Справа № 199/9368/18
(2/199/54/19)
іменем України
28 лютого 2019 року
м. Дніпро
справа №199/9368/18
провадження № 2/199/54/19
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Подорець О.Б.
секретаря судового засідання Столяренко А.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2, ОСОБА_3
відповідач - ОСОБА_3
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпро ради
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, де третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпрі ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
за участю учасників справи:
позивача ОСОБА_1,
представника третьої особи - Баранець З.О.,
У грудні 2018 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, де третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпрі ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
В обґрунтування позову посилалася на те, що позивач є рідною бабусею ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Батьки хлопчика - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі. У зв'язку з тим, що між сторонами спільне подружнє життя не склалося, 01.12.2010 рішенням Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська шлюб було розірвано. Батьки дитини свідомо не бажають брати участь у його вихованні, виявляти турботу щодо нього, не піклуються про його фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, не виявляють інтересу до його внутрішнього світу, не створюють умов для отримання ним освіти, оскільки перешкод чи заборони щодо побачень з сином їм ніхто не чинить. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від
01.12.2010 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, судом вирішено стягувати щомісяця з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі ј частини з усіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 09 вересня 2010 року. На підставі викладеного, позивач просить позбавити ОСОБА_3 та ОСОБА_2 батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, стягувачем аліментів з батька, ОСОБА_3, що було призначено рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01.12.2010, визнати бабусю дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1, стягнути з матері ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини у розмірі ј частини від доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, передати дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, його бабусі ОСОБА_7 для визначення спільно з органом опіки та піклування подальших питань для соціального захисту дитини, стягнути з відповідачів судові витрати.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2018 року відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2019 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду.
28 лютого 2019 року справу розглянуто з ухваленням рішення.
В судовому засіданні позивач надала аналогічні пояснення викладені в позовній заяві. Зазначила, що відповідач ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не піклуються про дитину від народження. 22 червня 2018 року онуку ОСОБА_5 зробили операцію, поруч була баба, дід та хрещена ОСОБА_8. Батько хлопчика приїздив в лікарню один раз зі своєю матір'ю в день операції, мати ОСОБА_2 не приїжджала та не цікавилась його станом здоров'я. З самого народження саме вона як баба піклується про онука, а ще дід та хрещена. Мати та батько дитини надали нотаріально завірені заяви щодо позбавлення їх батьківських прав відносно їх дитини - ОСОБА_5.
Представник третьої особи - Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпро ради Баранець З.О. у судовому засіданні проти позову не заперечувала, оскільки в матеріалах справи наявні нотаріально завірені заяви відповідачів про надання згоди на усиновлення дитини. Просила врахувати висновок Органу опіки та піклування з питання доцільності позбавлення батьківських прав відповідачів відносно їх дитини та ухвалити рішення відповідно до чинного законодавства.
Відповідач ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, про місце, дату та час судового розгляду справи були сповіщені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, надали суду нотаріально завірені заяви про розгляд справи за їх відсутності, про визнання позову та надання згоди на усиновлення дитини будь-яким громадянином, у зв'язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вислухавши позивача, представника третьої особи, допитавши свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що з 17 жовтня 2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження, актовий запис №1111, який 01 грудня 2010 року рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська було розірвано (а.с.63, 59).
Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження, актовий запис №683 (а.с.34).
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01.12.2010 вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ј частини з усіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 09.09.2010.
Характеристикою «Спеціалізованої школи №134 гуманістичного навчання та виховання» Дніпровської міської ради визначено, що вихованням дитини ОСОБА_5 займаються бабуся ОСОБА_1 та дідусь ОСОБА_11. Дідусь та бабуся приводять та забирають ОСОБА_5 зі школи. Разом з онуком приймають активну участь у класних та шкільних заходах, акціях та виставах. Постійно цікавляться шкільним життям ОСОБА_5, консультуються з проблемних питань у вихованні та навчанні. За період навчання батьків не бачили жодного разу, на зв'язок з вчителем також не виходили (а.с. 38).
Характеристикою дошкільника Комунального закладу освіти «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №323 комбінованого типу» Дніпровської міської ради зазначено, що хлопчик відвідував спортивний клуб МДА, чому завдячують бабусі ОСОБА_1 Два роки бабуся приводила та забирала ОСОБА_5. Хлопчик завжди був доглянутий. Маму й тата в дошкільному закладі не бачили. Вихованням займалась бабуся. Інколи приходили забирати дідусь та хрещена ОСОБА_8 (а.с.39).
Довідкою Комунального закладу «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №11» вказано, що ОСОБА_5 регулярно, у супроводі з бабусею, звертаються до поліклініки за медичною допомогою. Батьків з хлопчиком ніколи не бачили (а.с.40).
