Справа № 305/2177/15-ц
28 лютого 2019 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача), суддів: Джуги С.Д. і ОСОБА_1, з участю секретаря Чучки Н.В., розглядаючи у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Рахівського районного суду від 17 квітня 2018 року (у складі судді Тулика І.І.) за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Костилівської сільської ради Рахівського району, треті особи: Рахівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4 і реєстраційна служба Рахівського районного управління юстиції у Закарпатській області, про визнання права власності в порядку спадкування і за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4, до ОСОБА_3 та виконавчого комітету Костилівської сільської ради Рахівського району, третя особа - Рахівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом у листопаді 2015 р.
Після збільшення позовних вимог у грудні 2016 р. (а.с.118-119) просив:
-встановити юридичний факт, згідно з яким заповіт, зареєстрований у реєстрі за № 89, складений у с. Костилівка 10 грудня 1984 р. від імені ОСОБА_5, відповідно до якого на випадок своєї смерті все своє майно, а також належний їй будинок із прилеглими до нього прибудовами, що знаходяться у с. Костилівка, 473, Рахівського району заповіла громадянину ОСОБА_4, складений на користь заявника ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1;
-визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок №69, що розташований по вул. Б.Хмельницького в с. Костилівка Рахівського району загальною площею 53,01 кв.м разом із надвірними та господарськими спорудами.
На обґрунтування позовних вимог указав, що після смерті ОСОБА_3, який помер 19.09.1982 р., і ОСОБА_6, яка померла 21.01.2001 р., відкрилася спадщина на все спадкове майно, що належало на праві приватної власності спадкодавцю, чи на яке він мав відповідне право на час своєї смерті, в тому числі на нерухоме майно, яким є житловий будинок №69 (колишній №473) із надвірними спорудами, що розташовані по вул. Б.Хмельницького в с. Костилівка Рахівського району.
Указане майно в цілій частині належало ОСОБА_3 Після смерті останнього 19.09.1982 р. спадщину за ним прийняла його дружина - ОСОБА_6, яка у свою чергу за життя склала заповітне розпорядження, відповідно до якого все своє майно, а також належний їй житловий будинок із прилеглими до нього прибудовами, який знаходиться у с. Костилівка, 472, Рахівського району, заповіла громадянину ОСОБА_4
Рішенням Рахівського районного суду від 27.08.2015 р. встановлено юридичний факт, що указаний заповіт складений на користь позивача - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак, у зв'язку зі скасування указаного рішення ухвалою апеляційного суду від 08.07.2016 р. і роз'яснення заявнику права на звернення до суду на загальних підставах, із метою захисту спадкових прав позивача, останній у заяві про збільшення позовних вимог ставить питання про встановлення юридичного факту складення заповіту ОСОБА_5 на його користь.
Позивач звертався до нотаріальної контори із заявою про отримання свідоцтва на право на спадщину, однак у видачі такого свідоцтва позивачу було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Через відсутність належних правовстановлюючих документів на житловий будинок позивач не має можливості оформити у встановленому законом порядку своє право власності на спадкове майно, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
ОСОБА_4 як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, звернувся до суду з позовом у лютому 2017 р. (а.с.124-126).
Просив визнати за ним право власності на житловий будинок із надвірними спорудами загальною площею 77,31 кв. м, житловою площею 51,01 кв. м, який розташований за адресою: с. Костилівка, вул. Б.Хмельницького, 69, Рахівського району, в порядку спадкування за заповітом після смерті заповідача - ОСОБА_6
На обґрунтування позовних вимог указав, що він є сином ОСОБА_3 (позивача за первісним позовом) і онуком заповідачки ОСОБА_5, яка в дійсності склала заповіт на його ім'я. Дізнавшись про те, що його батько звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно, яке належить йому, звернувся до суду із клопотання про залучення його до участі в справі в якості третьої особи.
21.01.2001 р. померла ОСОБА_6, яка за своє життя склала заповіт на користь ОСОБА_4 (третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору).
ОСОБА_4 прийняв спадщину, фактично вступивши у володіння спадковим майном після смерті заповідача. ОСОБА_4 звернувся до Рахівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак отримав відмову, оскільки право власності на спадковий будинок не було оформлено належним чином.
У зв'язку з цим ОСОБА_4 вважає, що його право підлягає захисту в судовому порядку.
Рішенням Рахівського районного суду від 17 квітня 2018 р. у задоволені позову ОСОБА_3 відмовлено. Позов третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 задоволено: визнано за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок №69 з надвірними спорудами, загальна площа якого становить 77,31 кв. м, житлова площа - 51,01 кв. м, що розташований по вул. Богдана Хмельницького в с. Костилівка Рахівського району Закарпатської області в порядку спадкування за заповітом після смерті заповідача ОСОБА_5
ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 просить скасувати це рішення і ухвалити нове, яким позов ОСОБА_3 задовольнити, а в задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 відмовити. Указує, що за життя мати апелянта склала заповіт, яким усе своє майно, а також належний їй будинок із прилеглими до нього прибудованими, що знаходяться за адресою: с. Костилівка, 473, Рахівського району, заповіла ОСОБА_3 Однак, посадова особа, яка засвідчувала заповіт, унесла в нього відомості зі слів заповідача, які фактично відрізняються від дійсних анкетних даних. Зазначає, що в суді першої інстанції зі слів свідків було достовірно встановлено, що волевиявлення заповідача ОСОБА_6 було виражене саме в залишенні спадкового майна своєму синові ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
У судовому засіданні, яке відбулося 28 лютого 2019 р., адвокат ОСОБА_2 заявила, що ОСОБА_4 (третя особа з самостійними вимогами щодо предмета спору) помер і надала при цьому копію заяви ОСОБА_3 (позивача) про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 (сина), який помер 09.07.2018 р., та інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 03.12.2018 р.
У зв'язку з цим, для з'ясування усіх обставин справи та перевірки їх доказами апеляційний суд вважає необхіднимвитребувати від приватного нотаріуса Рахівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 спадкову справу, відкриту за заявою ОСОБА_3 після смерті сина -ОСОБА_4, який помер 08 липня 2018 р.
Відповідно до ч.ч.1,6,7,8 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна надати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 84, 259,260,261 ЦПК України, -
1. Витребувати від приватного нотаріуса Рахівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 ОСОБА_8 спадкову справу, відкриту за заявою ОСОБА_3 після смерті сина -ОСОБА_4, який помер 08 липня 2018 р.
2. Указану спадкову справу направити Закарпатському апеляційному суду (88000, м. Ужгород, вул. О.Довженка,7) або через представника надати для огляду в судовому засіданні, яке призначено на 23 травня 2019 р. о 11.30 год.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
3. Повне судове рішення складено 05 березня 2019 р.
Судді: