22 лютого 2019 року м. ТернопільСправа № 921/483/18
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стадник М.С. при секретарі судового засідання Кучер Р.В.
розглянув матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, 01021
до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Тернопільміськгаз", м. Тернопіль, вул. Митрополита Шептицького, 20, 46008
про стягнення 360 732,18 грн. основного боргу, 31 606,07 грн. 3% річних та 129 232,84 грн. інфляційних втрат.
За участю представників:
позивача - адвокат ОСОБА_2 Мар'яна Борисівна, довіреність №1-337 від 29.12.2018р.;
відповідача - адвокат ОСОБА_3, довіреність №5 від 03.01.2019р.
В порядку ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося із позовом до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" про стягнення 360 732,18 грн. основного боргу, 31 606,07 грн. 3% річних та 129 232,84 грн. інфляційних втрат за Договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011166/П38 від 28.09.2011р.
Ухвалою суду від 27.11.2018р.: 1/ прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; 2/ розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження; 3/ призначено підготовче засідання на 21.12.2018р.; 4/ зобов'язано сторони подати: позивача - акт надання послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за жовтень 2015р. та докази його оплати; акт звірки розрахунків, згідно п. 5.8 Договору, станом на 2015р.; підстави складання коригуючого акту №10-15-1109011071/H38/ВТВ/КОР наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами б/н б/д у жовтні 2015р. та розрахунок вартості газу згідно даного акту; відповідь на відзив та докази її направлення відповідачу - протягом п'яти днів з дня отримання копії відзиву; письмові заяви, клопотання, передбачені нормами ГПК України (за наявності); відповідача - відзив на позов та докази його направлення позивачу - п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали; заперечення на відповідь на відзив та докази його направлення позивачу - протягом п'яти днів з дня отримання копії відповіді на відзив; письмові заяви, клопотання, передбачені нормами ГПК України (за наявності).
У судовому засіданні 21.12.2018р. постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 11.01.2019р. та зобов'язано сторони подати: позивача - акт надання послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за жовтень 2015р. та докази його оплати; акт звірки розрахунків, згідно п. 5.8 Договору, станом на 2015р.; підстави складання коригуючого акту №10-15-1109011071/H38/ВТВ/КОР наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами б/н б/д у жовтні 2015р. та розрахунок вартості газу згідно даного акту; відповідь на відзив та докази її направлення відповідачу - протягом п'яти днів з дня отримання копії відзиву; письмові заяви, клопотання, передбачені нормами ГПК України (за наявності); відповідача - відзив на позов та докази його направлення позивачу - п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали; заперечення на відповідь на відзив та докази його направлення позивачу - протягом п'яти днів з дня отримання копії відповіді на відзив; письмові заяви, клопотання, передбачені нормами ГПК України (за наявності). Відповідача повідомлено про дату та час розгляду справи ухвалою суду від 21.12.2018р.
У судовому засіданні 11.01.2019р. постановлено ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів - по 28.02.2019р. та відкладення підготовчого засідання на 05.02.2019р., яку занесено в протокол судового засідання.
Ухвалою суду від 05.02.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.02.2019р.
У судовому засіданні 22.02.2019р. оголошено відкритим судове засідання по розгляду справи №921/483/18 по суті.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним на виконання умов договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011166/П38 від 28.09.2011р. надано відповідачу послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу на суму 360 732,18 грн., що підтверджується коригуючим актом наданих послуг №10-15-1109011071/Н38/ВТВ/КОР за жовтень 2015р., проте відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав надані послуги не оплатив, а тому за порушення грошових зобов'язань відповідач повинен згідно чинного законодавства, сплатити суму нарахованих інфляційних відрахувань, 3% річних та пені. Представник позивача звернула увагу, що предметом даного спору є саме послуги транспортування природного газу, надані по договору №1109011166/П38 від 28.09.2011р., а не послуга балансування обсягів природного газу, як стверджує відповідач у відзиві на позов. При цьому, зазначила, що основою для оплати наданих послуг є сам факт споживання природного газу, який підтверджується інформацією про використання природного газу ПАТ "Тернопільміськгаз" за жовтень 2015р, тобто момент підписання акту наданих послуг не впливає на обов'язок ОСОБА_4 здійснити оплату. Твердження відповідача стосовно відсутності у позивача права здійснювати коригування вважає безпідставними та необґрунтованими, так як позивач відкоригував свої податкові зобов'язання за жовтень 2015р. у відповідності до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України. Щодо того, що в акті наданих послуг зазначено підставу його складення інший договір, що не є предметом даного спору, представник позивача пояснила, що це описка, яка допущена відповідальним підрозділом, і їй не відомо чи взагалі між сторонами укладався договір за таким номером. При цьому, просить не брати до уваги надану відповідачем для огляду копію договору №1109011071/Н38 від 27.09.2011р., посилаючись на те, що всі докази на які сторони посилаються, мають бути подані у підготовчому засіданні, тоді як даний спір на стадії розгляду по суті.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. Однією із складових послуги транспортування природного газу, що надається позивачем відповідачу в рамках укладеного договору, є послуга балансування обсягів природного газу, який подається відповідачем до газотранспортної системи та відбирається ним з газотранспортної системи, порядок надання послуги балансування, строки оплати регулюються Кодексом газотранспортної системи, яким також чітко встановлені строки, в межах яких оператор газотранспортної системи має визначити небаланс замовника послуги, як добовий так і місячний, та вчинити відповідні дії по його усуненню. При цьому, оператор газотранспортної системи не наділений правом коригувати, тобто перераховувати, місячні небаланси попередніх газових місяців, по яким ним вже було надано послуги з балансування природного газу. Представник відповідача звернув увагу суду, що позивачем не надано доказів на підтвердження позовних вимог, оскільки спірний акт наданих послуг №10-15-1109011071/Н38/ВТВ/КОР за жовтень 2015р. складений по договору №1109011071/Н38 від 27.09.2011р., а не по договору №1109011166/П38 від 28.09.2011р., який є предметом спору. У судовому засіданні представником надана для огляду копія договору, на підставі якого складено акт. Крім того, представник зазначив, що позивач у додатку до відповіді на відзив надіслав відповідачу інформацію про використання природного газу ПАТ "Житомирміськгаз", а тому з цього приводу не надавалися будь - які пояснення. Просить в позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення учасників судового процесу, судом встановлено:
- між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", що здійснює діяльність на підставі ліцензії на транспортування природного та нафтового газу магістральними трубопроводами серія АВ №527118 від 20.02.2010р., в особі постачальника департаменту виробництва та автоматизації ОСОБА_5Г, що діє на підставі довіреності від 25.05.2011р. №2-76 (далі - Газотранспортне підприємство), та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" в особі голови правління ОСОБА_6, який діє на підставі Статуту (далі - ОСОБА_4), на підставі Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", укладено 28.09.2011р. Договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011166/П38 (далі - Договір) та додаткові угоди до нього: №1 від 16.03.2012р., №2 від 13.04.2012р., №4 від 30.05.2014р, №4/1 від 20.06.2014р., якими вносилися зміни щодо строку дії договору. Додатковою угодою №3 від 17.01.2013р. до Договору внесено зміни щодо його умов та замінено Газотранспортне підприємство правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (далі - Додаткова угода №3). Згідно умов договору сторони взяли на себе зобов'язання:
- Газотранспортне підприємство зобов'язується надати ОСОБА_4 послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу ОСОБА_4 від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а ОСОБА_4 зобов'язується сплатити за надані послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами у розмірі річного планового обсягу -18 700,000 тис. куб. м, у строки та порядку передбаченими п. 1.2 умов Додаткової угоди №3. ОСОБА_4, транспортування якого здійснюється за договором, призначений для задоволення потреб промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання, у тому числі релігійних організацій виключно в межах обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності (п. 1.1, 1.2 Додаткової угоди №3);
- послуги по транспортуванню природного газу оформлюються Газотранспортним підприємством і ОСОБА_4 актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами ( п. 3.1 Додаткової угоди №3);
- Газотранспортне підприємство до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє ОСОБА_4 два примірники акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Газотранспортного підприємства (п. 3.2. Додаткової угоди №3);
- ОСОБА_4 протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути Газотранспортному підприємству один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою ОСОБА_4, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або в судовому порядку (3.3. Додаткової угоди №3);
- Акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків ОСОБА_4 з Газотранспортним підприємством (п. 3.4 Додаткової угоди №3);
- ОСОБА_4 зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати за послуги згідно з умовами цього договору та оформляти надані послуги з транспортування газу актами наданих послуг (п.п. 6.3.2.-6.3.3 Додаткової угоди №3);
- вартість фактично наданих Газотранспортним підприємством ОСОБА_4 послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг (п. 5.4 Додаткової угоди №3);
