Справа № 199/616/19
(3/199/401/19)
іменем України
06.03.2019 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, пенсіонера, особи з інвалідністю ІІ групи, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
за участю: захисника ОСОБА_2,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 13.01.2019 за ч. 1 ст. 130 КУпАП слідує, що 13.01.2019 о 00:06 годині у Дніпропетровській області Дніпровського району у смт. Слобожанське, вул. Магістральна, 35 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Chevrolet Aveo TC 58U», н.з. АЕ4039ВТ, з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку водій відмовився в присутності двох свідків.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, проте надав на адресу суду свої письмові пояснення, відповідно до яких слідує, що він свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнає. Так, 12.01.2019 приблизно о 22:00-22:30 годині він їхав разом з товаришем, який був за кермом автомобіля «Chevrolet Aveo TC 58U», н.з. АЕ4039ВТ, та коли товариш з вул. Магістральної звернув на перпендикулярно розташовану дорогу, проїхавши приблизно 300 метрів, його автомобіль застряг в снігу. Оскільки спроби виїхати самостійно виявилися марними та в автомобілі сів акумулятор, тому товариш сказав, що зараз поїде за допомогою до друзів, які мають важку техніку, щоб потім відтранспортувати автомобіль на СТО. Товариш викликав таксі та поїхав, а він залишився в автомобілі чекати його з допомогою. Інколи до автомобіля підходили інші водії, які пропонували допомогу, однак він їм пояснював, що автомобіль «заглох» та товариш поїхав за допомогою важкої техніки. Близько 01:00 години 13.01.2019 під'їхав автомобіль патрульної поліції та поліцейські сказали надати їм документи, на що він сказав, що не керував автомобілем, пояснив всю ситуацію, що відбулася, що автомобіль в несправному стані - не заводиться, бо сів акумулятор, та ще раз наголосив, що автомобіль йому не належить, це автомобіль друга, який ним керував та поїхав за допомогою важкої техніки, щоб відтранспортувати автомобіль на СТО. Працівники поліції почали складати якісь документи, надали щось на підпис, де він написав: «не згоден». На той час вже прибув його товариш з допомогою та сказав поліцейським, що він, тобто ОСОБА_1, не керував автомобілем, але працівники поліції його не слухали. ОСОБА_1 зазначив, що він не керував автомобілем та йому взагалі ніхто не пропонував пройти огляд на стан сп'яніння, зауваживши, що він є особою з інвалідністю ІІ групи з 14.08.2018 внаслідок перенесеного тяжкого захворювання, є пенсіонером, знаходиться на постійному медичному обліку, та з 29.05.2018, тобто з часу його госпіталізації каретою швидкої допомоги до лікарні, де він перебував на стаціонарному лікуванні більше 2 місяців, він не керує автомобілями взагалі, тим більше, що власного автомобіля він не має.
Вивчивши письмові пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.
Правилами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно п.п. 3, 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 йому не пропонували пройти огляд на стан сп'яніння, враховуючи і те, що він заперечував взагалі факт керування автомобілем, який перебував у снігу, про що він зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення, записавши: «не згоден».
За таких обставин згідно з п. 7 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд повинен був проведений в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015, вказано, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
З викладеного слідує, що в даному випадку справа повинна мати докази відмови водія як від проходження огляду на стан сп'яніння на місці, так і в закладі охорони здоров'я.
Проте, долучені до справи письмові пояснення свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, як і зміст рапорту інспектора патрульної поліції, не містять відомостей про відмову ОСОБА_1 від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння у відповідності до вищевикладеного порядку. Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за судовим викликами до суду не з'явилися.
Таким чином, справа взагалі не містить об'єктивних доказів того, що працівники поліції запропонували водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці та в закладі охорони здоров'я, враховуючи те, що на запит суду щодо про надання відеозапису з відеореєстраторів працівників управління патрульної поліції отримана відповідь т.в.о. начальника УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції від 20.02.2019 про те, що такі відеозаписи надати неможливо, оскільки відеозйомка не проводилась.
Отже, доводи ОСОБА_1 про те, що процедура огляду на стан сп'яніння була проведена з порушенням вимог вищевказаних нормативно-правових актів не спростовані.
Крім того, у зв'язку з неявкою до суду свідків та відсутністю відеозапису з нагрудних відеореєстраторів працівників управління патрульної поліції неможливо також спростувати доводи ОСОБА_1 і про те, що він взагалі не керував автомобілем.
У зв'язку з цим слід зазначити, що правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, вважається закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись, на що звертав свою увагу Пленум Верховного Суду України в п. 27 Постанови від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».
За таких обставин відомості, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про те, що він керував транспортним засобом, не знайшли свого підтвердження, оскільки докази керування ОСОБА_1 автомобілем в справі відсутні.
Оскільки ОСОБА_1 на час складання протоколу про адміністративне правопорушення не керував транспортним засобом, а п. 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції лише водія, яким, відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, є особа, яка керує транспортним засобом, підстав для проходження ОСОБА_1 медичного огляду, як і для складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП про відмову від проходження такого огляду, - взагалі не було.
Враховуючи вищевикладене слід зазначити, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, але працівники поліції, всупереч цих вимог, не забезпечили відповідного доказового матеріалу у справі на обґрунтування складеного протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, викладене надає обґрунтовані підстави дійти висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що вказує на відсутність в його діянні складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
На підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1за ч. 1 ст. 130 КУпАП- закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: В.О.Лисенко