01 березня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/195/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Василяки Д.К.,
при секретарі: Собчук Є.В., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішень щодо відмови призначення, нарахування та виплати одноразової грошової допомоги,
встановив:
31 січня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Херсонській області у якому просить:
- визнати протиправним рішення Державної фіскальної служби України: рішення про повернення матеріалів щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності колишньому працівнику податкової міліції Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим, та м. Севастополі ОСОБА_1 №28899/7/99-99-04-02-17 від 18.09.2018 року; лист Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №1759/А/21-22-04-35 від 28.09.2018 року; висновок Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у розмірі 25150,50 грн;
- скасувати рішення Державної фіскальної служби України: рішення про повернення матеріалів щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності колишньому працівнику податкової міліції Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим, та м. Севастополі ОСОБА_1 №28899/7/99-99-04-02-17 від 18.09.2018 року; лист Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №1759/А/21-22-04-35 від 28.09.2018 року; висновок Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у розмірі 25150,50 грн;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України (ДФС) та Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" в редакції від 13.02.2015 року в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності - у сумі 82845 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 перебував на службі в органах податкової міліції України з 10.07.1997 р. до 09.01.2018 р. Наказом голови ГУ ДФС у Херсонській області від 29.12.2017 № 537-0 позивача звільнено з податкової міліції в запас за п. 64 "б" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України (через хворобу). Також зазначає, що Херсонською міською медико-соціальною експертною комісією №2 від 04.07.2018 року позивачу встановлено третю групу інвалідності до 01.03.2019 року, причиною інвалідності є захворювання пов'язане з проходженням служби в ОВС. Вважає, що відмова щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги є протиправною. Також, позивач вважає, що ДФС України розглядаючи подані позивачем документи щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності невірно визначено розмір такої допомоги, оскільки під час нарахування одноразової грошової допомоги ГУ ДФС у Херсонській області та ДФС України мали керуватися вимогами ст. 23 Закону України «Про міліцію» та розмір грошової допомоги повинен складати 82845 грн, що становить 150-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові, просив суд адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача, Державної фіскальної служби України у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у запереченні та просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначив про відсутність законних підстав призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності, оскільки 07.11.2015 втратив чинність Закон України «Про міліцію», а тому приймати заяви та готувати висновки про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності колишнім працівникам податкової міліції після вказаної дати законні підстави відсутні. Вважає відмову Державної фіскальної служби України від 28.09.2018 р. у виплаті одноразової грошової допомоги правомірною.
Заслухавши вступне слово представника позивача, представника відповідачів, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив: ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ третього відділу управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС у Донецькій області.
Наказом від 29.12.2017 року № 537-0 ОСОБА_1 звільнено з податкової міліції в запас за п. 64 "б" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України (через хворобу).
Згідно з довідкою Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії № 2 серії 12 ААА№681425 від 04.07.2018 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності строком до 01.03.2019, причиною інвалідності є захворювання, пов'язане з проходженням військової служби.
Позивач 27.08.2018 р. звернувся до начальника ГУ ДФС в Херсоснькій області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі із заявою, в якій просив здійснити виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності пов'язаної з проходженням служби в податковій міліції.
До заяви долучено: довідку Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії № 2 серії 12 ААА№681425 від 04.07.2018 року, довідку до акту огляду МСЕК про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 04.07.2018 р. серії 10ААА №004142, копію паспорта; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; довідку про грошове забезпечення для виплати одноразової грошової допомоги від 08.08.2018 р. № 318/21-22-05-29.
Згідно з висновком Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономної Республіки крим та м.Севастополі ОСОБА_1 призначено одноразову грошову допомогу відповідно до п. 1.2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707 в розмірі 25150,50 грн.
ДФС України листом від 18.09.2018 р. № 28899/7/99-99-04-04-02-17 повідомлено ГУ ДФС у Херсонській області, Автономної Республіки Крим та м.Севастополі, що 07.11.2015 втратив чинність Закон України «Про міліцію», тому приймати заяви та готувати висновки про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності колишнім працівникам податкової міліції після вказаної дати законні підстави відсутні та повернуто матеріали на призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1
Згідно довідки страховика «СК «Брокбізнесбанк» та листа ПАТ НАСК «Оранта» від 17.07.2018 року № 255 позивач за страховою сумою не звертався та відповідно страхову суму не отримував.
