Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан ОСОБА_1, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
25 лютого 2019 р. № 520/11220/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бабаєва А.І.
при секретарі судового засідання Боднар І.Ю.
за участі:
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області про визнання протиправними дії, скасування наказу, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області, в якому з урахуванням уточнень, з підстав протиправності рішень, просить суд:
- визнати дії Головного Управління ДФС у Харківській області, які полягають у видачі протиправного наказу від 31.08.2018 року №6423 та у проведенні безпідставної документальної невиїзної перевірки ОСОБА_3 в частині дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи протиправними;
- визнати протиправним та скасувати наказ від 31.08.2018 року №6423;
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.10.2018 року за №00001801306 та №00001811306.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що дії, наказ та податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області, на думку позивача, є протиправними.
Відповідач, ГУ ДФС у Харківській області, надало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
В судове засідання представник позивача прибула, позов підтримала та просила його задовольнити.
В судове засідання представник відповідача прибув, проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачем за митною декларацією від 12.12.2017 року №UА205020/2017/014920 ввезено товар, який за №3 класифіковано за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі по тесту - УКТЗЕД) за №8479301000.
Митна декларація №UА205020/2017/014920 від 12.12.2017 року містить опис товару №3: «Обладнання для пресування дерев'яних плит, що було у використанні, рік випуску 1989, серійний номер 60811, прес для виготовлення плит LS 25/13 - 1 комплект. Формування плити відбувається шляхом гарячого пресування досок чи брусків мірних розмірів. Технічні характеристики: Розмір прес-плити 2500*1300 мм, загальна потужність - 28 кВТ, максимальний головний тиск - 35 тон/6 циліндрів».
В графі 33 товару №3 митної декларації було вказано код даного товару відповідно до УКТ ЗЕД НОМЕР_1, що відповідає визначенню: преси для виробництва деревностружкових або деревно-волокнистих плит або плит з інших волокнистих матеріалів та інші машини для обробки деревини або пробки: преси. Кодування товару за УКТЗЕД (ГС) було здійснено виходячи із первинного кодування товару у країні експерту, УКТЗЕД, Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом ДФС України від 09.06.2015 №401, Закону України "Про митний тариф", Митного кодексу України.
Наказом ГУ ДФС у Харківській області №6423 від 31.08.2018 року призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_3.
За результатами проведення документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи складено акт перевірки №3857/20-40-13-06-07/НОМЕР_2 від 17.09.2018 року.
Відповідно до висновків акту перевірки №3857/20-40-13-06-07/НОМЕР_2 від 17.09.2018 року встановлено порушення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3:
- пункту 5 частини 8 статті 257, статті 280 Митного кодексу України в частині невірної класифікації товарів згідно з УКТЗЕД при їх декларуванні (митне оформлення здійснено у товарній підкатегорії НОМЕР_1 (пільгова ставка ввізного мита 0 %), необхідно було зазначити код товару НОМЕР_3 УКТЗЕД (ставка ввізного мита 5 %), у зв'язку з чим було занижено податкове зобов'язання з ввізного мита на загальну суму 14145,37 грн.;
- пункту 187.8 статті 187 та пункту 190.1. статті 190 Податкового кодексу України щодо заниження бази оподаткування податком на додану вартість на суму ввізного мита, у зв'язку з чим було занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2829,08 грн.
На підставі акту перевірки №3857/20-40-13-06-07/НОМЕР_2 від 17.09.2018 року ГУ ДФС у Харківській області винесено податкові повідомлення-рішення №00001811306 від 01.10.2018 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 17681,71 грн. та №00001801306 від 01.10.2018 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів у розмірі 3536,35 грн.
Позивач, вважаючи дії та рішення відповідача протиправними, звернувся з даним позовом до суду.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.10.2018 року за №00001801306 та №00001811306, суд зазначає наступне.
Пунктом 49 статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що пропуск товарів через митний кордон України - надання органом доходів і зборів відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення.
Відповідно до ст.68 МК України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ведення УКТ ЗЕД передбачає: відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД; деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; забезпечення однакового застосування всіма органами доходів і зборів правил класифікації товарів; прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування; своєчасне ознайомлення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД; здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.
Згідно з ч. 1 ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД (ч. 2 ст. 69 МК України).
Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД, яка побудована на основі версії ГС 2012 року та є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 19.09.2013 584-VII «Про Митний тариф України».
З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТЗЕД в Україні запроваджено Пояснення до УКТЗЕД, що побудовані на основі пояснень до ГС версії 2012 року з урахуванням пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, та затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401.
Класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється з урахуванням Основних правил інтерпретації класифікації товарів та характеристик товару, визначальних для його класифікації, які встановлюються за результатами вивчення технічної документації, паспортних даних на товар, товаросупровідних документів, результатів лабораторних досліджень конкретного товару, інформації про товар розміщеної у відкритому доступі мережі Інтернет.
Відповідно до положень Основних правил інтерпретації УКТЗЕД Митного тарифу України, встановленого Законом України «Про Митний тариф України» від 19 вересня 2013 року №584-VII, класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
Таким чином, зазначеними Правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.
Товар, щодо якого прийняті оскаржувані рішення, був класифікований позивачем у товарній позиції 8479 згідно з УКТЗЕД - прес для виготовлення плит, формування плит відбувається шляхом гарячого пресування досок чи брусків мірних розмірів.
Згідно назви товарної позиції 8479 до неї включаються машини та механічні пристрої спеціального призначення.
У примітках до цього розділу термін "машина" включає будь-які машини, обладнання, механізми, установки, апарати або пристрої, наведені у товарних позиціях групи 84 або 85.
У разі коли машина (включаючи комбінацію машин) складається з окремих комплектувальних вузлів (незалежно від того, чи розміщені вони окремо чи з'єднані між собою трубопроводами, трансмісійними механізмами, електричними кабелями чи іншими пристроями), призначених для забезпечення одночасного виконання чітко визначених функцій, що включені до однієї з товарних позицій групи 84 або 85, таку машину потрібно класифікувати у товарній позиції, що відповідає визначеній функції.
В поясненнях до цієї товарної позиції зазначено, що до цієї товарної позиції включаються: (С) Машини для обробки дерева або аналогічних матеріалів, наприклад: (1) Барабани для здирання кори, в яких з колод здирається кора під час тертя їх одна об одну. (2) Спеціальні преси для агломерації деревного волокна, деревної тріски, тирси або пробкового пилу. (3) Преси для зміцнення деревини. (4) Машини для просочення дерева під тиском.
Суд зазначає, що позивачем надано до суду технічну інформацію підприємства-виробника оформлену листом від 28.11.2018 року щодо можливості багатофункціонального використання пресу.
Ввезене позивачем обладнання може бути використане для виконання двох різних функцій: шляхом гярячого пресування досок або брусків мірних розмірів. Отже, ввезене позивачем обладнання є багатофункціональним (універсальним).
Відповідно до останнього абзацу примітки VI "Багатофункціональні машини" до розділу XVI Пояснень до УКТЗЕД зазначено наступне: "Слід пам'ятати, що багатоцільові машини (наприклад, верстати, здатні обробляти метали та інші матеріали, чи діропробивні машини, так само застосовувані в паперової, текстильної, шкіряної, пластмасової та ін. галузях промисловості) повинні класифікуватися відповідно до положень Примітки 7 до групи 84".
Відповідно до примітки 7 до групи 84 Пояснень до УКТЗЕД зазначено наступне: "машина, призначена для виконання більш як однієї функції, класифікується за основною функцією так, якби вона була єдиною, для якої призначена машина".
За умови дотримання положень примітки 2 до цієї групи та примітки 3 до розділу XVI машина, основна функція якої не описана в жодній товарній позиції або в якої жодна з її функцій не є основною, класифікується у товарній позиції 8479, якщо в контексті не зазначено інше. До товарної позиції 8479 також включають машини для виготовлення канатів, тросів або кабелів (наприклад, крутильні, канатно-мотузкові або кабельні машини) з металевого дроту, текстильної пряжі або інших матеріалів чи комбінації таких матеріалів".
Під описом товарної позиції 847930, згідно Пояснень до УКТЗЕД чітко визначено наступний товар: "преси для виробництва деревностружкових або деревно-волокнистих плит або плит з інших волокнистих матеріалів та інші машини для обробки деревини або пробки".
Тобто, вказаний опис відповідає одній з функцій, яку виконує придбане позивачем обладнання - виробництво деревностружкових або деревно-волокнистих плит.
Відповідно до правила ЗБ Основних правил інтерпретації класифікації товарів Пояснень до УКТЗЕД встановлено наступне:
VI. Другий метод стосується тільки: багатокомпонентних товарів, складених з різних компонентів.
Він використовується лише в тому разі, якщо Правило 3 а) не прийнятно.
VII. У всіх цих випадках товари повинні класифікуватися так, начебто вони складаються лише з матеріалу чи компонента, що надає їм основної розпізнавальної ознаки в тій мірі, в якій цей критерій застосовний.
