пр. № 1-кс/759/655/19
ун. № 757/61854/18
08 лютого 2019 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора прокуратури міста Києва щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність прокурора Прокуратури м. Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою від 06.12.2018 р. стосовно дій секретаря та помічника судді цього суду. Скаргу мотивовано тим, що помічник судді Печерського районного суду м. Києва призначив час судового засідання з його справи одночасно з іншими справами, що унеможливило розгляд кримінального провадження по суті, а на його запитання до секретаря судового засідання, остання відповіла у грубій формі, а після цього, помічник судді почав виштовхувати його з кабінету, що порушило його права як скаржника, громадянина України, оскільки, як вважає скаржник, це була спроба вивести його з душевного спокою. Такою поведінкою зазначені особи порушили ст. 21 «Перепона правосуддю» КПК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.12.2018 р. скаргу направлено до Київського апеляційного суду у порядку ст. 34 КПК України для вирішення питання про направлення скарги для розгляду до іншого суду. Згідно ухвали Київського апеляційного суду від 24.01.2019 р. матеріали провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність прокуратури м. Києва, яка полягає у невнесенні відомостей за заявою про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР направлено для розгляду до Святошинського районного суду м. Києва.
Заявник та прокурор у судове засідання не з'явились. Про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, причин неявки не повідомили, а тому суд вважає за можливе розглянути клопотання без їх участі.
На підставі ч.4 ст. 107 КПК України судове засідання проводилось без технічної фіксації.
Ознайомившись із матеріалами скарги, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частиною 2 ст. 214 КПК України визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомлені чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п.4 ч.5 ст.214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на наведені законодавчі положення, предметом судового контролю слідчого судді може бути бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про вчинення саме кримінального правопорушення. Тобто, заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення має містити відомості, які вказували б на ознаки дій або бездіяльності, за вчинення яких Кримінальним кодексом України передбачена кримінальна відповідальність.
Дослідивши скаргу ОСОБА_3 та долучені до неї матеріали, вбачається, що скаржником дійсно було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення. Разом із тим, заявник повідомив уповноваженій особі Прокуратури м. Києва про вчинення діяння, яке порушує, ст. 21 КПК України, і обґрунтовує доводи заяви лише власними міркуваннями і суб'єктивними оцінками. З огляду на викладені ним обставини, скаржник вважає, що працівниками Печерського районного суду м. Києва було вчинено відносно нього злочин.
Згідно ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є злочинами та відповідальність за них.
Як встановлено зі скарги ОСОБА_3 , останній у заяві про злочин повідомив про вчинення особами діяння, передбаченого ст. 21 «Перепона правосуддю» КК України. Разом із тим, ст. 21 КК України не стосується перепон правосуддю, як і не передбачає конкретного складу злочину, а встановлює правило, згідно якого особа, яка вчинила злочин у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, також підлягає кримінальній відповідальності.
Тому очевидно, що посилаючись на ст. 21 заявник мав на увазі ст. 21 КПК України, що гарантує кожному громадянину право на справедливий розгляд, вирішення справи неупередженим судом, обов'язковість судових рішень. Проте зазначене положення не є нормою особливої частини Кримінального кодексу, і не може прямо встановлювати будь-яким чином кримінальну відповідальність за її порушення.
Відповідно до ст. 3 КК України законодавство України про кримінальну відповідальність становить виключно КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом. Застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.
Таким чином, не будь-які заяви про порушення положень чинного законодавства України, які повідомлені органам, що здійснюють досудове розслідування мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а лише ті, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. А оскільки встановлено, що заява подана скаржником до Прокуратури м. Києва від 06.12.2018 не відповідає вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора прокуратури міста Києва щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 214, 303, 304, 309, 395 КПК України, ст. 3 КК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора прокуратури міста Києва щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1