Дата документу 04.03.2019 Справа № 337/4813/17
Провадження № 11-кп/807/598/19
Єдиний унікальний № 337/4813/17 Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Категорія - ст. 185 ч.2, 3 КК України Доповідач в 2-й інстанції - ОСОБА_2
04 березня 2019 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Запорізької області у складі суддів:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, матеріали кримінального провадження, відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився у с. Онок Виноградівського району Закарпатської області, громадянина України, не одруженого, освіта неповна середня, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
1) 20.06.2017 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік; 09.08.2017 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ст.185 ч.2, 70 ч.4 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців; у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 185 КК України;
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Запоріжжі, громадянина України, одруженого, освіта середньо-спеціальна, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого:
1) 12.10.1998 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ст. 17, 81 ч.3; 140 ч.2 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 27.07.2001 року по відбуттю строку покарання; погашення судимості переривається вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.04.2002 року за яким засуджено за ст.. 309 ч.1, 309 ч..2 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнився 11.07.2003 року на підставі Закону України «Про амністію»;
2) 25.10.2005 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ст.. 309 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнився 08.04.2006 року по відбуттю строку покарання;
3) 22.01.2007 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ст. 309 ч.2 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 13.05.2009 року по відбуттю строку покарання;
4) 10.12.2009 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ст. 309 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнився 09.09.2011 року по відбуттю строку покарання;
5) 11.06.2012 року Вільнянським районним судом Запорізької області за ст.. 307 ч.2 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 10.05.2017 року по відбуттю строку покарання, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 185 КК України;
за участю прокурора ОСОБА_8 , захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 01 листопада 2018 року,
в апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 , вважає, що вирок є занадто суворим. Просить врахувати пом'якшуючи його провину обставини: знаходження на його утриманні матері інваліда 1 групи, дружини інваліда 3 групи, він хворіє на туберкульоз, у дружини є 2 неповнолітніх дітей. Просить застосувати до нього положення ст. 69 КК України.
Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; в судових дебатах: захисників, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який просив вирок суду залишити без змін; колегія суддів, перевіривши матеріали провадження, вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_7 визнано винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2, 185 ч.3 КК України та призначено йому покарання: за ст. 185 ч.2 КК України - два роки позбавлення волі; за ст. 185 ч.3. КК України - три роки дев'ять місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено до відбуття ОСОБА_7 покарання у вигляді трьох років дев'яти місяців позбавлення волі. Строк відбуття покарання рахувати з часу фактичного затримання обвинуваченого. На підставі ч.5 ст.72 КК України ( в редакції Закону № 2046-VIII від 18.05.2017 року) в строк відбуття покарання ОСОБА_7 зараховано строк ув'язнення з 07.11.2017 року по 09.11.2017 року. В вироку вирішена доля речових доказів по справі.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_6 , вирок у відношенні якого в апеляційному порядку не оскаржується.
Згідно з вироком, 06.11.2017 року, в період часу з 00-30 годин до 01 години 30 хвилин, ОСОБА_7 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, будучи впевненими, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, пошкодили цілісність скла вікна, після чого через розбите вікно проникли до приміщення столярної майстерні, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , звідки таємно викрали майно яке належить ОСОБА_11 , а саме: фрезер «Makita 3901» № 7619S E, вартістю 14 000 грн., пневматичний степлер моделі 4 Pro/8016 staple 80/4-16mm, вартістю 1400 грн., машинку плоскошліфувальну «Інтерскол», с/н 30.139612, вартістю 1200 грн., автоматичний стабілізатор напруги однофазовий електронного типу АСН -1000/1-Ц, серійний номер 4607076037617, вартістю 2 000 грн., пневматичний фарбопульт «Sata Jet 5000», вартістю 3000 грн., перфоратор «Makita», вартістю 12000 грн., дверний комплект столярних фрез «Іберус», в кількості 6 штук, вартістю 17000 грн., меблевий комплект столярних фрез «Удача», в кількості 8 штук, вартістю 12000 грн., комплект столярних фрез для дверної фільонки «Іберус», в кількості 2 штук, вартістю 5000 грн., яким у подальшому розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 67 600 грн.
Крім того, 09.08.2017 року, приблизно о 02-00 годині, ОСОБА_6 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, будучи впевненими, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, знаходячись на території концерну тепломережі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, буд. 7, таємно викрав з під капоту автомобіля «ГАЗ 33021» державний номер НОМЕР_1 акумуляторну батарею фірми «Box», вартістю 1300 грн., яка належить ОСОБА_12 , чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
16.10.2017 року, в період часу з 00-00 години до 00-30 години, ОСОБА_6 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, через вентиляційний отвір проник до приміщення гаражу, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , звідки таємно викрав сім розкладних бамбукових спінінга з котушками та три котушки, загальною вартістю 1200 грн., які належать ОСОБА_13 , чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, 25.09. 2017 року, приблизно об 11 годині 15 хвилин, ОСОБА_7 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись в якості відвідувача в приміщенні комп'ютерного клубу «Флагман», який розташований за адресою: м.Запоріжжя, вулиця Лахтинська, буд. 21, шляхом вільного доступу, таємно викрав зі столу мобільний телефон «Samsung Galaxy J1», вартістю 2500 грн. , який належить ОСОБА_14 , спричинивши матеріальну шкоду на вказану суму.
Також, 22.10.2017 року, приблизно о 01-00 годині, ОСОБА_6 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, знаходячись у підземній кабельній каналізації, яка прокладена по вул. Доблесній у м. Запоріжжі, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою ножа, який він мав при собі, шляхом зрізу, таємно викрав 30 метрів кабелю зв'язку МКСАШп 4х4х1,2, вартістю 495 грн. 39 коп., який належить ПАТ «Укртелеком», після чого, ОСОБА_6 , забравши викрадене майно, зник з місця вчинення кримінального правопорушення, спричинивши ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на вказану суму.
29.10.2017 року, приблизно о 01-00 годині, ОСОБА_6 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, знаходячись у підземній кабельній каналізації, яка прокладена по вул. Доблесній у м. Запоріжжі, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою ножа, який він мав при собі, шляхом зрізу, таємно викрав 30 метрів кабелю зв'язку МКСАШп 4х4х1,2, вартістю 495 грн.39 коп., який належить ПАТ «Укртелеком», спричинивши ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на вказану суму.
31.10.2017 року, приблизно о 02-00 годині, ОСОБА_6 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, знаходячись у підземній кабельній каналізації, яка прокладена по вул. Доблесній у м. Запоріжжі, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою ножа, який він мав при собі, шляхом зрізу, таємно викрав 35 метрів кабелю зв'язку МКСАШп 4х4х1,2, вартістю 577 грн. 96 коп., який належить ПАТ «Укртелеком», спричинивши ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на вказану суму.
За наслідками розгляду апеляційної скарги колегією суддів встановлено наступне.
Висновки суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за вказаними у вироку обставинами, підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами, яким надана належна правова оцінка, та які не оскаржуються в апеляційній скарзі обвинуваченим ОСОБА_7 .
Дії обвинуваченого ОСОБА_7 правильно кваліфіковані судом за ч. 2 та ч.3 ст. 185 КК України.
Доводи апелянта про застосування до нього ст. 69 КК України, є необґрунтованими, з огляду на наступне.
Згідно до вимог ч.1 ст. 69 КК України призначення основного покарання більш м'якого ніж передбачено законом, можливо за наявності кількох обставин, що пом'якшують та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
При розгляді кримінального провадження достатніх підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_7 ст. 69 КК України судом не встановлено і в апеляційній скарзі не наведено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом було враховано, що останній повністю визнав вину у скоєних злочинах, щиросердно розкаявся у вчиненому, а тому суд першої інстанції призначив фактично мінімальні покарання, передбачені санкціями ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів не вбачає правових підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 ст. 69 КК України, зокрема в зв'язку з тим, що на його утриманні знаходиться матір інваліда 1 групи, дружина інвалід 3 групи, він хворіє на туберкульоз, у дружини є 2 неповнолітніх дітей, оскільки ОСОБА_7 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних злочинів, у тому числі і тяжких, через короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, знову вчинив умисні злочини, що свідчить про те, що він схильний до стійкої злочинної діяльності, а це характеризує його як негативну особу, в зв'язку з чим наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання, сама по собі ніяким чином не знижує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, з урахуванням негативної особи винного.
Крім того, колегія суддів, в порядку ч. 2 ст. 404 КПК України, не вбачає правових підстав для прийняття рішення на користь обвинуваченого ОСОБА_6 , в інтересах якого апеляційні скарги не надходили, оскільки вирок суду відносно нього, є законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Керуючись ст. ст. 404,407 КПК України колегія суддів
ухвалила:
апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 01 листопада 2018 року відносно ОСОБА_7 , без зміни.
Ухвала Запорізького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з часу її оголошення.
Судді: