ун. № 759/8027/18
пр. № 2/759/1277/19
01 березня 2019 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді: Величко Т.О.,
при секретарі судових засідань: Дудник В.В.,
за участю:
відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві залі суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" до ОСОБА_2 про стягнення сплаченого страхового відшкодування, суд,-
Як вбачається зі змісту позовної заяви, в обґрунтування своїх позовних вимог Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" посилається на те, що 21.03.2017 року по пр-ту Л.Курбаса, 2А в м.Києві, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом "Фольксваген" держ.номер НОМЕР_3 скоїла зіткнення з транспортним засобом "Хюндай", держ.номер НОМЕР_1, якому заподіяв механічні пошкодження. Таким чином, відповідач скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Факти, які підтверджують вину у скоєнні ДТП та завданні шкоди транспортному засобу, що встановлено постановою Святошинського районного суду м.Києва від 05.04.2017 року.
Позивач вказує, що пошкоджений з вини відповідача автомобіль "Хюндай", держ.номер НОМЕР_1, застраховано позивачем у відповідність за Договором страхування транспортного засобу № 33744508 від 28.08.2016 року. Випадок було визнано страховим та на виконання умов договору страхування транспортного засобу № 3374508 від 28.08.2016 року на підставі страхового акту № 3583/10 від 10.04.2017 року, позивач виплатив своєму страхувальнику суму у розмірі 47380 грн. 03 коп. Розрахунок страхового відшкодування було зроблено на підставі Звіту про оцінку № 03/04/17 від 07.04.2017 року та рахунку-фактури № БА-0022274 від 24.03.2017 року.
Цивільно-провова відповідальність відповідача, в свою чергу, як вказує позивач, було застраховано у ПрАТ "Київський сраховий дім" ,згідно полісу обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/0388578. Керуючись ст. 29 ЗУ "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ПрАТ "Київський страховий дім" відшкодовано ПрАТ "УАСК АСКА" суму збитків за вищевказаним страховим випадком у розмірі 24731 грн. 51 коп.
Позивач вказує, що згідно норм права, можно зробити висновок, що страховик, який виплатив страхове відшкодування має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимагати до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування або частини не відшкодованого страхового відшкодування страховою компанією винуватся ДТП. Отже заборгованість відповідача, як вважає позивач, складає 47380 грн. 03 коп.(загальна сума відшкодування за жоговором страхування транспорного засобу, яку відшкодовано ПрАТ "УАСК АСКА" своєму страхувальнику) - 24731 грн. 51 коп. (сума відшкодована ПАТ "НАСК "ОРАНТА") = 22648 грн. 52 коп.
25.05.2018 року протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Величко Т.О.
29.05.2018 року Ухвалою суду позов залишено без руху.
22.08.2018 року Ухвалою суду відкрито провадження у справі.
В судове засідання представник позивача не з"явився, позов підтримав у повному обсязі та просив провести судове засідання без участі представника.
Відповідач до суду з"явився, проти позову заперечувала. 25.10.2018 року направила до суду відзив на позовну заяву, вказавши, що вважає вимоги позивача неогрунтованими з наступних причин: невірно визначено розмір заподіяної майнової шкоди, а саме позивачем для визначення розміру майнової шкоди, завданої власнику авто "Хюндай", держ. номер НОМЕР_1, та розрахунок страхового відшкодування було замовлено складання Звіту про оцінку № 03/04/17 від 07.04.2017 року СПД ОСОБА_3 Відповідно до якого було надано позивачем для обгрунтування позовних вимог, матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля, в результаті пошкодження при ДТП складає 25231 грн. 51 коп., тобто вказана сума є визначенням реального збитку, як вважає позивач.