Як вбачається з матеріалів справи, основною розпізнавальною ознакою придбаного позивачем обладнання є прес для виготовлення плит, формування плит відбувається шляхом гарячого пресування досок чи брусків мірних розмірів. Таким же чином і в цій ситуації: основний функціонал придбаного позивачем обладнання - універсальний прес гарячого пресування. Все інше - питання підбору додаткових пристроїв: насадка на прес, підбір інших допоміжних пристроїв для використання окремого функціоналу. Проте, сам по собі універсальний прес гарячого пресування як був, так і залишився пресом, а не складальним механізмом.
Ознака саме "гарячого пресування" як така відсутня в описі до товарної позиції 8465, на яку послався відповідач.
Відповідно до Правила ЗВ) :
XII. Коли товари неможливо класифікувати відповідно до Правила 3 а) чи 3 б), їх слід класифікувати в останньої за зростанням кодів товарній позиції, серед тих, які в однаковій мірі прийнятні для розгляду під час класифікації цих товарів.
В поясненнях до товарної позиції 8479 зазначається наступне: до цієї товарної позиції включаються машини, що мають спеціальні (індивідуальні) функції, які: (с) не можуть бути віднесені до жодної конкретної товарної позиції цієї групи, оскільки: (ііі) вони могли б з рівним успіхом включатися до складу двох або більше інших таких товарних позицій (машини загального призначення).
В такому випадку, згідно з правилом придбаний позивачем товар має бути класифікований в останній за зростанням кодів товарної позиції.
Зміна коду УКТЗЕД відповідачем в такому випадку повинна бути обґрунтованою та підтверджуватись встановленими характеристиками товару, які є визначальними для класифікації товару згідно з вимогами УКТЗЕД.
Крім того, згідно документу з назвою - "COMUNIDAD EUROPEA", при вивезені позивачем товару з країни відправника, вказаний товар також було класифіковано за кодом НОМЕР_1.
З вищевикладеного вбачається, що позивач правомірно зазначив в поданій Декларації код товару УКТЗЕД як НОМЕР_1, тобто як преси.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач під час винесення податкових повідомлень - рішень від 01.10.2018 року за №00001801306 та №00001811306, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, тому такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині визнання дій Головного Управління ДФС у Харківській області, які полягають у видачі протиправного наказу від 31.08.2018 року №6423 та у проведенні безпідставної документальної невиїзної перевірки ОСОБА_3 в частині дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи протиправними та визнання протиправним та скасування наказу від 31.08.2018 року №6423, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
ГУ ДФС у Харківській області винесено наказ №6423 від 31.08.2018 року, яким призначено провести документальну позапланову невиїзну перевірку самозайнятої особи ОСОБА_3 з 31 серпня 2018 року тривалістю 5 робочих днів. Перевірку призначено провести за період діяльності з 01.12.2017 року по 31.12.2017 року з метою контролю ввезеного товару №3 на митну територію України самозайнятою особою ОСОБА_3 за митною декларацією від l2.12.2017 року № UA205020/2017/014920, у формі проведення документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товару №3 через митний кордон України.
Так, контролюючим органом проведено документальну невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3, за результатами якої складено акт перевірки №3857/20-40-13-06-07/НОМЕР_2 від 17.09.2018 року.
Суд зазначає, що спірний наказ є правовим актом індивідуальної дії, який розрахований на певне коло осіб, в ньому встановлений чіткий строк для проведення перевірки, яка була проведена, а тому спірний наказ вичерпав свою дію в часі. Отже оскаржуваний наказ та дії щодо проведення вказаної перевірки не є такими, що порушують права позивача на час вирішення даної справи по суті.
В даному випадку негативні наслідки для позивача можуть нести податкові повідомлення-рішення від 01.10.2018 року за №00001801306 та №00001811306 винесені за результатами вказаної перевірки, протиправність яких була встановлена під час розгляду даної справи. Тобто, порушені права позивача були відновленні належним чином.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних в частині визнання дій Головного Управління ДФС у Харківській області, які полягають у видачі протиправного наказу від 31.08.2018 року №6423 та у проведенні безпідставної документальної невиїзної перевірки ОСОБА_3 в частині дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи протиправними та визнання протиправним та скасування наказу від 31.08.2018 року №6423.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (61091, м.Харків, вул.Садова, буд.9) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (61057, м.Харків, вул.Пушкінська, буд.46) про визнання протиправними дії, скасування наказу, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області №00001801306 від 01.10.2018 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області №00001811306 від 01.10.2018 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.
Повний текст рішення складено 06.03.2019 року.