- оплата послуг за транспортування природного газу здійснюється ОСОБА_4 шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Газопостачального підприємства на умовах 100% попередньої оплати за 10 днів до початку місяця, у якому буде здійснюватись транспортування газу, при цьому, ОСОБА_4 самостійно визначає розмір платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць, зазначаючи у платіжному дорученні підставу (договір, звітний місяць, рік за який здійснюється оплата, у разі не зазначення яких платіж зараховується в порядку черговості прострочених платежів. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться ОСОБА_4 до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (п. 5.5 Додаткової угоди №3);
- Газотранспортне підприємство і ОСОБА_4 зобов'язуються здійснювати звірку розрахунків щоквартально до двадцять п'ятого числа першого місяця, наступного за кварталом, на підставі відомостей про фактичну оплату послуг з транспортування газу та актів наданих послуг. Звірка розрахунків оформлюється Сторонами актом звірки (п. 5.8 Додаткової угоди №3);
- у разі порушення ОСОБА_4 строків оплати передбачених розділом 5 Додаткової угоди №3 ним сплачується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБ України, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення платежу (п. 7.3 Додаткової угоди №3);
- відповідно до п. 11.1 Додаткової угоди №3, договір набирає чинності з дня його підписання сторонами, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.10.2011р. Договір діє в частині транспортування газу до 31.12.2013р., а в частині проведення розрахунків за надані Газотранспортним підприємством послуги - до повного виконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань за цим договором. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо не менш ніж за місяць до закінчення дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Позивач листом №9132/12 від 23.06.2016р. направив ОСОБА_4 для підписання ОСОБА_7 акт №10-15-1109011071/Н38/ВТВ/КОР наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у жовтні 2015р. в кількості 826,079 тис. куб. м на загальну суму 360 723,18 грн. (в т.ч. ПДВ), який складений відповідно до договору №10-15-1109011071/Н38 від 27.09.2011р., який отриманий останнім 24.06.2016р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, та який ОСОБА_4 не підписаний та не оплачений.
Не оплата Відповідачем коригуючого акту стала підставою для звернення позивача з позовом у спосіб, передбачений ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.
Суд, на підставі ст.ст. 86, 237 ГПК України, давши оцінку поданих доказам та наведеним доводам в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
При цьому, суд виходив із наступного.
Відповідно до ст. 173-175 ГК України, господарське зобов'язання, одним з видів якого є майново - господарське зобов'язання (цивільно - правове), виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно ст. ст. 626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, при цьому, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч. 3 ст. 6 ЦК України).
Відповідно до ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, та не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 ЦК України та ст. 193 ГК України, сторони повинні належним чином та в установлений договором чи законом строк виконувати взяті зобов'язання, і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Договірні відносини, що склалися між сторонами у жовтні 2015 року, за своєю правовою природою є такими, що випливають із договору про надання послуг транспортування природного газу, порядок укладення, виконання якого регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК), Господарського кодексу України (далі - ГК) та спеціальними законодавчими актами, що регулювали їх: Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу" (втратив чинність 01.10.2015р.) та прийнятої на виконання ст. 13 Закону постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.09.2011р. №1579 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.10.2011р. за N1154/19892 "Про затвердження Типового договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами" (втратила чинність 01.12.2015р. згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015року N2497 "Про затвердження Типового договору транспортування природного газу"), Законом України "Про ринок природного газу" (набрав чинності 08.05.2015р.).
Матеріалами справи встановлено, що укладений між сторонами 28.09.2011р. Договір №1109011166/П38 відповідає умовам Типового договору, а отже сторони не можуть відступати від його умов у процесі його виконання.
Так, за умовами Договору (п.п. 3.1, 3.4 Додаткова угода №3 до Договору) послуги по транспортуванню природного газу оформляються Газотранспортним підприємством та ОСОБА_4 актами наданих послуг, які є підставою для проведення розрахунків ОСОБА_4 з Газотранспортним підприємством.
Слід зазначити, що умовами Договору (п. 5.5 Додаткова угода №3 до Договору), враховуючи 100 відсоткову попередню оплату, встановлено термін узгодження сторонами кінцевих розрахунків за надані послуги до 20-го числа місяця наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг.
При цьому, сторони зобов'язанні здійснювати щоквартально звірку розрахунків на підставі відомостей про фактичну оплату послуг по транспортуванню та актів наданих послуг (п. 5.8 Додаткової угоди №3 до Договору).
