про закриття провадження у справі
05 березня 2019 року м. Рівне №460/2961/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Західбудгарант"
доДержавної служби України з безпеки на транспорті, до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області
про скасування розрахунку плати за проїзд,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Західбудгарант" (далі іменується - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить скасувати розрахунку плати за проїзд від 05.07.2018 №2/71 на суму 1133,64 євро, що еквівалентно 34892,42грн.
Ухвалою суду від 03.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін та призначено розгляд справи по суті на 27.12.2018.
В судовому засіданні 27.12.2018 оголошено перерву до 17.01.2019.
17.01.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 18.01.2019.
Ухвалою суду від 18.01.2019 залучено до участі у справі співвідповідача - Управління Укртрансбезпеки у Волинській області та розгляд справи відкладено на 12.02.2019, яке не відбулося.
Ухвалою суду від 18.02.2019 розгляд справи відкладено до 05.03.2019.
Представник позивача в судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі.
05.03.2019 відповідачем подано клопотання про закриття провадження. В обґрунтування клопотання зазначає, що оскаржуваний розрахунок не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, тому він не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Така позиція знаходить відображення в постанові ОСОБА_1 Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 803/3/18. Представник відповідача просила вказане клопотання розглянути без її участі.
За приписами частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.
Відповідно частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши клопотання відповідача та наявні матеріали, з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
05.07.2018 працівниками Управління Укртрансбезпеки у Волинській області було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу RENAUL TKERAХ АН9788СР причепа KOGELAWE ВК4250ХТ, суб'єкт, що перевірявся - ТОВ "Будівельна компанія "Західбудгарант", та складено довідку №0003936 про результати здійсненння габаритно-вагового контролю, акт №0010874 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, розрахунок №2/71 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно вищевказаного акту, з яким позивач не погоджується, вважає його протиправним, таким що складений з порушенням вимог законодавства та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи клопотання про закриття провадження у справі суд враховує наступне.
Так, частиною другою статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353-XII визначено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
При вирішенні питання про наявність публічно-правового спору, суд враховує правову позицію Верховного Суду України викладену у постанові від 10.09.2013 в адміністративній справі №21-237а13, де зазначено, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті перевірки, не породжують обов'язкових юридичних наслідків;
Крім того, ОСОБА_1 Верховного Суду у постанові від 06.06.2018 у справі №820/1203/17 вказала, що:
- Укртрансбезпека виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу;
- за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування;
- спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, у тому числі й на користь держави) носять приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції;
- спір за позовом Укртрансбезпеки до перевізника про стягнення з нього плати за проїзд великовагового транспорту автомобільними дорогами загального користування відповідно до розрахунку в розмірі […] в дохід Державного бюджету України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов'язаний з вирішенням питання щодо стягнення коштів.
Разом з тим, ОСОБА_1 Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 по справі №823/2042/16 вказала, що помилковим є застосування статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Відповідно до частини першої статті 2 статті 17 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Приписами статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За визначенням, наведеним в частині першій статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
З аналізу вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства випливає, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю порушено його права, свободи чи інтереси. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні брати за основу суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі
У дані справі позивач оскаржує правильність та правомірність розрахунку плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, котрий по суті є додатком до в довідки №0003696 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 05.07.2018 та акту №0010874 про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів від 05.07.2018. Визначений у розрахунку розмір плати за проїзд дорогами загального користування великоваговим/ великогабаритним транспортним засобом відображає позицію Укратрансбезпеки щодо розміру завданої перевізником шкоди дорогам загального користування.
Проте, суд зазначає, що спірний розрахунок не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні статей 4, 5, 19 КАС України, оскільки не породжує для перевізника прав чи обов'язків в сфері публічно-правових відносин.
Поряд із тим, суд зазначає, що розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування є носієм доказової інформації, що засвідчує позицію Укратрансбезпеки щодо перевищення транспортним засобом, що належить перевізнику, допустимих вагових нормативів при проїзді автомобільними дорогами загального користування, а тому суд дійшов висновку, що спір щодо правильності та правомірності визначення розміру збитків (плати за проїзд дорогами загального користування великоваговим транспортом) розглядає суд, що розглядає в порядку цивільного/господарського (залежно від суб'єктного складу) судочинства спір про стягнення цих збитків.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові ОСОБА_1 палати Верховного суду від 30.01.2019 у справі №303/3/18 (провадження № 11-1173апп18).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Суд звертає увагу, що відносини з приводу відшкодування шкоди (в тому числі стягнення збитків на користь держави у формі плати за проїзд дорогами загального користування) носять приватноправовий характер, а з огляду на суб'єктний склад учасників спору такий підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Судовий збір підлягає поверненню позивачу у відповідності до ст.7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 238, 239, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Провадження в адміністративній справі №460/2961/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Західбудгарант" (34300, Рівненська область, Володимирецький район, селище міського типу Володимирець, вулиця Шкільна, будинок 5; код ЄДРПОУ 41680371) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14; код ЄДРПОУ 39816845), до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області (43020, місто Луцьк, вулиця Зв'язківців, 1Б) про скасування розрахунку плати за проїзд - закрити.
Копії ухвали про закриття провадження у справі надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повну ухвалу суду складено 05 березня 2019 року
Суддя Щербаков В.В.