Ухвала від 21.11.2018 по справі 173/997/17

справа № 173/997/17

провадження № 1-кп/208/170/18

УХВАЛА

21 листопада 2018 р. м. Кам'янське

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі колегії судів:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2

ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

за участю: прокурора ОСОБА_5

представник потерпілої ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

при вирішенні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, п.12,13 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15 п.1,12,13 ч.2 ст.115 КК України. Під час досудового розгляду до обвинуваченого ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, п.12,13 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15 п.1,12,13 ч.2 ст.115 КК України

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 25.09.2018 року дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_8 було продовжено до 22.11.2018 року.

У судовому засіданні прокурор висловив думку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 , оскільки ризики, визначені ст.177 КПК України не зменшилися, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу немає.

Представник потерпілої вважав клопотання таким що підлягає задоволенню. Зазначив що члени родини обвинуваченого висловлюють на адресу потерпілої погрози.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 у судовому засідання проти задоволення вказаного клопотання заперечив, вказав що ризики прокурором не доведені. Заявив клопотання щодо заміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав захисника, посилається на наявність міцних соціальних зв'язків, поганий стан здоров'я, він признаний по життєво інвалідом третьої групи, йому необхідно терміново проходити лікування, недоведеність його вини жодним доказом, обмова його з боку потерпілих та свідків.

При вирішенні вказаного питання судом приймалось до уваги те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, тяжкість можливих наслідків уникнення від слідства і серйозність пред'явленого обвинувачення, необхідність попередити тиск на свідків. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.

Також, Європейський суд з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Так, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, а тому, не зважаючи на всі позитивні характеристики, наведені захистом, не зважаючи на наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, поганий стан здоров'я, суд вважає наявними ризик, що ОСОБА_8 перебуваючи на волі, зможе вчинити спроби переховуватись від суду, з огляду на покарання, яке йому загрожує у випадку встановлення судом його винності.

Суд заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, що були підставою для застосування щодо ОСОБА_8 такого запобіжного заходу як взяття під варту, не зменшилися та не перестали існувати, обставини, що враховувалися суддею при обранні ОСОБА_8 заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, ОСОБА_8 обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не має, не всі свідки з боку обвинувачення допитані, сам обвинувачений ще не допитувався.

Керуючись ст.. ст.177,178,183,197,315,316,331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18.01.2019 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3