Акти надання послуг, у розумінні ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та п.п. 2.2, 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995р. №88 (далі - Положення №88), є первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Відповідно до даних норм, первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення №88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити як назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; підстава для здійснення операцій, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, належними доказами, що підтверджують надання послуг позивачем та наявність зобов'язань у відповідача по оплаті таких послуг по Договору, є акти надання послуг та акти звірки розрахунків, складання інших бухгалтерських документів щодо підтвердження факту здійснення послуг по транспортуванню природного газу, зокрема коригуючих актів ні умовами Договору, ні чинним законодавством, яке регулює надання таких послуг, не передбачено.
Зважаючи на те, що сторони в Договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства (ст. 6 ЦК України) та зобов'язані дотримуватися встановленого чинним законодавством порядку здійснення бухгалтерського обліку господарських операцій на підставі первинних документів, які підтверджують права та зобов'язання учасників господарської операції (п. 1.1 Положення №88), коригуючий акт не є належним доказом, що підтверджує надання відповідачу послуг по транспортуванню природного газу у жовтні 2015 року та виникнення зобов'язання у останнього оплатити його, оскільки єдиним документом, що підтверджує надання таких послуг, порядок його складання та оплати, згідно укладеного Договору та законодавства, є акт наданих послуг.
Крім того, наданий позивачем ОСОБА_7 акт №10-15-1109011071/Н38/ВТВ/КОР наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у жовтні 2015р. обсягом 826.079 тис. куб. м. на суму 360 732,18 грн., складений відповідно до договору № 1109011071/Н38 від 27.09.2011р., який не є предметом даного спору.
Також, позивач не надав на вимогу суду акт надання послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за жовтень 2015р. на підтвердження наданих послуг та докази їх оплати, враховуючи, що згідно Інформації про використання природного газу ПАТ "Тернопільміськгаз" у жовтні 2015 року використано 16709,385 тис. куб. м. природного газу, при цьому, така інформація не містить даних на виконання якого договору поставлено газ; акт звірки розрахунків; підстави складання коригуючого акту №10-15-1109011071/H38/ВТВ/КОР наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами б/н б/д у жовтні 2015р. та розрахунок вартості газу згідно даного акту, та не пояснив причин не подання таких.
При таких обставинах, позивачем не підтверджено належними доказами факт надання послуг відповідачу у жовтні 2015р. на суму 360 732,18 грн. згідно Договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011166/П38 від 28.09.2011р., що є предметом даного спору.
Доводи позивача проте, що зазначення в акті іншого договору, як підстави складання коригуючого акта, є опискою і представнику не відомо чи між сторонами укладався договір за таким номером, судом відхиляються з огляду на наступне:
- відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
- рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.07.2012р. у справі №16/18/5022-332/2012, яке набрало законної сили, припинено провадження у частині стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної Акціонерної Компанії "Нафтогаз України" 1 649 610 грн. 77 коп. заборгованості за послуги по транспортуванню природного газу відповідно до Договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011071/Н38 від 27.09.2011р. за період жовтень - грудень 2011р., у зв'язку із сплатою, та рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.02.2016р. у справі №921/1150/15/3, яке набрало законної сили, стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" 5 123 986 грн. 22 коп. заборгованості за послуги по транспортуванню природного газу відповідно до Договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011071/Н38 від 27.09.2011р. за період січень - червень 2015р.
Суд, приймає до уваги доводи представника відповідача щодо наявності між сторонами договірних відносин по Договору №1109011071/Н38 від 27.09.2011р., як обставини встановлені рішеннями суду.
Також, відхиляються судом, як не підтверджені належними доказами, доводи позивача про те, що його дії по складанню коригуючого акту відповідають положенням пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якою встановлені особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту). Цією нормою встановлено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після виконання не допускається.
Позивач не довів зміну встановлених Національною комісією, що здійснювала державне регулювання у сфері енергетики тарифів на послугу транспортування природного газу у жовтні 2015 році, за якими сторони договору проводили розрахунки (п.5.1 Договору) та, що Договір №1109011166/П38 від 28.09.2011р. не виконаний сторонами та зобов'язання по ньому не припинилися станом на дату коригування ціни договору .
Разом з тим, щоб здійснювати коригування розрахунків у разі зміни вартості послуг, необхідно довести надання таких послуг по ціні яка коригується та надати розрахунок такого коригування. Такі докази позивачем не надані.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 76-79 ГПК України).
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені позовні вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99 від 27 вересня 2001 року).
При таких обставинах, позивач не довів належними доказами надання послуг транспортування природного газу магістральними трубопроводами по Договору №1109011166/П38 від 28.09.2011р. на суму заявленого позову, а тому у позові відмовляється.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Тернопільської області.
Повне рішення складено 06.03.2019р.
Суддя М.С. Стадник