вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
28.01.10Справа №2а-11900/09/12/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі :
Головуючого судді Котаревої Г.М.
при секретарі судового засідання Тарасовій О.М.,
розглянувши адміністративну справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів»,
до Територіального управління Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду в АР Крим та м. Севастополі
про визнання протиправною бездіяльність та стягнення моральної шкоди,
за участю представників:
позивача - Кожевнікова Альона Сергіївна, довіреність № 16/345 від 12.10.2009р.;
відповідача - Манілов Максим Євгенович, довіреність № 04-1\67 від 20.01.2010р.
Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Суднобудівний завод «Залів»(далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Територіального управління Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду в АР Крим та м. Севастополі із вимогами визнання протиправним та скасування припису Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду в АР Крим та м. Севастополі вих. №66/9-9/9-8-П-35.11.0(1,0-0,0) від 09.09.2009 р.
Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.10.09 відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається те, що вимога відповідача визнання нещасного випадку, який відбувся із працівником позивача - сторожем ОСОБА_1, таким, що пов'язаний із виробництвом, суперечить Закону України «Про охорону праці». Позивач зазначає, що нещасний випадок, щодо якого винесено оскаржуваний припис, не був пов'язаний із виробництвом. При цьому, позивач наполягав на невідповідності направленого на його адресу припису вих. №66/9-9/9-8-П-35.11.0(1,0-0,0) від 09.09.2009 р. фактичним обставинами нещасного випадку.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, зазначених в письмових запереченнях (вих. № 04-1/68 від 20.01.2010 р.).
Представник відповідача пояснив, що нещасний випадок, який відбувся з працівником позивача сторожем ОСОБА_1 26.05.2009 р., безпосередньо пов'язаний із виробництвом, комісія, яка проводила розслідування нещасного випадку, склала акт форми Н-5 та НПВ від 23.06.2009 р. та 16.09.2009р без врахування всіх фактичних обставин та всупереч п. 14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, у зв'язку з чим оскаржуваний припис щодо усунення встановлених порушень є законним та обґрунтованим.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд
Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відкрите акціонерне товариство «Суднобудівний завод «Залів» є юридичною особою, зареєстрованою розпорядженням виконавчого комітету Керченської міської ради від 28.11.1994 року № 1004-р (ідентифікаційний код 14307251), яка відповідно до статуту використовує найману працю (а.с.37).
Відповідно до ст.22 Закону № 2694-XI роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
Відповідно до Положення про Територіальне управління Дергірпромнагляду по Автономній Республіці Крим і місту Севастополю, затвердженого Головою Державного комітету України з промислової безпеки,охорони праці та гірничого нагляду 29.12.2006 року, відповідач є територіальним органом ( місцевим органом виконавчої влади), який діє у складі Держгірпромнагляду та йому підпорядковується. Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Положення про Територіальне управління Дергірпромнагляду по Автономній Республіці Крим і місту Севастополю посадові особи територіального управління в межах своїх повноважень мають право видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, структурних підрозділів Ради міністрів АР Крим, місцевим держадміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків у сфері охорони праці.
Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві НПАОП 0.00-6.02-04, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112 (далі - Порядок), визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах чи у фізичних осіб - підприємців, які відповідно до законодавства використовують найману працю (далі - підприємство), а також тих, що сталися з особами, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі - особи, які забезпечують себе роботою самостійно).
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону № 2694-XI у разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.
Згідно пункту 38 Порядку посадова особа органу Держнаглядохоронпраці має право видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду - у разі нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, приписи за формою Н-9 згідно з додатком 8 до Порядку щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), визнання чи невизнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом і складення акта форми Н-1 (або форми НПВ).
Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
Територіальним управлінням Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду в АР Крим та м. Севастополі 09.09.2009 р. було видано припис стосовно позивача вих. №66/9-9/9-8-П-35.11.0(1,0-0,0) щодо спонукання визнати нещасний випадок, що відбувся із працівником позивача, сторожем ОСОБА_1, таким, що пов'язаний із виробництвом із складанням акту (форми Н-1); та вимоги по перегляду акту форм Н-5 та акту форми НПВ р. № 15 від 23.06.2009 (а.с.26)
Таким чином, відповідач у відносинах з фізичними та юридичними особами виконує функції органу виконавчої влади, тому він є суб'єктом владних повноважень, спір, що виник між сторонами являється публічно-правовим та розглядається в порядку адміністративного судочинства.
Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність оскаржуваних дій відповідача, суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Судом встановлено, що 26.05.2009 року із черговим сторожем ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» ОСОБА_1 відбувся нещасний випадок.
Відповідно до частини 2 п. 8 Порядку у разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов'язаний:
терміново організувати подання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу;
повідомити про те, що сталося, роботодавця, керівника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;
зберегти до прибуття комісії з розслідування (комісії із спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.
Пункт 13 Порядку визначає, що комісія зобов'язана протягом трьох діб:
- обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;
- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
- з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;
- визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;
- установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;
- скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 згідно з додатком 2 у трьох примірниках (далі - акт форми Н-5), а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком 3 у шести примірниках (далі - акт форми Н-1), якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, за формою НПВ згідно з додатком 4, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом (далі - акт форми НПВ), і передати їх на затвердження роботодавцю.
Акти форми Н-5 і форми Н-1 (або форми НПВ) підписуються головою і всіма членами комісії.
29.05.2009 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до керівництва позивача про проведення розслідування за фактом отриманої ним травми на виробництві 26.05.2009 р.
Комісія позивача провела розслідування та склала акти форми Н-5 та НПВ від 23.06.2009 та 16.09.2009 р.
Так, відповідно до акту від 23.06.2009 року (а.с.7) комісією було встановлено, що нещасний випадок відбувся під час знаходження на чергуванні в цеху №33 БКЦ-2. В акті було зафіксовано, що час та місце, коли трапився нещасний випадок, було встановлено зі слів постраждалого, який пояснив, що близько 20-ї години на 1-му прольоті маршруту він перечепився через собаку, яка бігла за кішкою, та впав на правий бік. Комісія зазначила, що факту падіння не бачив ніхто, в місці падіння які-небудь роботи не відбувались, шкідливі та небезпечні виробничі фактори на ОСОБА_1 не впливали; собаки, які знаходились в цеху не є сторожовими.
Також комісією було встановлено, що ОСОБА_1 спочатку звернувся за допомогою до працівників ВАТ «Суднобудівний завод «Залів», а пізніше о 20:50 - до цілодобового заводського здравпункту № 2, де було визначено попередній діагноз травми ОСОБА_1 як «забиття та скальпована рана грудної клітки справа», також під питанням було встановлено перелом 5-6 ребер. ОСОБА_1 було надано медичну допомоги, про звернення до здравпункту зроблено запис в амбулаторному журналі. Постраждалий термінової госпіталізації не потребував, після огляду був направлений до травмпункту для подальшого огляду.
Враховуючі викладене, з урахуванням того, що чергування ОСОБА_1 скінчилось 27.05.2009 року, а до керівництва цеху він звернувся тільки 29.05.2009, комісія зробила висновок про те, що причинами нещасного випадку були особиста необережність постраждалого, а контакт із бродячими тваринами є порушенням вимог п.2.2. Інструкції з охорони паці № 125/33 для сторожей, відповідно до якої приписано виконувати тільки ту роботу, яка доручена адміністрацією (а.с.54). За таких обставин було складено акт про нещасний випадок, який не пов'язано із виробництвом.
Під час розслідування нещасного випадку комісією були опитано фельдшера здравпункту № 2 ОСОБА_2 в.о. заступника начальника цеху № 33 з підготовки виробництва, працівників цеху № 33 ОСОБА_3 та ОСОБА_4., старшого зміни № 2 ОСОБА_5., постраждалого ОСОБА_1 (а.с.11 -17 )
Суд враховує, що Відповідно до ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
ОСОБА_1 21.07.2009 року звернувся із скаргою до відповідача про незгоду із висновками комісії з даного нещасного випадку (а.с.79).
