Справа № 175/4368/18
Провадження № 2-а/175/61/18
04 березня 2019 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Новік Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Сапай О.Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в сел. Слобожанське адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 рядового поліції 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 21 липня 2018 року вона ОСОБА_1, рухалась по просп. Яворницького у місті Дніпрі, керуючи транспортним засобом марки LEXUS моделі RX 350 номерний знак НОМЕР_1. Близько 21 год. 40 хв. здійснила маневрування (маневр) - поворот ліворуч з пр. ОСОБА_3 на вул. Пастера. Вказаний маневр здійснювався на зелений сигнал у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні, який дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках) - ліворуч. Одразу після виконання маневру почула спеціальний звуковий сигнал та побачила, що за нею рухається патрульний автомобіль з увімкненим проблисковим маячком червоного кольору, виконуючи правила дорожнього руху, зупинилась. Одразу після припинення руху до позивача підійшов патрульний поліцейський, як пізніше з'ясувалося - поліцейський рядовий поліції ОСОБА_2, та зазначив, що нею порушено Правила дорожнього руху, у зв'язку із чим буде накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень.Як вбачає позивач, вона повідомила патрульного, що рух здійснювався на зелений сигнал світлофора та правила дорожнього руху не порушувались. Запропонувалапересвідчитись у вказаному шляхом перегляду відео, зафіксованого відеокамерою патрульних поліцейських, у відповідь відповідач почав вимагати пред'явлення посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу для оформлення постанови про накладення адміністративного стягнення. Надавши вказані документи для огляду, відповідач пішов із ними до патрульного автомобіля. Жодної оцінки вказаної ситуації відповідачем не проводилось. Пізніше відповідач надав для виконання постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАА № 493821. З огляду на таке, позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕАА № 493821 від 21 липня 2018 року, винесену рядовим поліції 3 батальйону 2 роти ОСОБА_2 УПП в Дніпропетровській області.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася та не повідомила про причини своєї неявки.
Відповідачі ОСОБА_2 рядовий поліції 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області та представник Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явилися.
08 січня 2019 року представником УПП в Дніпропетровській області ДПП надано до канцелярії суду пояснення, згідно яких просив розглядати справу без його участі та в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
05 лютого 2019 року ОСОБА_2 рядовим поліції 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області надано до канцелярії суду відзив, згідно якого просив розглядати справу без його участі та в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Суд дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено і підтверджено письмовими матеріалами справи, що 21 липня 2018 року відповідачем ОСОБА_2 рядовим поліції 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області складено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕАА № 493821. В постанові йдеться про те, що ОСОБА_1, 21 липня 2018 року о 21 год. 56 хв. керуючи транспортним засобом LEXUS RX 350, державний номерний знак НОМЕР_1, в м. Дніпрі, проїхала перехрестя пр. ОСОБА_3 та вул. Пастера на вимкнену додаткову секцію світлофора, чим порушила вимоги п.8.7.3 «з» Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані відповідачем за ч. 2 ст. 122 КУпАП та призначене адміністративне стягнення в межах санкції цієї статті, у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. 00 коп. Однак, у позові позивач зазначила, що керуючи транспортним засобом марки LEXUS моделі RX 350 номерний знак НОМЕР_1 здійснила маневрування (маневр) - поворот ліворуч з пр. ОСОБА_3 на вул. Пастера, вказаний маневр здійснювався на зелений сигнал у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні, який дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках) - ліворуч, та ОСОБА_2 рядовий поліції 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області залишив поза увагою такі посилання, прохання переглянути відеозапис фіксації руху транспортного засобу були знехтувані.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч.1 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановленому законом.
Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. ст. 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновками експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, тощо.
Оцінка доказів має здійснюватись за внутрішнім переконаннями відповідної посадової особи, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У якості доказу скоєння ОСОБА_1 зазначеного в постанові адміністративного правопорушення, УПП в Дніпропетровській області ДПП до суду надали пояснення, згідно яких процедура розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем, була зафіксована на нагрудний відеореєстратор відповідача, але відеозапису з дня правопорушення не було збережено у зв'язку з закінченням термінів зберігання відеозаписів у відповідному підрозділі Управління патрульної поліції згідно внутрішніх нормативних документів та технічної можливості відео. Програмно за допомогою скрипта встановлено, що відеофайл, який по терміну знаходиться більш терміну зберігання, автоматично видаляється з серверу. Відповідно до п. 9 розділу XIII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395, за наявності технічної можливості матеріали про порушення правил дорожнього руху, зафіксовані за допомогою фото- і кінозйомки, відеозапису, зберігаються в підрозділі поліції в електронному вигляді протягом одного місяця з дати фіксації порушення, а у випадку наявності інформації про оскарження -протягом строку оскарження та розгляду справи. У зв'язку з тим, що інформація про оскарження постанови по даній справі надійшла до УПП в Дніпропетровській області ДПП 26 грудня 2018 року, надати відеозапис до суду не має можливості.
Згідно з ч.1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Так, частиною 1 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Тобто, належним доказом правопорушення є фото або відеофіксація вчиненого правопорушення розміщена на видному місці із наданням доказу щодо проїзду позивачем на вимкнену додаткову секцію світлофора.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, склад якого передбачено ч.2 ст.122 КУпАП. Жодних доказів: чи-то відеозапису фотофіксації моменту вчинення правопорушення водієм транспортного засобу, пояснень свідків чи очевидців, матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачами не надані суду достатні та переконливі докази на обґрунтування наявності підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності та прийняття оскаржуваної постанови.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
З урахуванням зазначених вище обставин, суд приходить до висновку щодо неправомірності дій відповідача під час складання оскаржуваної постанови, про необхідність скасувати постанову серії ЕАА № 493821 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 21 липня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. 00 коп. та закрити справу.
Відповідно до ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом про судовий збір. Тому судовий збір необхідно віднести за рахунок держави.
На підставі зазначеного та керуючись ст. ст. 5-8, 9, 73, 77, 242, 243, 245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 122. 251, 252, 280, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 рядового поліції 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕАА № 493821 від 21 липня 2018 року, винесену рядовим поліції 3 батальйону 2 роти ОСОБА_2 УПП в Дніпропетровській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення протиправними.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Новік