Крім того, як вважає відповідач виходячи з наведених норм ЗУ "Про страхування" та умов Договору страхування, позивач, при укладанні договору взяв на себе додаткові майнові ризики та зобов"язався здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі, що може перевищувати реальні збитки, завдані застрахованому майну. Згідно розрахунку страхового відшкодування № 3583/10 від 10.04.2017 року наданого позивачем, розмір страхового відшкодування було прийнято на підставі звіту, в розмірі 47380 грн. 03 коп, що є розрахунковою вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу, без врахування зносу на запасні частини та з врахуванням вартості нормогодини фірмового СТО. Страхове відшкодування було перераховано на рахунок СПД ОСОБА_4, відповідно до заяви страхувальника від 28.03.2017 року, тобто не на рахунок фірмового СТО, без отримання кошторису відновлювального ремонту відповідного СПД. Таким чином, як вважає відповідач при виплаті страхового відшкодування не було враховано, що вартість відновлювального ремонту СПД ОСОБА_4 може бути значно меньшою, за розрахункову,а запасні частини, використані при ремонті, відрізнятись від фірмових, що також вказує розрахунок виплати виключно до договірних зобов"язань, без врахування реальної вартості майна. Відповідно до інформації позивача, йому бцло відшкодовано від ПрАТ "Київський страховий дім" частину збитків в розмірі 24731 грн. 51 коп., що є реальними збитками в 25231 грн. 51 коп. з врахуванням франшизи за полісом АІ/0388578 - 500 грн франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.
Крім того, як вважає відповідач, позивач, посилаючись на ст. 993 та 1194 ЦК України, намагається стягнути з нього власні додаткові страхові ризики за договором Добровільного страхування № 3374508 від 28.09.2016 року, які перевищують фактичний розмір заподіяного збитку.
Так, відповідач визнає свій обов"язок відшкодувати позивачу франшизу, за полісом обов"язкового страхування АІ/0388578 у розмірі 500 грн.
19.02.2019 року до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, де представник позивача вказав, що він не згоден з доводами, викладеними у запереченнях виходячи з наступного, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транпорту суд, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинен виходити з фактичної (реальної суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Відтак, як вважає позивач, визначення позивачем вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобілю на підставі звіту про оцінку № 03/04/17 від 07.04.2017 року є правомірним.
Також вказує, що відповідач застрахував свою цивільно-правову відповідальність, а тому в силу вимог ст. 1194 ЦК України на нього покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність, як на власника джерела підвищеної небезпеки - учасника ДТП, яка наступає лише у разі недостатньої страхової виплати для повного відшкодування завданої шкоди.
Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, надходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що автомобіль "Хюндай", держ.номер НОМЕР_1 застраховано позивачем у відповідність з Договором страхування транспортного засобу № 33744508 від 28.08.2016 року.
Судом встановлено, що згідно Постанови Святошинського районного суду м.Києва від 05.04.2017 року ОСОБА_2 визнано винною та притягнуто до адміністртаивної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Судом встановлено, що позивач виплатив своєму страхувальнику суму у розмірі 47380 грн. 03 коп. Розрахунок страхового відшкодування було зроблено на підставі Звіту про оцінку № 03/04/17 від 07.04.2017 року та рахунку-фактури № БА-0022274 від 24.03.2017 року.
Судом встановлено, що ПрАТ "Київський страховий дім" відшкодовано ПрАТ "УАСК АСКА" суму збитків за страховим випадком у розмірі 24731 грн. 51 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За правилами ст. 1191 ЦК України, особа яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Ввідповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Ст. 9 вказаного Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.У ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Згідно зі ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.
Як встановлено судом цивільно-праовова відповідальність відповдача була застрахована в ПрАТ "Київський страховий дім", який в свою чергу відшкодував ПрАТ "УАСК АСКА" суму збитків за страховим випадком у розмірі 24731 грн. 51 коп. на підставі Договору страхування транспортного засобу №3374508 від 28.05.2016 р ( а.с.6-14), на підставі Звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди №03/04/17 від 07.04.2017 року, згідно якого встановлено розмір матеріального збитку власнику транспортного засобу "Хюндай", держ.номер НОМЕР_1 25231,51 грн., та звернувся до відповідача, з вимогою про відшкодування виплаченої суми страхового відшкодування власнику транспортного засобу"Хюндай", держ.номер НОМЕР_1. у розмірі 22 648,52 грн, яка відшкодована ПрАТ "Київсткий страховий дім"-22648,52 гр.
