Справа № 560/225/19
06 березня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 Ідольєвича до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 Ідольєвич звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у поновленні пенсії. Також просить зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області провести поновлення та виплату пенсії по інвалідності з 07.10.2009 року, шляхом призначення її відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації та компенсацією втрати частини доходів.
Зі змісту клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, поданого до суду 12.02.2019 року разом з відзивом, стало відомо про те, що позивач, звертаючись у 2019 році до суду з позовними вимогами про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, на думку відповідача, пропустив строк звернення до суду. Так, про припинення виплати пенсії позивачу стало відомо у листопаді 2017 року. Тоді як представники позивача звернулись до органу Пенсійного фонду України у червні 2018 року. Відповідач просить позов ОСОБА_1 Ідольєвича залишити без розгляду.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу (його представнику) п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання ухвали.
01 березня 2019 року від представника позивача на адресу суду надійшли заява про поновлення строку звернення до суду та пояснення стосовно строку звернення з заявою про поновлення пенсії.
Зі змісту цих документів випливає, що ОСОБА_1 09 листопада 2017 року на прийомі у адвоката у Державі Ізраїль дізнався, що з 2009 року має право на поновлення виплати пенсії по інвалідності.
Так як позивач є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства, проживає на території Держави Ізраїль, особисто приїхати до України та подати усі необхідні документи не мав можливості, а також у зв'язку із складністю оформлення усіх необхідних документів лише 23.06.2018 року представники позивача змогли звернутись до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про поновлення пенсії.
На думку представника позивача публічно-правовий спір між ОСОБА_1 та відповідачем виник після винесення рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №1642/В-12 від 16.07.2018 року про відмову у поновленні виплати пенсії по інвалідності.
Позивач вважає, що право на поновлення виплати пенсії по інвалідності було порушено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області при прийнятті рішення №1642/В-12 від 16.07.2018 року і саме з цього моменту у позивача виникло право на оскарження дій відповідача. Тому, на думку позивача, шестимісячний строк звернення до суду слід обраховувати з дати отримання відповіді про відмову у поновлені виплати пенсії по інвалідності, а саме з 23.07.2018 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 цієї ж статті для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що 23 червня 2018 року ОСОБА_1 Ідольєвич не погодившись з фактом припинення виплати пенсії, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про поновлення виплати пенсії по інвалідності.
Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом №1642/В-12 від 16.07.2018 року відмовило позивачу у поновлені виплати пенсії у зв'язку з тим, що постійним місцем проживання ОСОБА_1І, є Держава Ізраїль, про що свідчить посвідчення особи Держави Ізраїль, у позивача відсутні документи про постійне місце реєстрації на території України. Також посилається на те, що міжнародний договір між Україною та Державою Ізраїль в сфері соціального забезпечення громадян не ратифіковано, тому права на відновлення раніше призначеної пенсії по інвалідності ОСОБА_2 не має.
Відтак саме з відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивач офіційно дізнався про підстави зупинення виплати пенсії, та про причини відмови у поновлені виплати пенсії.
Не погоджуючись з цим, позивач звернувся за судовим захистом.
Згідно з п.16 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», звернення за призначенням пенсії може здійснюватись в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Суд звертає увагу на правову позицію Верховного суду висловлену у постанові від 24 квітня 2018 року у справі №646/6250/17.
У цій справі Верховний суд зазначив, що зважаючи на те, що пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції), до спірних правовідносин необхідно застосовувати крім норм КАС України також і строки, визначені в інших законах.
З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу норм КАС України в системному зв'язку з положенням частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Верховний суд дійшов висновку, що адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком, незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Суд погоджується з позицією Верховного суду і вважає, що її слід застосувати і у цій справі.
Враховуючи ці обставини, суд вважає можливим клопотання представника позивача задоволити та визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Керуючись статтями 121, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
клопотання представника ОСОБА_1 Ідольєвича про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду задоволити.
Поновити ОСОБА_1 Ідольєвичу строк звернення до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя ОСОБА_3