Справа №173/2881/18
Провадження №2/173/369/2019
26 лютого 2019 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючої - судді Петрюк Т.М.
При секретарі - Рудовій Л.В.
за участю: позивача - ОСОБА_1С
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
22.11.2018 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1, з позовом про розірвання шлюбу до відповідача ОСОБА_2
09.01.2019 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи.
10.01.2019 року ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 26.02.2019 року
26.02.2019 року проведене підготовче судове засідання. Справа призначена до розгляду на 26.02.2019 року
Учасникам розгляду справи роз'яснені права та обов'язки відповідно до ст. 43, 44, 49 ЦПК України.
В судовому засіданні 26.02.2019 року оголошена вступна та резолютивна частина рішення
Згідно заявлених позовних вимог позивач просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, зареєстрований 04 лютого 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 6.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 04 лютого 2016 року вона уклала шлюб з відповідачем по справі, який був зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 6.
Від шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Подружнє життя з відповідачем не склалося, тому вони припинили шлюбні відносини та з липня 2017 року мешкають окремо, не ведуть спільне господарство, мають окремий бюджет. Вони з відповідачем не зійшлися характером та поглядами на життя, у зв'язку з чим між ними постійно виникали суперечки та сварки. Подальше збереження шлюбу позивач вважає неможливим, так як їхня сім'я фактично розпалась та не має бажання відновлювати стосунки, що й стало причиною звернення до суду.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не надав.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши учасників розгляду справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини
Судом встановлено, що 4 лютого 2016 року позивач уклала шлюб з відповідачем по справі, який був зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 6, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.
Сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, в якому сторони записані батьками дитини.
Судом встановлено, що з липня 2017 року шлюбні відносини, ведення спільного господарства та спільне проживання сторін припинені.
Причиною розпаду сімейних відносин стало те, що між сторонами відсутні почуття на яких базується сім'я та інтерес одне до одного як подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, - чоловіки та жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознаками раси, національності або релігії одружуватись і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання шлюбу.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що причини, які спонукали позивача на розірвання шлюбу є обґрунтованими, подальше проживання сторін та їх примирення стало не можливим, шлюб між сторонами потрібно розірвати так як подальше перебування сторін у шлюбі на думку суду суперечитиме їхнім інтересам. Так як сторони протягом тривалого періоду проживають окремо одне від одного, шлюбні стосунки не підтримують, спільне господарство не ведуть. З чого суд приходить до висновку, що припинення шлюбних відносин між сторонами має стійкий характер і шлюбні відносини та спільне проживання сторони не бажають відновлювати. Тому вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про розірвання шлюбу.
Суд, враховуючи позицію позивача, яка просила суд відновити їй дошлюбне прізвище, вважає за можливе після розірвання шлюбу відновити позивачу дошлюбне прізвище - Куліш.
Відповідно до ст. 115 СК України рішення суду після набрання ним законної сили надсилається органу державної реєстрації актів цивільного стану громадян для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за можливе витрати по сплаті судового збору в сумі 704 грн., 80 коп. покласти на позивача, а на відповідача покаласти витрати за реєстрацію розірвання шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану.
На основі ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити
Шлюб, зареєстрований 04 лютого 2016 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського районного управління юстиції у Дніпропетровській області Актовий запис № 6 між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 відновити дошлюбне прізвище - Куліш.
Після набрання рішенням законної сили його копію направити Верхньодніпровському районному відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Витрати за реєстрацію розірвання шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3
Понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704 грн. 80 коп. покласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, зареєстровану за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення. Відповідно до п. 15.5 розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України апеляційна скарга подається через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із редакцією Цього кодексу
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою завою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та/або подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення та/або апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги та/ або заяви про перегляд заочного рішення, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги та/або заяви про перегляд заочного рішення, залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.
Повний текст рішення виготовлений 06.03.2019 року
Суддя Петрюк Т.М.
Зареєстроване 06.03.2019 року
Оприлюднене 06.03.2019 року
Рішення набирає законної сили 06.04.2019 року