Провадження № 33/4820/142/19
Справа № 674/2021/18 Головуючий в 1-й інстанції Драч І. В.
Категорія: ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Барчук В. М.
06 березня 2019 року м. Хмельницький
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду ОСОБА_1, з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Кам'янець - Подільського міськрайонного суду від 06 лютого 2019 року, -
Постановою Кам'янець - Подільського міськрайонного суду від 06 лютого 2019 року ОСОБА_2, 26 серпня 1987 року
народження, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого на СТО «Престиж», ідентифікаційний номер НОМЕР_1,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді 6 місяців позбавлення права керування транспортними засобами.
Провадження по справі про адміністративну відповідальність відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрито через відсутність у його діях складу інкримінованого правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.
За постановою суду, ОСОБА_2 13 листопада 2018 року о 21 год. 30 хв. на автодорозі Н-03 259 км Житомир-Чернівці, керуючи транспортним засобом «Volkswagen Sharan» державний номерний знак НОМЕР_2 в напрямку м. Дунаївці, під час зустрічного роз'їзду допустив виїзд на смугу зустрічного руху, не вибрав безпечного інтервалу, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, яким керував потерпілий ОСОБА_4, внаслідок ДТП автомобілі зіткнулись дзеркалами і було пошкоджено дзеркало автомобіля потерпілого.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову в частині визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. При цьому вказує, що протокол складений неправильно, оскільки у ньому не зазначено суми шкоди, що спричинена потерпілому ОСОБА_4, який зазначив, що крім дзеркала інших пошкоджень не завдано, а дана шкода є незначною. Крім того зазначає, що під час огляду місця пригоди протокол огляду не складався, місце пригоди не фотографувалося і поняті не залучалися, а тому схема є неналежним доказом. Судом було безпідставно відмолено в задоволенні клопотання про допит свідка ОСОБА_5, якому були відомі всі обставини ДТП. Звертає увагу і на те, що при визначені стягнення судом не враховано, що він працює на СТО і його робота пов'язана із керуванням транспортними засобами, на його утриманні знаходиться малолітня дитина, а у зв'язку з призначеним стягненням він втрачає роботу та заробіток, що позбавить його сім'ю засобів для існування.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення ОСОБА_2 та його захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що вона підлягає до часткового задоволення за таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, при наведених у постанові обставинах, відповідає матеріалам справи та ґрунтується на наявних у ній доказах.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №033577 від 13 листопада 2018 року, що у вказаний день на а/д Житомир - Чернівці Н-03 259 км, ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_4, рухаючись в напрямку м. Дунаївці та під час зустрічного роз'їзду допустив виїзд на смугу зустрічного руху, не обравши безпечної дистанції та безпечного інтервалу, в результаті чого відбулося зіткнення із зустрічним автомобілем НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_4, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження бокових частин.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вину не визнав, пояснив, що ДТП могло статись і з вини потерпілого, який виїхав на зустрічну смугу руху.
Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що 13 листопада 2018 року їхав автомобілем SSANG YONG KYRON з м. Київ в сторону м. Кам'янець-Подільський. Доїхавши до с. Слобідка Рихтівська, при роз'їзді з автобусом, відчув глухий звук - удар в ліве дзеркало автомобіля, від удару корпус дзеркала тріснув. Далі, він розвернувся і наздогнав ОСОБА_2, який тікав з місця ДТП.
Не можуть бути задоволеними вимоги ОСОБА_2 про порушення вимог Інструкції під час складення схеми до ДТП, оскільки останнім не надано жодних пояснень та зауважень до протоколу та до схеми місця пригоди.
Твердження апелянта про порушення судом під час розгляду справи адміністративного закону є безпідставним, спростовуються наявністю відповідних матеріалів та об'єктивною мотивацією в постанові суду вчиненого ОСОБА_2 з посиланням на сукупність досліджених в судовому засіданні доказів і не можуть бути підставою визнання судового рішення в цій частині необґрунтованим.
Порушення ОСОБА_2 п.13.3 ПДР України перебувало у прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо - транспортної пригоди та її наслідками.
Що ж стосується стягнення, то вважаю його занадто суворим, оскільки суд першої інстанції позбавляючи права керування транспортними засобами останнього не дотримався принципу індивідуалізації та положень ст.30 КУпАП, згідно якої, позбавлення наданого громадянину права керування транспортними засобами застосовується за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом.
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
На думку суду, накладене стягнення судом першої інстанції є занадто суворим і таким, що накладено без повного врахування позитивних даних про особу ОСОБА_2, зокрема, те що останній має на утриманні малолітню дітей, діяльність пов'язана з необхідністю використання транспортного засобу та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.
В зв'язку з наведеним, за відсутністю тяжких наслідків, вважаю за необхідне постанову судді в частині накладення адміністративного стягнення змінити, наклавши на ОСОБА_2 стягнення у виді 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
Керуючись п.4 ч.8 ст.294 КУпАП, суд-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.
Постанову Кам'янець - Подільського міськрайонного суду від 06 лютого 2019 року щодо ОСОБА_2 змінити.
За ст.124 КУпАП накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду ОСОБА_1