Дата документу Справа № 310/7211/18
ЄУ № 310/7211/18 Головуючий в 1 інстанції Черткова Н.І.
Провадження №33/807/191/19 Доповідач в 2 інстанції ОСОБА_1
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
4 березня 2019 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Тютюник М.С., розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 листопада 2018 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст.124 КУпАП.
23 листопада 2018 року постановою судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Алєксєєва Олексія Ігоровича визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст.124 КУпАП.
Вперше із апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження ОСОБА_3 звернувся до суду 4 лютого 2019 року.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 8 лютого 2019 року в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження було відмовлено, у зв'язку із ненаданням доказів причин пропуску строку, які, на думку апелянта, є поважними (а.с.153-155).
14 лютого 2019 р. на адресу Запорізького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга від 7 лютого 2019 року разом з клопотанням про поновлення строку на подачу апеляційної скарги від адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 листопада 2018 року.
15 лютого 2019 року листом Запорізького апеляційного суду було скеровано вищевказану скаргу до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, оскільки справу після апеляційного перегляду було направлено до місцевого суду.
1 березня 2019 року справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 надійшла до Запорізького апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження адвоката ОСОБА_2 (а.с.160-166).
В обґрунтування необхідності поновлення строку на оскарження постанови суду першої інстанції, апелянт посилається на те, що при оголошенні постанови суду від 23.11.2018 року адвоката та ОСОБА_3 в залі судового засідання не було, в той час захиснику надавалася медична допомога каретою швидкої. Копію постанови ОСОБА_3 отримав лише 28 січня 2019 року, після його письмового звернення, тому вважає пропущений ним строк з поважних причин.
Ознайомившись з матеріалами справи, перевіривши доводи клопотання адвоката ОСОБА_2 та подані ним докази, приходжу до висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Отже, за вище наведеною нормою строк на подачу апеляційної скарги обчислюється не з моменту ознайомлення з постановою судді чи з моменту її отримання, а з моменту її винесення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 та його адвокат ОСОБА_2 були присутніми під час розгляду справи у суді першої інстанції, ОСОБА_3 надавав пояснення по суті правопорушення, йому були роз'ясненні його права, передбачені ст. 268 КУпАП, та згідно протоколу судового засідання суд оголосив постанову, порядок і строк на апеляційне оскарження (а.с. 105, 106).
Крім того, ОСОБА_3 вже звертався до суду апеляційної інстанції з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 листопада 2018 рокуі обставини, викладені в його клопотанні про несвоєчасність отримання судового рішення вже були предметом розгляду в суді апеляційної інстанції.
За фактом розгляду клопотання ОСОБА_3 Запорізьким апеляційним судом 8 лютого 2019 року було ухвалено постанову про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_3 з дослідженням всіх доводів, які, на думку, апелянта, свідчать про причини поважності пропуску строку апеляційного оскарження.
Відповідно до ч.10 ст.294 КУпАП, постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Звертаючись до суду апеляційної інстанції адвокат ОСОБА_2 посилається на аналогічні обставини, які вже були предметом перевірки і не засвідчують поважності і істотності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Нових обставин щодо поважності причин пропуску строку на оскарження, які б не досліджувались апеляційним судом при прийнятті рішення від 4 лютого 2019 року про відмову в поновленні строку апеляційного оскарження не надано.
За таких обставин, з урахуванням чітко визначеного статтею 294 КУпАП порядку оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності нових документально обґрунтованих доказів, які б свідчили про необхідність поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, вважаю за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., законну мету і не порушують саму сутність цього права.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Мельник проти України", норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. (Рішення у справі "ОСОБА_4 проти України" п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року).
Наведена ініціатором відповідного клопотання причина пропуску строку на апеляційне оскарження не перебуває у площині поважних причин, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто такі, що не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до апеляційної інстанції у строк, визначений законом і такі обставини мають бути підтверджені скаржником.
Отже, наявність суттєвих перешкод у своєчасній реалізації ОСОБА_3 чи адвокатом права на апеляційне оскарження судового рішення, строк якого згідно ст.294 КУпАП обчислюється з дня винесення постанови, ініціатором клопотання не наведені і апеляційним судом не встановлені, що у своїй сукупності засвідчує відсутність поважних причин пропуску строку на оскарження.
З урахуванням вказаного, а також того, що адвокат ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 не був позбавлений права оскаржити судове рішення у строки передбачені КУпАП, суд вважає за необхідне відмовити у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 листопада 2018 року.
Оскільки у поновлені строку відмовлено, апеляційна скарга, у відповідності до вимог ст.294 КУпАП, повертається особі, яка її подала.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,
відмовити адвокату ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 листопада 2018 року відносно ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст.124 КУпАП, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду ОСОБА_1