Таку відмову позивач вважає протиправною, оскільки відноситься до категорії осіб, яким передбачена виплата одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію».
Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким: відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 356.1 ст. 356 ПК України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені ст.ст. 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 565) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Закон України "Про міліцію" втратив чинність 07.11.2015 у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про національну поліцію".
Разом з тим, абз. 3 пункт 15 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.07.2015 "Про Національну Поліцію" передбачає, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності законом України "Про Національну Поліцію".
Проаналізувавши наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що за колишніми працівниками міліції, а також податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України на дату встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок), в п.2 якого зазначається, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Вищезазначеною постановою також встановлено, що особам, які до набрання чинності Законом України № 208-VIII від 13.02.2015 року «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку № 707.
Таким чином, призначення одноразової грошової допомоги позивачу відповідно до Порядку № 707 можливе лише за умови, що він мав право на отримання такої допомоги до 12.03.2015 року. Однак, згідно наданих позивачем документів, він набув таке право після 12.03.2015 року та у період чинності ст. 23 Закону № 565, тому розмір допомоги має бути визначений у відповідності із вказаним Законом, а саме у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідачів про непоширення на позивача як на колишнього працівника податкової міліції Закону № 900 та зазначає наступне: Закон № 565 втратив чинність 07.11.2015 року у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015 року (далі - Закон № 580).
Законом № 900 внесено зміни, зокрема, в п.15 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580, згідно яких право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580. За колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
З аналізу наведених норм законодавства суд приходить до висновку, що за колишніми працівниками міліції, а також податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Законом № 565.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем 1 взагалі не розглядались документи щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності, так як такі документи були повернуті відповідачу 2, тобто відповідачем 1 допущена протиправна бездіяльність.
Відтак, рішення ДФС України, яке оформлене листом від 18.09.2018 року № 28899/7/99-99-04-02-17 «Про повернення матеріалів» є протиправним і підлягає скасуванню, відмова Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі № 1759/А/21-22-04-35 від 28.09.2018 року також підлягає скасуванню, як така, що є протиправною і прийнята за наслідком винесення рішення ДФС України від 18.09.2018 року № 28899/7/99-99-04-02-17 «Про повернення матеріалів».
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі № 813/3091/16 (К/9901/30166/18).
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
ч.4 ст. 90 КАС України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо відмови у розгляді документів про призначення одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника податкової міліції згідно зі ст. 23 Закону № 565, визнання протиправним та скасування рішення ДФС України від 18.09.2018 року № 28899/7/99-99-04-02-17 «Про повернення матеріалів», відмову Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 1759/А/21-22-04-3 5 від 28.09.2018 року; висновок Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у розмірі 25150, 50, а також зобов'язання відповідача 1 за заявою позивача розглянути документи про призначення одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника податкової міліції згідно із ст. 23 Закону 565 та прийняти за наслідками розгляду вказаного питання відповідне рішення. В частині позову щодо зобов'язання відповідача призначити та виплатити позивачу допомогу слід відмовити за передчасністю, так як відповідачем взагалі не розглядались документи щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності та були повернуті без розгляду у зв'язку із відсутністю на виплату правових підстав.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 243-246, 255-257, 263, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, 73481, АДРЕСА_1) - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо відмови у розгляді матеріалів про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податкові міліції, відповідно до закону України "Про міліцію".
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України про повернення матеріалів щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності колишньому працівнику податкової міліції Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим, та м. Севастополі ОСОБА_1 № 28899/7/99-99-04-02-17 від 18.09.2018 року; відмову Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 1759/А/21-22-04-3 5 від 28.09.2018 року; висновок Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у розмірі 25150, 50 (двадцять п'ять тисяч сто п'ятдесят гривень п'ятдесят копійок).
Зобов'язати Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим, та м. Севастополі, Державну фіскальну службу України розглянути заяву ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію» та за результатами розгляду прийняти мотивоване рішення.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 05 березня 2019 р.
Суддя Василяка Д.К.
кат. 106020000