Довідкою ФОП ОСОБА_12 підтверджено, що ОСОБА_1 була замовником послуги зі спортивної підготовки за програми раннього розвитку «Еволюція» та «Олімпія» для ОСОБА_5. В період з 02.04.2016 по 10.11.2017 до клубу «MDA» дитину супроводжувала ОСОБА_1 (а.с.51).
Висновком Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпро ради №4/4-232 від 19.02.2019 визнано доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_5 - ОСОБА_13 та ОСОБА_3 відносно малолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.132 - 134).
При цьому, зібраними по справі письмовими доказами та поясненнями допитаних свідків, встановлено, що відповідач ОСОБА_5 - ОСОБА_13 та ОСОБА_3 дитину не відвідують, не приймають участі у його вихованні, станом здоров'я не цікавляться, не надають матеріальної допомоги на утримання дитини.
Так, свідок ОСОБА_9, яка є класним керівником ОСОБА_5, у суді пояснила, що в 2017 році було набрано її перший клас. Спершу звернула увагу, що ОСОБА_5 приводить до школи ОСОБА_1, а згодом дізналась, що хлопчик проживає з бабусею. Батьків жодного разу не бачила. Повідомила, що одного разу, для дітей було завдання скласти речення про мати, але ОСОБА_5 склав речення про бабусю.
Свідок ОСОБА_10, який є хрещеним батьком хлопчика, пояснив що відповідачку ОСОБА_2 бачив дуже давно. Хлопчику допомагає, дитина батьків майже не згадує, з бабусею та дідом ОСОБА_5 комфортно. Крім того, пояснив, що коли дитина попала у лікарню, то батьки у лікарню не з'являлися.
Свідок ОСОБА_8 є хрещеною ОСОБА_5, зазначила, що батьки хлопчика, ОСОБА_8 та ОСОБА_3, сином не цікавляться та не відвідують. З сестрою ОСОБА_8 спілкувалася дуже давно, але вона не проявляла бажання зустрітись та спілкуватися з сином. Зазначила, що ОСОБА_5 комфортно з бабусею та дідом.
Судом також вислухано думку дитини ОСОБА_3 - ОСОБА_13 та ОСОБА_3 - ОСОБА_5.
Так, ОСОБА_5 повідомив, що проживає з бабусею, дідом та хрещеною ОСОБА_8. Батько ОСОБА_3 приходить до нього, але дуже рідко. Зазначив, що маму ОСОБА_3 - ОСОБА_13 давно не бачив та не сумує за нею, що йому дуже подобається жити з бабусею.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Відповідно до ст.9 Конвенції про права дитини дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Виходячи з тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України суд має підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.16 постанови №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (з послідуючими змінами та доповненнями), ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
У справі «Хант проти України» ЄСПЛ вказав, що права дитини мають перевагу над правами батьків.
Так, 11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому йдеться визначення «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.
На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосується дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що рівність прав батьків витікає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, і у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.
Проаналізувавши встановленні обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача, а саме слід позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав відносно їхнього малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та передати малолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на опікування органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпро ради для подальшого влаштування або вирішення питання встановлення опіки.
Що стосується позовних вимог про визнання стягувачем аліментів з батька, ОСОБА_3, що було призначено рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01.12.2010, бабусю дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1, та стягнення з матері ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини у розмірі ј частини від доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, на користь бабусі - ОСОБА_7, то такі вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду (ч. 3 ст. 166 СК України).
Оскільки на даний час не визначено конкретної особи, яка виконуватиме обов'язки опікуна, заявлення вимоги про стягнення аліментів з матері на користь бабусі, яка ще не визнана опікуном дитини, є передчасним; вимога про стягнення аліментів підлягає розв'язанню за умови призначення такої особи. Також після призначення конкретної особи опікуном дитини, така особа має право звернутися до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні по виконанню рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01.12.2010 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ј частини з усіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 09.09.2010, в порядку встановленому ст.442 ЦПК України.
Згідно зі ст.141 ЦПК України, враховуючи результат розгляду справи з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі по 352 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 280, 281, 282, 284, 289 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, де третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпрі ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його дитини - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її дитини - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Передати малолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на опікування органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпро ради для подальшого влаштування або вирішення питання встановлення опіки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення.
Повний текст судового рішення буде складено 05 березня 2019 року.
Позивач ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання - АДРЕСА_3
Відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка м. Дніпропетровськ, РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання - АДРЕСА_2
Відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м.Дніпропетровська, РНОКПП НОМЕР_3, місце проживання - АДРЕСА_1
Третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпрі ради, ЄДРПОУ 34734570, місце знаходження - пр. Мануйлівський, 31 в м. Дніпро, 49023.
Суддя О.Б.Подорець