Справа № 2-а-2630/11
№ б/н
іменем України
27 вересня 2011 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Мельниченко С.П., при секретарі Білодід Ю.П. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Новомосковська, Новомосковського району та ATI підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Новомосковська, Новомосковського району та ATI підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 в якому просить скасувати постанову у справі про адміннітсратвине правопорушення серії АЕ1 № 287772 від 08.02.2011 р. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обгрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 08.02.2011 р. відповідачем відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ1 №349565, в якому зазначено, що позивач здійснив зупинку ближче 10 м. від виїзду з прилеглих територій. Позивач з цим не погодився, про що вказав інспектору, однак останнім на підставі зазначеного протоколу була винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 №287772, якою відповідач визнав позивача винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 255 грн.
Позивач вважає дану постанову необгрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП, винесеною з порушенням ст.ст.245, 251, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
Так позивач вважає, що відповідачем при розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. У зв'язку з чим, просить зазначену постанову в справі про адміністративне правопорушення скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Позивач в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності в якій заперечував проти задоволення позовних вимог позивача.
В зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом по справі встановлено, що 08.02.2011 р. о 17-45 годин відповідачем відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ1 №349565, згідно якого позивач 08.02.2011 р. о 17-41 годині на вул. Радянська, 46 в м. Новомосковську, керуючи автомобілем Мітсубісі Кафізма д/н 10803 AB, здійснив зупинку ближче ніж 10 м. від виїзду з прилеглої території, порушив вимоги п. 15.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність по ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 5).
Як вбачається з протоколу, позивач не погодився з ним, про що вказав в протоколі. На підставі вказаного протоколу відповідачем 08.02.201 І р. було винесено постанову серії АЕ1 №287772, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 255 грн.
Суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідачем були допущені порушення процесуальних норм, що потягло за собою винесення помилкової та необгрунтованої постанови.
Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З матеріалів справи вбачається, що фактично єдиним доказом винності позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП є протокол в той час, як в даному випадку - невизнання позивачем своєї провини - відповідач мав забезпечити збір інших доказів, які б підтверджували факт вчинення правопорушення чи спростовували його, однак цього зроблено не було.
Згідно ст.252 КУпАП посадова особа, при розгляді справи, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 283 КУпАП закріплені вимоги до постанови про адміністративне правопорушення, так, в постанові, крім іншого, повинні бути зазначені докази на підставі яких базується висновок про скоєння особою адміністративного правопорушення та вказати мотиви відхилення інших доказів, однак оскаржувана постанова не містить посилань на докази та мотивів відхилення інших доказів, а в ній зазначена лише констатація факту, що ставить під сумнів.факт вчинення правопорушення позивачем.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП являється безпідставним.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що постанова в справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
Що стосується позовних вимог про закритгя провадження у справі про адміністративне правопорушення, то вони задоволенню не підлягають з огляду на те, що суд не наділений повноваженнями вирішувати справу про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, а отже й не наділений повноваженнями закривати провадження у цій справі.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.4-9, 13, 14, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, ст.ст.247, 292, 293 КУпАП, Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 р., -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДА1 з обслуговування адміністративної території м. Новомосковська, Новомосковського району та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Скасувати постанову серії АЕ1 № 287772, винесену 08.02.2011 року інспектором ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м, Новомосковська, Новомосковського району та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1.
В іншій частині позовних вимог позивача відмовити.
Справу про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 направити на новий розгляд до ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Новомосковська, Новомосковського району та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області .
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя С.П. Мельниченко