Справа № 541/2130/18
Номер провадження 2/541/122/2019
іменем України
22 лютого 2019 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Городівського О. А.,
за участю секретаря судового засідання - Пащенка Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору - ОСОБА_3,-
установив:
20 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду з вищевказаною позовною заявою.
На підтвердження своїх позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 є його батьком. На даний час, позивач продовжує навчання в на 2-му курсі денної форми навчання Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба та отримує грошове забезпечення. Позивач зазначає, що вказаних коштів йому не вистачає на його потреби, що включають в себе купівлю спортивної форми, взуття, зошитів, посібників з навчальної літератури та предметів першої необхідності. Добровільно батько не надає матеріальної допомоги. У зв'язку з цим, прохав суд стягувати з відповідача на його користь аліменти на період навчання в розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу).
Ухвалою судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02.10.2018 відкрито провадження у даній справі та призначено перше судове засідання.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 грудня 2018 року до участі у справі залучено ОСОБА_3 в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору.
Ухвалою суду від 22.02.2019 суд вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним сином ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.5).
Згідно довідки №3/1705 від 22.08.2018, ОСОБА_1 є курсантом Харківського національного Університету Повітряних Сил та навчається на 2 курсі (а.с.4).
Позивач, отримує грошове забезпечення, щомісячний розмір якого з червня 2018 року складає 930 грн., що підтверджується довідкою про доходи (а.с.5).
Відповідач ОСОБА_2 отримує пенсію за вислугою років, розмір якої в січня 2019 року склав 3231,39 грн., що підтверджується довідкою № 1132 від 24.01.2019 року
Відповідно до ч.1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При встановленні судом факту потреби в утриманні повнолітньої дитини, суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків по наданню відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
У пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба в зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
У відповідності до ч.6 ст. 2 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів) є одним із видів військової служби.
Згідно зі ст.ст. 9,9-1,12 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава здійснює грошове, речове, продовольче забезпечення військовослужбовців. Окрім цього, військовослужбовці забезпечуються жилим приміщенням.
З огляду на встановлення судом факту настання повноліття ОСОБА_1, продовження ним навчання у вищому начальному закладі, наявності в позивача потреби в додаткових витратах у зв'язку з навчанням (що включають в себе купівлю спортивної форми, взуття, зошитів, посібників з навчальної літератури та предметів першої необхідності) та наявності у відповідача фінансової можливості сплачувати аліменти, суд вважає, що вимога позивача про призначення аліментів підлягає задоволенню.
В той же час, визначаючи розмір аліментів, котрі підлягають стягненню з відповідача, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище позивача, котрий є працездатною особою, частина потреб якої забезпечується державою, з огляду на статус курсанта військового вищого навчального закладу. Також суд бере до уваги матеріальний стан відповідача. ОСОБА_2 отримує пенсію за вислугою років розмір якої в січні 2019 року склав 3231,39 грн. Про наявність інших доходів у відповідача, позивачем доказів не надано. Окрім того, в провадженні Миргородського міськрайонного суду Полтавської області перебуває цивільна справа ОСОБА_3 до відповідача ОСОБА_2 з аналогічними позовними вимогами.
З огляду на вказані обставини суд вважає, що відповідач в змозі надавати матеріальну допомогу щомісячно лише в розмірі 1/8 частини від його заробітку (доходу) на особисте утримання позивача на період навчання або до досягнення ним 23-річного віку. На переконання суду, аліменти в такому розмірі відповідають критеріям розумності та справедливості і забезпечать виконання ОСОБА_2 свого обов'язку, як одного з батьків, по утриманню дитини яка продовжує навчання.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, при подачі позову до суду про стягнення аліментів позивач звільнений від сплати судового збору, рішення прийнято на його користь, тому судові витрати слід стягнути з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволених вимог. А тому із ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 12, 13; 61; 81; 141; 258; 264; 265; 280; 281; 282 ЦПК України;
- ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП -НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП - НОМЕР_2 (адреса: вул Сумська, 77/79 м. Харків) на його особисте утримання аліменти у розмірі 1/8 частини з всіх видів його заробітків (доходів) щомісяця, однак, не менше, ніж мінімальний розмір встановлений чинним законодавством України на момент проведення стягнення, починаючи з 20 вересня 2018 року до закінчення навчання ОСОБА_1, або досягнення ним двадцяти трьохрічного віку.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП -НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1) судовий збір на користь держави у розмірі 352 грн. 40 коп.
Відповідач може подати письмову заяву про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_4