Судом встановлено, що позивачем було визнано випадок страховим та на виконання умов договору страхування транспортного засобу № 3374508 від 28.08.2016 року на підставі страхового акту № 3583/10 від 10.04.2017 року, позивач виплатив своєму страхувальнику суму у розмірі 47380 грн. 03 коп ( загальна сума відшкодування за договором страхування транспортного засобу, яку відшкодовано позивачем своєму страхувальнику- 24731,51 грн та сума відшкодована ПрАТ "Київсткий страховий дім"-22648,52 грн.. а тому вважає, що винна особа, заборгувала позивачу суму у розмірі 22648,52 грн, яку ПрАТ "Київський страховий дім" перерахував ПрАТ "УАСК АСКА". Тобто ПрАТ "УАСК АСКА". реалізував своє право кредитора шляхом пред'явлення вимоги до ПрАТ "Київський страховий дім", оскільки за договором страхування відповідальності (Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") останнє надало згоду на прийняття обов'язку сторони боржника у деліктному зобов'язанні, якщо воно виникне.
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про Страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Ст. 9 ЗУ «Про Страхування» визначено, що розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Судом встановлено, що 28.09.2016 року між Позивачем та ОСОБА_5 було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу №3374508 (далі - Договір страхування), предметом якого є майновий інтерес, пов'язаний з володінням, користуванням і розпорядженням т.з. марки «Hyundai Sonata» д.н. НОМЕР_2 2012р.в. за програмою страхування «Б0-БИ-Б».
Відповідно п. 7 частини 1 Договору страхування, позивачем було домовлено з страхувальником, що розмір збитку за даним договором визначається «без урахування зносу» та «на підставі вартості нормогодини фірмової СТО»
Відповідно до ч. 4.2 частини 2 Договору страхування, розмір матеріального збитку, у випадку пошкодження застрахованого транспортного засобу, розраховується на підставі висновку експерта-автотоварознавця, з урахуванням умов Договору страхування.»
Виходячи з наведених норм ЗУ «Про Страхування» та умов Договору страхування, Позивач, при укладенні договору взяв на себе додаткові майнові ризики та зобов'язався здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі, що може перевищувати реальні збитки, завдані застрахованому майну.
Згідно Розрахунку страхового відшкодування №3583/10 від 10.04.2017, наданого Позивачем, розмір страхового відшкодування було прийнято на підставі Звіту, в розмірі 47380,03 грн., що є розрахунковою вартістю відновлювального ремонту т.з. «Hyundai Sonata» д.н. НОМЕР_2, без врахування зносу на запасні частини та з врахуванням вартості нормогодини фірмового СТО.
Судом встановлено, що згідно Платіжного дорученя 25.04.2017 року № 7009 ( а.с.39) та від 05.05.2017 року № 7002 ( а.с.40) Страхове відшкодування було перераховано на рахунок СПД ОСОБА_4, відповідно до заяви страхувальника від 28.03.2017р що суперечить вимогам п.7 ч.1 Договору страхування, та не надано доказів, що СПД ОСОБА_4 є" фірмовим СТО"тобто не на рахунок фірмової СТО, без отримання кошторису відновлювального ремонту відподіного СПД, Таким чином, не доведено позивачем, що вартість відновлювального ремонту СПД ОСОБА_4 та запасні частини, використані при ремонті, відрізнятись від фірмових, що також вказує розрахунок виплати виключно до договірних зобов'язань, без врахування реальної вартості майна. Так само позивачем не доведено, які роботи по відновлювальному ремоту було проведено СПД ОСОБА_4, з врахуванням вартості нормогодин та вартості замінених або відремонтованих вузлів та агрегатів або запчастин , щоб відповідало вартості на фірмовому СТО.
Судом встановлено, що відповідач визнала позов в частині 500,00 грн, франшизи за полісом АІ/0388578 - 500 грн, що є частиною збитків, що не відшкодовується страховиком, але позивач згідно пред"явлених позовних вимог франшизу не просив стягнути з відповідача, та така сума не є предметом спору, а тому суд не приймає визнання позову в цій частині.
За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, суд дійшов висновку, що Позивач, посилаючись на ст.993 та ст.1194 ЦК України, намагається стягнути з відповідача власні додаткові страхові ризики за договором Добровільного страхування №3374508 від 28.09.2016, які перевищують фактичний розмір заподіяного збитку та не доведені належними та допустими доказами.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку ст. 141 ЦПК України, суд не розглядає питання розподілу судових витрат, враховуючи, що в межах даного спору судом ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 1191 ЦК України, ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 12, 19, 81, 82, 89, 141, 263-265, 281-289 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" до ОСОБА_2 про стягнення сплаченого страхового відшкодування - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з часу проголошення.
Суддя: