Справа № 560/118/19
іменем України
06 березня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради до Державної архітектурно-будівельної інспекції України ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 державної архітектурно-будівельної інспекції України у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради звернулось до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 державної архітектурно-будівельної інспекції України у Хмельницькій області в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 49/1022-2/4027-18 від 26.12.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час проведення позапланової перевірки головним інспектором будівельного нагляду не було дотримано та використано всіх можливостей про повідомлення управління про проведення позапланової перевірки передбачених постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 23 травня 2011 року № 553 , в акті, приписі, протоколі, постанові не вказано дати і часу не допущення посадових осіб для проведення перевірки, а також те що на дату складання акту, припису, протоколу управлінню не було відомо про проведення позапланової перевірки, та не взяття до уваги головним інспектором будівельного нагляду ОСОБА_3 показів та наданих доказів, під час розгляду протоколу, відсутності вини управління, що є порушенням п. 19, п. 21 постанови Кабінету ОСОБА_2 України від 6 квітня 1995р. № 244 (у редакції постанови Кабінету ОСОБА_2 України від 2 жовтня 2013р. № 735.
В зв'язку із вище винесеним ОСОБА_1 державної архітектурно-будівельної інспекції України у Хмельницькій області було винесено постанову 49/1022-2/4027-18 від 26.12.2018 та накладено штраф в розмірі 57630,00 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.01.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження за правила спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідача своїм правом на подання відзиву не скористався, та відзиву на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Від третьої особи будь-яких пояснень, заперечень та відомостей до суду не надходило.
Дослідивши позовну заяву, оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу ОСОБА_1 ДАБІ у Хмельницькій області проведено позапланову перевірку ОСОБА_1 житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради на об'єкті будівництва " Капітальний ремонт, благоустрій прибудинкової території біля житлового будинку по вул.Кам'янецька, 58, м.Хмельницький" під час якої представники позивача не з'явились.
ОСОБА_1 направлено позивачу повідомлення про проведення планового заходу б/н без зазначення періоду проведення перевірки.
За результатами перевірки ОСОБА_1 складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 14.12.2018, протокол по правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.12.2018 та припис від 14.12.2018 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
На підставі вищезазначеного, відповідачем 26.12.2018 винесено постанову № 49/1022-2/4027-18 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Позивач стверджує, що про проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва на вул. Камянецька 58 м. Хмельницький, управлінням житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради на дату складання і до теперішнього часу акту, припису, протоколу, поштовим зв'язком не отримувалось, та безпосередньо під час проведення перевірки представнику управління не надавалось.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач вважає таку постанову протиправною та винесеною з порушенням норм чинного законодавства, вказує, що позивач не здійснював не допуск посадових осіб ОСОБА_1, та при цьому зазначає, що позивач не є суб'єктом будівництва, а лише є розробником проекту та здійснює лише авторський нагляд за виконанням такого проекту.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).
Відповідно до п.11 ч.1 ст.1 Закону №3038-VI, проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.
Стаття 4 Закону №3038-VI встановлює, що об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури. До об'єктів будівництва не належать нафтові і газові свердловини та об'єкти їх влаштування.
Суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №3038-VI встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною ОСОБА_2 України, Кабінетом ОСОБА_2 України, Верховною ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Згідно ст.41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом ОСОБА_2 України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначений Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V.
Відповідно до ч.1 ст.1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок).
Пункт 5,7 Порядку визначає, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до п.9,11 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Згідно до п.7 Порядку, строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Відповідно до п.14 Порядку, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Пункти 16, 17 Порядку передбачають, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Відповідно до п.22 Порядку, постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Проаналізувавши наведені вище норми чинного законодавства та співставивши їх з характером спірних правовідносин суд звертає увагу сторін на наступне.
Відповідачем в акті перевірки зазначено, що позивачем не допущено посадових осіб органу державного архітектуруно-будівельного контролю на "Капітальний ремонт, благоустрій прибудинкової території біля житлового будинку по вул.Кам'янецька, 58, м.Хмельницький" для проведення позапланової перевірки, чим останнім порушено положення п.1 ч.4 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.п.1,п.11 Порядку №553.
Суд критично оцінює таке твердження відповідача, оскільки останнім не надано жодного доказу на підтвердження того, якими саме діями позивач здійснив не допуск посадових осіб відповідача до проведення відповідної перевірки.
У вказаному вище акті який складено 14.12.2018 відповідачем зазначено, що представники ОСОБА_1 житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради під час проведення перевірки не з'явились, хоча про проведення перевірки були повідомленні, що не відповідає дійсності, оскільки відповідачем не надано належним чином завірених доказів належного повідомлення позивача про проведення такої перевірки.
Суд звертає увагу сторін, що під час проведення позапланової перевірки головним інспектором будівельного нагляду не було дотримано вимог стосовно належного повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки передбачених постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 23 травня 2011 року № 553.
При цьому в акті, приписі, протоколі та оскаржуваній постанові не вказано дати і часу не допущення посадових осіб для проведення перевірки, а також те що на дату складання акту, припису, протоколу управлінню не було відомо про проведення позапланової перевірки, що є безпосереднім порушенням прав позивача.
Суд також наголошує, що досліджуючи наявні в матеріалах адміністративної справи копії акта, протоколу, припису, складені посадовими особами УДАБІ у Хмельницькій, встановлено, що останні документи не містять зазначення строку проведення такої перевірки.
Крім того, після отримання припису, позивачем на адресу управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області 20.12.2018 було направлено лист згідно припису з зазначеною датою та часом для проведення перевірки об'єктів будівництва за адресами вул. Кам'янецька 56, 58, 60, 60/1 м. Хмельницького, однак, як стверджує позивач, жодної перевірки по день розгляду адміністративної справи відповідачем не здійснювалось.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що постанова УДАБІ у Хмельницькій області № 49/1022-2/4027-18 від 26.12.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесена посадовою особою відповідача за результатами розгляду акту, протоколу, складених за результатами позапланової перевірки, яка була проведена з порушенням вимог Порядку № 553, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За ч.ч.1-2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_2 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та письмових доказів по справі, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, тому позовні вимоги ОСОБА_1 житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради є законними, обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому їх необхідно задовольнити.
Крім того суд вважає, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, а оскільки відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не подано до суду в наданий йому строк відзиву на позовну заяву, а тому в силу ч.4 ст.159 КАС України відповідач фактично визнає позовні вимоги.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В даному випадку ОСОБА_1 житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради звернулось до суду з позовом, який не пов'язаний із виконанням його повноважень, а спрямований на захист його прав.
Оскільки у спірних правовідносинах суб'єктом владних повноважень виступав лише відповідач - Державна архітектурно-будівельна інспекція України, тому за рахунок бюджетних асигнувань з останнього необхідного стягнути судові витрати на користь позивача.
Суд встановив, що за подання позовної заяви , позивач сплатив судовий збір на суму 1921,00 грн., що підтверджується банківською квитанцією :№1 від 04 січня 2019 року.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 державної архітектурно-будівельної інспекції України у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову ОСОБА_1 державної архітектурно-будівельної інспекції України у Хмельницькій області № 49/1022-2/4027-18 від 26.12.2018.
Стягнути на користь ОСОБА_1 житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради (ідентифікаційний код - 03356163) судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ідентифікаційний код - 37471912).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради (вул. Проскурівська, 1,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 03356163)
Відповідач:Державна архітектурно-будівельна інспекція України (бульвар Л. Українки, 26,Київ 133,01133 , ідентифікаційний код - 37471912)
Третя особа:ОСОБА_1 державної архітектурно-будівельної інспекції України у Хмельницькій області (29013, м.Хмельницький, вул.Грушевського, 87/2
Головуючий суддя ОСОБА_4