Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/2908/19
04.03.2019 м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 42018101070000259 від 21.09.2018 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.ч. 2,3 ст. 311 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
Старший слідчий СВ Подільського управління поліції ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовується тим, що у невстановлений слідством час та невстановленому місці у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виник злочинний умисел направлений на незаконне виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання прекурсорів -1- феніл-2-нітропропен та псевдоефедрин з метою подальшого їх використання для виготовлення психотропної речовини амфетамін, в особливо великих розмірах, з метою особистого збагачення.
До своєї злочинної діяльності ОСОБА_4 для вчинення тяжких злочинів у сфері незаконного обігу прекурсорів, у невстановлений слідством час залучив ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та інших невстановлених осіб, при цьому склав та узгодив єдиний план злочинних дій з розподілом функцій кожного з учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи, підкоряючись під час злочинної діяльності організатору ОСОБА_4 , що виразилось у свідомому виконанні усіх його вказівок.
ОСОБА_4 підозрюється у незаконному виготовленні, зберіганні, перевезенні, пересиланні прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропної речовини, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 311 КК України та у незаконному виготовленні, зберіганні, перевезенні, пересиланні прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропної речовини, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб, з метою збуту, а також незаконному збуті, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 311 КК України.
Обґрунтування інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, - клопотання слідчого не містить.
02.03.2019 р. о 08 годині 40 хвилин ОСОБА_4 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Того ж дня, ОСОБА_4 повідомлено про підозру.
В ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 вилучено грошові кошти в сумі 1 737 700 (один мільйон сімсот тридцять сім тисяч сімсот) гривень, 2900 (дві тисячі дев'ятсот) доларів США.
З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у справі, сторона обвинувачення звернулась до суду з даним клопотанням про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, одночасно із застосуванням даного запобіжного заходу просила визначити заставу у розмірі не менше 2 000 000 гривень.
У судовому засіданні прокурор внесене до суду клопотання підтримав та просив його задовольнити, наголошуючи на тому, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України є актуальними, а саме, перебуваючи на волі ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, на що вказує те, що останній, усвідомивши невідворотність покарання, може зникнути від органу досудового розслідування або суду та переховуватись, що, в свою чергу, призведе до неможливості закінчення розслідування та постановлення судового рішення в розумні строки, при цьому, в останнього немає постійного місця проживання в м. Києві, що не забезпечить неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних дій. Крім того, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, на що вказує те, що останній організував вчинення вказаних правопорушень та залучив для їх вчинення інших осіб, при цьому він може чинити тиск на інших підозрюваних, свідків, з метою зміни ними показів задля уникнення кримінальної відповідальності. Підозрюваний може також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. З урахуванням наведених ризиків просив обрати запобіжний захід у вигляді взяття під варту із одночасним визначенням застави у розмірі 2 мільйона гривень.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив обрати відносно нього запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі. Повідомив суду на те, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей та дружину, яка не працює, перебуває у декретній відпустці, є учасником бойових дій на сході України, має у власності нерухомість та будує власний будинок.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні надав свої пояснення з приводу внесеного клопотання, заперечував проти його задоволення, просив обрати відносно свого підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зазначив про необґрунтованість підозри та відсутність належного обґрунтування ризиків.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання, у зв'язку з наступним.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Судом встановлено, що 02.03.2019 р. о 08 годині 40 хвилин ОСОБА_4 , затримано в порядку ст. 208 КПК України (а.с. 137-140).
Того ж дня, ОСОБА_4 повідомлено про підозру (а.с. 141-149).
Копію клопотання з додатками отримано підозрюваним та його захисником у встановлений законом строк.
Клопотання подано до суду та судове засідання відбувається у встановлені законом строк.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Злочин, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за яке, передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини.
Крім того, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, CampbellandHartleyv. theUnitedKingdom), п. 32, Series А, № 182).
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
В контексті практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Так, стороною захисту в судовому засіданні надані докази на придбання підозрюваним об'єктів нерухомого майна в м. Дніпро.
Разом з тим, крім доведеності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_4 постійно проживає у м. Дніпрі, також має міцні соціальні зв'язки, має на утриманні малолітніх дітей - 2016 та 2019 року народження (а.с. 163-164), дружину, що перебуває у декретній відпустці, є особою, що безпосередньо брав участь у антитерористичній операції (а.с. 165).
