Справа № 462/4019/18 Головуючий у 1 інстанції: Галайко Н.М.
Провадження № 22-ц/811/3072/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1В.
Категорія:2
28 лютого 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді Савуляка Р.В.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,
за участі секретаря: Фейір К.О.
з участю представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 26 листопада 2018 року у справі за позовом представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5 нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин та скасування державної реєстрації права власності,-
Оскаржуваною ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 26 листопада 2018 року клопотання представник позивача ОСОБА_3 про виклик свідків: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судове засідання - задоволено.
Клопотання представник позивача ОСОБА_3 про об'єднання в одне провадження справи № 462/4019/18 та справи № 462/4393/17 - відмовлено за безпідставністю.
Клопотання представника відповідача ОСОБА_8 про зупинення провадження у справі № 462/4019/18 до набрання законної сили рішенням суду № 462/4393/17 - задоволено.
Зупинено провадження у цивільній справі за позовом представника ОСОБА_2 ОСОБА_9 ОСОБА_10 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин та скасування державної реєстрації права власності.
Ухвалу суду оскаржив представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3.
В апеляційній скарзі посилається на те, що оскаржувана ухвала в частині зупинення провадження є незаконною та необгрунтованою та прийнятою з порушенням норм процесуального права. Зокрема посилається на те, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини у справі, зокрема не вказав в чому полягає об'єктивна неможливість розгляду позовної вимоги про встановлення факту, що ОСОБА_11 яка померла 25 лютого 1983 року є матір'ю ОСОБА_12, який помер 08 червня 1981 року. Також, зазначає, що зупинення провадження у даній справі порушує її право на розгляд справи в межах розумних строків, оскільки у випадку відновлення провадження у справі №462/4019/18 після набрання законної сили судовим рішенням у №462/4393/17 у неї не менше як декілька місяців. Крім того, звертає увагу суду на те, що межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Просить ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 26 листопада 2018 року скасувати в частині зупинення провадження у справі №462/4019/18 до набрання законної сили рішенням суду у справі №462/4393/17 та направити дану справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_13 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах доводів скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Пунктом 6 ч.1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На розгляді Залізничного районного суду м. Львова знаходиться цивільна справа за позовом представника ОСОБА_2 ОСОБА_9 ОСОБА_10 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин та скасування державної реєстрації права власності.
09 жовтня 2018 року представник відповідача ОСОБА_8, подала клопотання про зупинення провадження у справі № 462/4019/18 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 462/4393/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання частково недійсним Свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 травня 2008 року, серія ВКК № 230163, виданого державним нотаріусом Другої ОСОБА_5 державної нотаріальної контори ОСОБА_14, зареєстроване в реєстрі за № 4-514, що стало підстаною для реєстрації права власності ОСОБА_4 на житловий будинок № 82 з усіма господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по вул. Моторній у м. Львові.
Задовольняючи вищезгадане клопотання та зупиняючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що рішення по справі № 46/4393/17 може вплинути на прийняття рішення по даній справі.
Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У цьому випадку провадження у справі зупиняється до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (пункт 5 частини першої статті 253 ЦПК).
Визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.
Відповідно до пункту 33 постанови Пленуму Верховного Суду Україн від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визначаючи наявність передбачених статтею 251 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 6 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Проте суд, у порушення вимог пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, зазначивши іншу цивільну справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, не проаналізував предмети та підстави спорів у справах, не вказав, у чому полягає пов'язаність справ, та не зазначив обставини, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про те, що наявність спору у справі про визнання права власності на житловий будинок виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи та об'єктивну неможливість розгляду справи.
Крім того, зупиняючи провадження у справі, суд порушив право позивача на розумні строки розгляду справи.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Крім того, оскаржувана ухвалу в частині зупинення провадження по справі постановлена із порушенням норм процесуального права, а саме ч. 3 ст. 210 ЦПК України та п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, згідно яких на стадії розгляду справи по суті не допускається зупинення провадження з підстав об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції, у порушення п. 6. ч. 1 ст. 251 ЦПК України, формально розглянув заяву ОСОБА_8 про зупинення провадження у справі та дійшов помилкового висновку про її задоволення, оскільки таке зупинення суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи, й перешкоджає подальшому провадженню у справі, відтак апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 слід задовольнити, ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 26 листопада 2018 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст., 367, 368, п. 6 ч. 1 ст. 374 , 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити.
Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 26 листопада 2018 року в частині зупинення провадження у справі № 462/4019/18 до набрання законної сили рішенням суду № 462/4393/17 - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В решті ухвалу залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 05 березня 2019 року.
Головуючий : Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
ОСОБА_15