05 березня 2019 року справа № 580/417/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тимошенко В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
05 лютого 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (19003, Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, 130/98, ІПН НОМЕР_1) з позовною заявою до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення №105/л-10 від 27.12.2018 відповідача про відмову в перерахунку пенсії із застосуванням п?ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 №1210, із змінами внесеними постановою КМУ від 15.11.2017 №851;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок з 01.10.2017 та здійснити виплати позивачу пенсії обчисленої відповідно до п. 9.1 Порядку обчислення пенсії особам постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженої постановою КМУ від 23.11.2011 №1210 та забезпечити виплату пенсії в подальшому.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ( категорія 1) та має право на пенсійне забезпечення відповідно до норм ЗУ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 08.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
04 березня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що оскільки участь позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відбулася не під час проходження строкової служби, а під час військових зборів, правові наслідки для здійснення перерахунку його пенсії відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851 “Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” відсутні.
Дослідивши подані суду письмові докази, доводи сторін, викладені у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, суд встановив таке.
Відповідно до копії довідки ЗАТ «Дніпробуд» Канівського автотранспортного підприємства від 18.12.2006 №132 позивач з 07.07.1986 по 20.07.1986 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно посвідчення серії А №309291 С від 30.05.2018 та вкладки №701212 С від 20.05.2018 позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
22.12.2018 позивач звернувся до Канівського відділу обслуговування громадян ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою, в якій просить здійснити перерахунок розміру пенсії із застосуванням п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року із 01.10.2017.
Листом №105/С-10 від 27.12.2017 відповідачем відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, з посиланням на ту обставину, що позивач брав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не під час проходження дійсної строкової служби.
Вважаючи відмову у перерахунку пенсії протиправною, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.
Правовідносини, які склались між позивачем та відповідачем щодо перерахунку пенсії позивача, регулюються Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закон №796).
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-VІ повноваження щодо призначення та виплати пенсій покладено на Пенсійний фонд України.
Згідно з пунктом 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №40/26485, головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України.
Відтак, повноваження щодо призначення та перерахунку пенсії позивача відноситься до компетенції відповідача - ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії позивача відповідно до частини третьої статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд виходить з такого.
Згідно з частиною другою статті 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-Х11 (у подальшому - Закон №2262) військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Частиною першою статті 11 Закону №2262 передбачено, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і цим Законом.
Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію по інвалідності 2 групи відповідно до статті 11 Закону №2262 як особі, яка постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, на умовах, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 №796-ХІІ.
Порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи врегульовано статтею 59 Закону №796.
Стаття 59 Закону №796 в редакції, яка діяла до 01.10.2017, передбачала, що: пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону (частина перша); військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону (частина друга); особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження (частина третя).
Відтак, стаття 59 Закону №796 передбачала призначення пенсій із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати одній категорії осіб: військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Натомість всім іншим військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи пенсії призначались на умовах, передбачених статтею 54 Закону №796.
В свою чергу, стаття 54 Закону №796 передбачає, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством (частина перша); в усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців (частина друга); умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань (частина третя).
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно з пунктом 7 якого пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” з 01.10.2017 статтю 59 Закону №796-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою частиною третьою передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Отже, Законом України від 03.10.2017 № 148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” з 1 жовтня 2017 року розширено перелік категорій осіб, на яких розповсюджується норма щодо обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, та осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Враховуючи вищезазначене, частина третя статті 59 Закону №796 передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або 2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або 3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов: 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
Судом встановлено, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи під час проходження військових зборів, а не під час проходження дійсної строкової служби. Відтак, частина третя статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо призначення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати на нього не розповсюджується.
Верховний Суд у рішенні від 11.12.2018 у справі №822/1346/18 (ЄДРСР 78528310) зазначив, що враховуючи те, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що позивач не має права на перерахунок пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що відмова відповідача у перерахунку пенсії позивача є правомірною, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295 підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України шляхом подання до суду першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням п.п.15.5. п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складене 05.03.2019.
Суддя В.П. Тимошенко