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Тому, з урахуванням наведеного, недоведеності слідчим у своєму клопотанні та прокурором в судовому засіданні обставин, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, а саме, застави.
При цьому, слідчий суддя відхиляє позицію сторони обвинувачення щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав можливості ОСОБА_4 , у разі його перебування на волі, здійснювати тиск на інших учасників кримінального провадження та вчинення нового кримінального правопорушення, оскільки тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, а вказані ризики належними і допустимими доказами не доведені.
У рішенні від 28 вересня 2010 року за № 12050/04 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини звернув увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні якої ця особа обвинувачується. Суд вважає, що забезпечення більш високого стандарту охорони прав людини вимагає більшої суворості в оцінці порушень фундаментальних цінностей демократичного суспільства.
А відтак, враховуючи сукупність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 (ч. 2 ст. 307, ч.ч. 2, 3 ст. 311 КК України), слідчий суддя, при визначенні розміру застави, вважає доцільним застосування п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, з метою забезпечення її ефективності як засобу попередження ухилення від юридичної відповідальності.
Так, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи наведене, інкриміновані стороною обвинувачення ОСОБА_4 кримінальні правопорушення, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено виключність випадку та застосування до підозрюваного застави, що перевищує максимальні межі застави, передбачені для осіб, які підозрюються у вчиненні тяжкого злочину.
Проте, відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Слідчий суддя також, визначаючи розмір застави, бере до уваги обставини, встановлені ст. ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Доводи прокурора щодо визначення ОСОБА_4 заставу у розмірі 2 мільйони гривень, слідчий суддя вважає непереконливими, оскільки стороною обвинувачення не доведено можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 виключного випадку для перевищення меж застави, визначеної ч. 5 ст. 182 КПК України.
Тому, враховуючи дані про особу підозрюваного та його майновий стан, слідчий суддя дійшов висновку про визначення максимального на думку суду, розміру застави у межах 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 576 300 (п'ятсот сімдесят шість тисяч триста) гривень у національній грошовій одиниці.
Вказаний розмір застави не має бути непомірним для підозрюваного, враховуючи його майнових стан, що повинен в достатній мірі гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, та є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не призводить до порушення прав підозрюваного.
Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає (с.м.т Слобожанське, Січеславська область) без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання старшому слідчому СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; повністю утриматись від спілкування з особами анкетні дані яких, зазначені в поданому до суду клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з додатками, за виключенням сторони обвинувачення та захисту.
На переконання слідчого судді, слідчим в своєму клопотанні та матеріалах доданих до нього, прокурором в судовому засіданні не доведено, що застосування до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання існуючих ризиків і існує необхідність застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з призначенням застави як для виключного випадку. Об'єктивні дані про наявність таких обставин в матеріалах клопотання відсутні.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що відсутні підстави для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому, існує обставина, передбачена п.1,2 ч.1 ст.194 КПК України, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків, існують підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді застави, у максимальному розмірі, який передбачений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, який буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки особи та покладення на підозрюваного обов'язків, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України. Про такий висновок слідчий суддя приходить виходячи з підозри та даних про особу ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст. 177-178, 183, 193-194, 196-197, 202 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 42018101070000259 від 21.09.2018 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.ч. 2,3 ст. 311 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити;
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді - застави, у межах 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 576 300 (п'ятсот сімдесят шість тисяч триста) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду;
-не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає (смт Слобожанське, Січеславська область) без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання старшому слідчому СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-повністю утриматись від спілкування з особами анкетні дані яких, зазначені в поданому до суду клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з додатками, за виключенням сторони обвинувачення та захисту;
Роз'яснити, що підозрюваний не пізніше 5-ти (п'яти) днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем на депозитний рахунок Подільського районного суду м. Києва, та надати документ, що підтверджує внесення застави до Подільського районного суду міста Києва, процесуальному прокурору та слідчому у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018101070000259 від 21.09.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.ч. 2,3 ст. 311 КК України;
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового слідства;
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються;
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави;
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього зобов'язань, внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України;
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу;
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою;
Ухвала підлягає виконанню не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави;
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 ;
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення;
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1