05 березня 2019 року
Київ
справа №233/6201/17
провадження №К/9901/5895/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Н.В Коваленко, перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі за його позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про зобов'язання виплатити пенсію, визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Касаційна скарга надійшла 01 березня 2019 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності 15 грудня 2017 року на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".
Згідно із відтиском поштового штемпеля на конверті касаційна скарга направлена до суду 26 лютого 2019 року.
За правилами частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Пунктами 3, 5 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються, та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, не зазначаючи при цьому дати їх ухвалення та судів, що їх ухвалили.
Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
ОСОБА_1 заявив клопотання, в якому, посилаючись на тяжкий майновий стан, просить звільнити його від сплати судового збору.
За правилами частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, а також якщо позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Вивчивши клопотання ОСОБА_1, суд дійшов висновку про неможливість його вирішення, оскільки скаржником не додано доказів про його майновий стан. Такими доказами можуть слугувати, зокрема, довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній рік.
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Отже, касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити строк для усунення вказаних недоліків шляхом уточнення вимог до суду касаційної інстанції з урахуванням повноважень цього суду, викладених у статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України, та надання доказів його майнового стану для вирішення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Керуючись статтями 169, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 у праві за його позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про зобов'язання виплатити пенсію визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Надати ОСОБА_1 строк десять днів з дня вручення даної копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги недоліків шляхом уточнення вимог до суду касаційної інстанції з урахуванням повноважень цього суду, викладених у статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України, та надання доказів його майнового стану для вирішення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
3. Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко