06 березня 2019 р. Справа № 480/4670/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2018 № Ф-925-51.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підприємницькою діяльністю ніколи не займався, за яких обставин інформація відносно нього потрапила до інформаційної системи органу доходів та зборів йому не відомо, оскільки жодних заяв про взяття на облік як платника податків та як платника єдиного внеску позивач не писав. Крім того, позивач зауважує, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07 листопада 2018 року № Ф-925-51 була вручена не йому особисто, а матері позивача ОСОБА_2, яка зареєстрована і проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, в той час як позивач не зареєстрований і не проживає за вказаною адресою. Позивач вважає, що не порушував законодавства України, що підтверджує безпідставність винесеної вимоги.
Відповідач подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець з 21.05.1997. З 01.01.2018 року всі фізичні особи-підприємці (незалежно від обраної системи оподаткування), крім звільненої статтею 4 Закону № 2464 категорії страхувальників, зобов'язані сплачувати за себе ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (п. 3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»). Внаслідок несплати позивачем у встановлені законом строки ЄСВ за 1, 2, 3 квартали 2018 року у нього утворилася заборгованість в сумі 15819,54 грн., в зв'язку з чим відповідачем правомірно було сформовано та направлено ОСОБА_1 оскаржувану вимогу.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав жодних належних доказів, того, що ОСОБА_1 особисто вчиняв будь-які дії як підприємець. Крім того, 16.01.2014 державним реєстратором Тростянецького районного управління юстиції у Сумській області включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з відміткою проте, свідоцтво про його державну реєстрацію вважається недійсним, реєстраційний запис № 26241750000002132, при цьому вказаний запис не містить дати та номера свідоцтва про державну реєстрацію, яке потрібно вважати недійсним.
Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що оскільки відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєстраційної дії про припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем не було, позивач на теперішній час є на обліку як платник єдиного внеску. Також, ГУ ДФС зауважило, що питання правомірності здійснення реєстраційних дій державним реєстратором не входить в межі розгляду даного провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься інформація про фізичну особу підприємця ОСОБА_1, а саме: місце проживання: 42600, АДРЕСА_1; дата та номер запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця: 21.05.1997, відомості відсутні; дані про реєстраційні дії: включення відомостей про фізичну особу-підприємця з відміткою про те, що свідоцтво про її державну реєстрацію, вважається недійсним; 16.01.2014 26241750000002132; ОСОБА_3; Тростянецьке районне управління юстиції у Сумській області. Дані про види діяльності, дані про перебування фізичної особи підприємця в процесі припинення діяльності, банкрутства у Єдиному державному реєстрі відсутні. (а.с. 26-27).
Як встановлено із розрахунку суми податкового боргу та витягу з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 відповідачем було нараховано позивачу зобов'язання з ЄСВ за 2017 рік та 1, 2, 3, квартали 2018 року у загальній сумі 15 819, 54 грн. (а.с. 22, 23).
В подальшому, Головним управлінням ДФС у Сумській області сформована та направлена позивачу вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2018 № Ф-925-51, якою повідомлено ОСОБА_1, що станом на 31.10.2018 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування складає 15819,54 грн. (а.с. 25).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Порядок обчислення і сплати єдиного соціального внеску встановлено положеннями Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VІ).
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VІ єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ст. 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).
Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2003 № 755-IV (далі - Закон №755).
Згідно із частиною першою статті 3 Закону №755 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.
Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (частина 3 статті 46 Закону №755-IV, в редакції 2012 року).
Отже, з огляду зазначені норми Закону, припинення підприємницької діяльності пов'язано з позбавленням статусу підприємця внаслідок внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
З матеріалів справи встановлено, що 16.01.2014 державним реєстратором Тростянецького районного управління юстиції вчинено реєстраційну дію щодо включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з відміткою про те, що свідоцтво про її державну реєстрацію вважається недійсним (а.с. 27).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (чинного на час включення відомостей до реєстру) державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Згідно з ч. 1 ст. 17 вказаного Закону відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
Водночас відповідно до пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” щодо спрощення механізму державної реєстрації” від 01.07.2010 №2390-VІ (далі - Закон №2390-VІ) процес включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Пунктом 7 розділу ІІ Закону №2390-VІ передбачено, що спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації протягом місяця з дати завершення процесу включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, передає відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, включених до Єдиного державного реєстру, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи), які в межах своїх повноважень ведуть облік юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та/або проводять реєстрацію юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм та фізичних осіб - підприємців. Уповноважені органи протягом місяця з дня отримання від спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, включених до Єдиного державного реєстру, проводять звірення даних реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), що ведуться ними, з даними Єдиного державного реєстру. За результатами звірення уповноважені органи подають спеціально уповноваженому органу з питань державної реєстрації відомості з відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо) про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відомості про яких не включені до Єдиного державного реєстру.
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Закону №2390-VІ після закінчення передбаченого для включення відомостей до Єдиного державного реєстру строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, уповноважені органи у місячний строк проводять остаточне звірення даних відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), за результатами якого готують аналітичну інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення в Автономній Республіці Крим та відповідних областях інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, відомості про яких до строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, не включені до Єдиного державного реєстру.
За результатами проведеної тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями роботи відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, включаються до Єдиного державного реєстру з відміткою про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року, вважаються недійсними.
Таким чином, враховуючи зміст наведених норм, а також наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про недійсність свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для висновку щодо реєстрації позивача, станом на час виникнення спірних правовідносин, як фізичної особи-підприємця.
Документів, які підтверджують державну реєстрацію ОСОБА_1, як фізичної особи-підприємця, на час розгляду справи в суді, відповідачем суду не надано.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, та яка відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” має застосовуватись судами як джерело права, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи “Серков проти України” (заява №39766/05), “Щокін проти України” (заяви № 23759/03 та № 37943/06)).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Головне управління ДФС у Сумській області, як суб'єкт владних повноважень, не довело правомірності своєї вимоги про сплату боргу.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2018 № Ф-925-51.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Сумській області.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Сумській області від 07.11.2018 № Ф-925-51 про сплату боргу.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (42600, Сумська область, Тростянецький район, м. Тростянець, пров. Братський, 12, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, ЄДРПОУ 39456414) сплачену суму судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко