 від 21.12.2017 р., відповідно до яких, з урахуванням акта державного виконавця від 09.02.2019 р., рішення фактично виконані, транспортні засоби передано стягувачу у порядку, визначеному виконавчими документами.
Відповідачем у матеріали справи надано повідомлення ТОВ "Порше Лізинг Україна" від 11.05.2018 р. про заборгованість за договором, в якому позивач повідомив відповідача про те, що було достроково розірвано договір від 04.12.2015 р. №00011759 та повернуто об'єкт лізингу; після реалізації об'єкта лізингу заборгованість відповідача за договором склала 151417,00 грн. (29577,35 грн. - несплачені лізингові платежі, 119850,81 грн. - витрати лізингодавця, понесені у зв'язку з неналежним виконанням умов контракту (п. 8.2.3 контракту), 1988,84 грн. - адміністративні витрати лізингодавця (п. 9.5 контракту), яку просив сплатити протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення.
Відповідно до повідомлення ТОВ "Порше Лізинг Україна" від 11.05.2018 р. про заборгованість за договором позивач також повідомив відповідача про те, що було достроково розірвано договір від 04.12.2015 р. №00011760 та повернуто об'єкт лізингу; після реалізації об'єкта лізингу заборгованість відповідача за договором склала 180083,37 грн. (37806,85 грн. - несплачені лізингові платежі, 108891,46 грн. - витрати лізингодавця, понесені у зв'язку з неналежним виконанням умов контракту (п. 8.2.3 контракту), 33385,06 грн. - адміністративні витрати лізингодавця (п. 9.5 контракту), яку просив сплатити протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення.
Також надано копію повідомлення про заборгованість від 25.06.2018 р., адресованого відповідачу, в якому позивач зазначив, що станом на 18.06.2018 р. у відповідача існує заборгованість, зокрема, за договором від 04.12.2015 р. №00011759 в сумі 47529,54 грн., з яких 45540,70 грн. - витрати лізингодавця, понесені у зв'язку з неналежним виконанням умов контракту (п. 8.2.3 контракту), 1988,84 грн. - адміністративні витрати лізингодавця (п. 9.5 контракту); за договором від 04.12.2015 р. №00011760 - в сумі 49353,12 грн., з яких 15968,06 грн. - витрати лізингодавця, понесені у зв'язку з неналежним виконанням умов контракту (п. 8.2.3 контракту), 33385,06 грн. - адміністративні витрати лізингодавця (п. 9.5 контракту); копії не підписаних сторонами актів звіряння взаємних розрахунків по договору №00011759 від 04.12.2015 р. із зазначенням поточної заборгованості відповідача в сумі 47529,54 грн. та по договору №00011760 від 04.12.2015 р. із зазначенням поточної заборгованості відповідача в сумі 49353,12 грн.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.
Згідно зі ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання: кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Стяттями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Як убачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договори фінансового лізингу від 04.12.2015 р. №00011759 та №00011760.
Згідно зі ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості з лізінгоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізінгоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
До договору лізингу застосовується загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом і законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.
За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувача на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Належне виконання лізингоодержувачем обов'язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.
Таким чином, договір фінансового лізингу є змішаним договором, який поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу, а передбачені договором лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченню дії договору
На правовідносини, що склалися між сторонами щодо одержання позивачем, як лізингодавцем, лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність відповідачу, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, встановлену в договорі. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно зі статтею 697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин.
У пункті 3 частини 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Відповідно до п. п. 6.1, 6.5 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, що є додатками до договорів про фінансовий лізинг від 04.12.2015 р. №00011759 та №00011760 та невід'ємними їх частинами, для експлуатації об'єкта лізингу лізингоодержувач зобов'язався здійснювати щомісячні лізингові платежі відповідно до плану відшкодування, щомісячні лізингові платежі перераховуються не пізніше дати, вказаної у графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плані відшкодування).
При цьому, як убачається з наявних у матеріалах справи графіків покриття витрат та виплати лізингових платежів, лізингові платежі повинні здійснюватися відповідачем до 15 числа кожного місяця.
Однак, як свідчать матеріали справи, невиконання відповідачем належним чином зобов'язань зі сплати лізингових платежів за договорами фінансового лізингу призвело до виникнення у останнього заборгованості за договорами.
Частинами 1, 3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.. Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.
Також п. 8.3.2 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу передбачено, що якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів (відповідно до Закону України "Про фінансовий лізинг"), Порше Лізинг Україна має право розірвати контракт/відмовитися від контракту і витребувати об'єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.
Порше Лізинг Україна має право в односторонньому порядку розірвати цей контракт/відмовитися від контракту, та, також серед іншого, право на повернення об'єкта лізингу у випадку, зокрема, якщо лізингоодержувач не сплатив 1 наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов'язання сплати перевищує 30 календарних днів (п. 12.6.1 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу).
Відповідно до п. 12.7 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу день, що вважатиметься датою розірвання/відмови від контракту, визначається Порше Лізинг Україна у відповідному повідомленні/вимозі.
Також у п. 12.13 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу визначено, що у випадках, передбачених пунктами 12.6. та 12.12., контракт вважається розірваним на 10-й робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони.
З матеріалів справи слідує, що позивачем було направлено відповідачу вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення об'єкта лізингу та повідомлення про відмову від договорів від 04.12.2015 р. №00011759, №00011760, які були отримані відповідачем 28.08.2017 року, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
З огляду на зазначене, договори фінансового лізингу від 04.12.2015 р. №00011759, №00011760 було розірвано, що сторонами не заперечується, з настанням для сторін відповідних наслідків, зокрема щодо повернення відповідачем предмету лізингу (відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг").
Умови щодо зобов'язання лізингоодержувача повернути об'єкт лізингу впродовж 10 робочих днів від дати одержання відповідного запиту у разі дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту відповідно до пункту 12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, як передбачено п. 4.2, а також якщо Порше Лізинг Україна вимагає повернення об'єкта лізингу відповідно до інших положень контракту також містяться і в п. 12.9 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу.
Однак відповідач зобов'язання щодо повернення об'єктів лізингу після розірвання договорів фінансового лізингу не виконав.
Відповідно до п. п. 13.1, 13.2 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу лізингоодержувач зобов'язаний у строки, встановлені Порше Лізинг Україна, повернути об'єкт лізингу Порше Лізинг Україна у всіх випадках дострокового закінчення строку лізингу, розірвання контракту, крім випадку, коли лізингоодержувач набуває право власності на об'єкт лізингу відповідно до умов контракту. Якщо лізингоодержувач відмовляється від повернення або затримує повернення об'єкта лізингу, Порше Лізинг Україна має право вилучити (повернути) об'єкт без попередньої згоди лізингоодержувача у визначеному законодавством України порядку. У разі вилучення (повернення) об'єкта лізингу, лізингоодержувач зобов'язаний забезпечити Порше Лізинг Україна або уповноваженій нею особі вільний доступ до місця розташування об'єкта лізингу, а також не перешкоджати процесу повернення об'єкта лізингу.
Як передбачено пунктом 13.6 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, якщо Порше Лізинг Україна не зможе здійснити свої права на вилучення (повернення), як передбачено у цьому пункті 13, Порше Лізинг Україна матиме право на вилучення об'єкта лізингу у лізингоодержувача в примусовому порядку відповідно до виконавчого напису нотаріуса.
У зв'язку з неповерненням відповідачем об'єктів лізингу за договорами від 04.12.2015 р. №00011759, №00011760, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 21.12.2017 р. було вчинено виконавчі написи щодо зобов'язання повернути відповідні об'єкти лізингу (виконавчі написи зареєстровані за №870 та №873), в ході примусового виконання яких (постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.02.2018 р. №55457037) об'єкти лізингу були повернуті позивачу, про що свідчать акт державного виконавця від 09.02.2018 р., постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.02.2018 р.
Позивач просить стягнути з відповідача 64510,92 грн. та 71670,87 грн. за час фактичне користування об'єктом лізингу з урахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних, з моменту розірвання договорів про фінансовий лізинг від 04.12.2015 р. №00011759 та №00011760 до моменту повернення об'єктів лізингу, посилаючись на п. 6.18 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу.
При цьому у підтвердження заявлених до стягнення сум заборгованості позивач посилається на рахунки-фактури від 01.11.2017 р. №59101-00390613, від 01.12.2017 р. №59101-00394019, від 03.10.2018 р. №59101-00397260 відповідно до договору про фінансовий лізинг від 04.12.2015 р. №00011759, а також рахунки-фактури від 01.11.2017 р. №59101-00390614, від 01.12.2017 р. №59101-00394020, від 03.10.2018 р. №59101-00397261 відповідно до договору про фінансовий лізинг від 04.12.2015 р. №00011760.
Судом враховується, що у загальних комерційних умовах внутрішнього фінансового лізингу, сторони домовилися, що позивач залишається власником предметів лізингу (п. 4.1), а перехід права власності на об'єкти лізингу до відповідача передбачався у разі здійснення ним всіх платежів за договором (п. 4.2).
При цьому, як убачається з рахунків-фактур та розрахунків позивача, заявлені до стягнення суми заборгованості є сумами неоплачених відповідачем лізингових платежів, строк сплати яких настав (мав настати) після розірвання договорів фінансового лізингу.
Частиною 2 статті 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Таким чином, у зв'язку із розірвання договорів через неповну сплату лізингових платежів право власності на предмети лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача не перейшло.
Згідно з частиною 4 статті 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розірвання договору лізингу призводить до припинення відносин сторін договору фінансового лізингу, передбачає повернення об'єкта лізингу від лізингоодержувача до лізингодавця і, як наслідок, втрату лізингоодержувачем права викупу об'єкта лізингу в майбутньому.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 29.10.2013 у справі №7/5005/2240/2012, наслідком розірвання договору є відсутність обов'язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність і, відповідно, відсутність права вимагати його оплати.
За встановлених у справі обставин, право власності на предмет лізингу від позивача до відповідача за умови, коли договір сторін припинився, не перейшло і не переходить у майбутньому, а відтак, відсутні підстави для стягнення будь-яких платежів за договором лізингу з лізингоодержувача як відшкодування вартості цього майна.
При цьому судом критично оцінюються доводи позивача про те, що договори діють до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (в тому числі обов'язок сплачувати лізингові платежі), оскільки, враховуючи вищевикладене та беручи до уваги п. 12.9 загальних комерційних умов, який після розірвання договору зобов'язує відповідача повернути позивачу лише об'єкт лізингу.
Посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на п. 6.18 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, згідно з яким сторони погодились, що у випадку розірвання контракту/відмови від контракту за ініціативою позивача відповідно до п. 12 контракту, лізинговий платіж буде вважатись платою за користування об'єктом лізингу, та те, що зазначеним пунктом сторони узгодили оплату відповідачем плати за користування об'єктами лізингу по час його повернення, суд оцінює критично, оскільки зазначений пункт стосується лізингових платежів, які здійснені до моменту розірвання договору, що в свою чергу узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду України від 29.10.2013 р. у справі №7/5005/2240/2012. Тобто, враховуючи те, що договори фінансового лізингу є змішаними договорами, а їх розірвання передбачає втрату лізингоодержувачем права викупу об'єкта лізингу у майбутньому, сторони у п. 6.18 контракту відповідно погодили, що у випадку розірвання контракту/відмови від контракту за ініціативою позивача лізинговий платіж, а саме: лізинговий платіж, здійснений до моменту розірвання договору, буде вважатись платою за користування об'єктом лізингу. При цьому зі змісту зазначеної умови договорів не убачається, що вона стосується плати за користування об'єктом лізингу саме після розірвання договорів.
З огляду на зазначене спростовуються посилання позивача у підтвердження наявності заборгованості за договорами на надані у матеріали справи рахунки-фактури, в яких зазначено про необхідність сплати відповідачем відшкодування частини вартості об'єкта лізингу, процентів та комісії (тобто лізингових платежів, що були передбачені договорами, які сторони розірвали). Крім того, доказів які би підтверджували направлення відповідачу зазначених рахунків-фактур, суду не подано.
Одночасно суд звертає увагу на те, що у листах від 11.05.2019 р., 25.06.2018 р., адресованих відповідачу, позивачем не повідомлялось про наявність у відповідача заборгованості з оплати за фактичне користування транспортними засобами, що були об'єктами лізингу за договорами №00011759 та №00011760 від 04.12.2015 р.
З огляду на наведене, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 65128,54 грн. сума плати за користування об'єктом лізингу за договором фінансового лізингу №00011760 від 04.12.2015 р. та 58621,61 грн. суми плати за користування об'єктом лізингу за договором фінансового лізингу №00011759 від 04.12.2015 р.
Також позивач просить стягнути з відповідача за договором фінансового лізингу №00011760 від 04.12.2015 р. 1829,53 грн. 3% річних за час прострочення оплати за користування об'єктом лізингу, 4712,80 грн. втрат від інфляції за час прострочення оплати за користування об'єктом лізингу, та за договором фінансового лізингу №00011759 від 04.12.2015 р. 1646,83 грн. 3% річних за час прострочення оплати за користування об'єктом лізингу, 4242,48 грн. втрат від інфляції за час прострочення оплати за користування об'єктом лізингу.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення плати за користування суд доходить висновку і про необґрунтованість позовних вимог про стягнення нарахованих на цю суму 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищезазначені обставини справи у їх сукупності, положення законодавства, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові товариства з обмеженою відповідальністю “Порше Лізинг Україна”, м. Київ до сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу “Перший національний аграрний кооператив”, м. Хмельницький про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу №00011760 від 04.12.2015 р. в розмірі 71670,87 грн., з яких 65128,54 грн. плати за користування об'єктом лізингу, 1829,53 грн. 3% річних, 4712,80 грн. втрат від інфляції, та заборгованості за договором фінансового лізингу №00011759 від 04.12.2015 р. в розмірі 64510,92 грн., з яких 58621,61 грн. плати за користування об'єктом лізингу, 1646,83 грн. 3 % річних, 4242,48 грн. втрат від інфляції, відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 07.03.2019 р.
Суддя В.В. Виноградова
Віддрук. 4 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу (02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, 1-В), 3 - представнику позивача ОСОБА_4 (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 34/2, оф. 3), 4 - відповідачу (29017, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 3/2, блок 5/2-1). Всім рек. з пов. про вруч.