Відповідачем за результатами перевірки складених комісією позивача актів було видано припис форми Н-9 № 61/8-9-9-8-П-35.11.0(5,0-0,0) від 07.08.2009 р.(а.с.24)
Відповідно до припису форми Н-9 № 61/8-9-9-8-П-35.11.0(5,0-0,0) від 07.08.2009 р., який позивачем не оскаржувався, позивача було зобов'язано провести додаткове розслідування нещасного випадку із ОСОБА_1 з урахуванням зауважень, викладених в приписі, а саме: зробити висновок щодо ступеня важкості травми; встановити точне місце пригоди із характеристикою місця де трапився нещасний випадок; розкрити в повному обсязі обставини нещасного випадку; витребувати пояснення осіб, які причасні до нещасного випадку.
25.08.2009 року керівництво Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» проінформувало відповідача (вих. №17/1-270) про заходи, вжиті на виконання вимог припису, з додаванням протоколів засідань комісії № 1 та № 2 від 25.08.2009 р.(а.с.9), копії протоколу опитування ОСОБА_1 .(а.с.14),, викопіровки з журналу сторожової служби.(а.с.36). Крім того, медико-санітарною частиною ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» надано довідку від 20.08.09 р. (вих. № 106) про ступень важкості травми ОСОБА_1 як про легку.(а.с.15). Також, 20.08.2009 р було отримано пояснення в.о. начальника відділу охорони заводу ОСОБА_6., та заступник начальника цеху № 33 ОСОБА_7. .(а.с.16,17),
Комісією за результатами додаткового розслідування нещасного випадку із ОСОБА_1 було залишено в силі дію акту № 15 від 23.06.2009 р. із висновками про відсутність зв'язку нещасного випадку, що трапився, із виробництвом.
Відповідно до акту форми НПВ від 16.09.2009 року, в якому було зафіксований аналогічний висновок, комісія зазначила, що у зв'язку із тим, що свідків нещасного випадку, які мали можливість підтвердити факт падіння ОСОБА_1 саме на робочому місці, втрата працездатності під час чергування ОСОБА_1 не відбулась, та у зв'язку із сповіщенням керівництва цеху тільки через 2 дні після події про травму, втрата працездатності жодним чином не пов'язана із виробничими причинами.(а.с.18),.
Проте, відповідачем відповідно до оскаржуваного припису №66/9-9/9-8-П-35.11.0(1,0-0,0) від 09.09.2009 було зобов'язано через наявність організаційних причин нещасного випадку визнати нещасний випадок із ОСОБА_1 таким, що пов'язаний із виробництвом.
Суд не погоджується із доводами позивача про безпідставність оскаржуваного припису та його невідповідності законодавству, з огляду на наступне.
Час, коли відбувся нещасник випадок припадає на час чергування ОСОБА_1 Під час судового розгляду не було встановлено факту залишення ним свого робочого місця або невиконання обхіду за встановленим маршрутом (а.с.33-35). Крім того, підтверджують доводи постраждалого щодо часових меж нещасного випадку й пояснення працівників позивача, які були отримані під час розслідування нещасного випадку, які комісією не було спростовано.
Судом встановлено, що посадовими особами позивача не було виконано вимоги частини 1 п. 8 Порядку розслідування нещасних випадків, відповідно до якого працівник або працівник, який виявив нещасний випадок, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому.
Також суд дійшов висновку про те, що відсутність безпосередніх свідків щодо конкретного місця, де відбувся нещасний випадок із ОСОБА_1, не підтверджує відсутність самого факту такого нещасного випадку та його зв'язку із виконанням службових обов'язків постраждалим.
Помилковим є й посилання позивача на пункти 17 та 26 Порядку як на підстави для підтвердження правильності висновків комісії з розслідування нещасного випадку щодо відсутності зв'язку його із виробництвом.
Згідно абз. 1 пункту 14 Порядку визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні.
За таких обставин, матеріалами справи під час судового розгляду було підтверджено висновки відповідача щодо зв'язку з виробництвом нещасного випадку з ОСОБА_1 та обґрунтованість та законність припису №66/9-9/9-8-П-35.11.0(1,0-0,0), виданого відповідачем 09.09.2009р.
Таким чином, суд приходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 94 КАС України, якщо суд відмовив у задоволенні позову, судові витрати позивачу не відшкодовуються.
В судовому засіданні 28.01.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. В повному обсязі постанова виготовлена 04.02.2010р.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд
1. У задоволенні позовних вимог відмовити.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Котарева Г.М.