Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан ОСОБА_1, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
28 лютого 2019 р. № 520/8534/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - судді Шляхової О.М.,
при секретарі судового засідання - Молчанової О.М.,
за участю:
представника відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення та вимоги,
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.11.2015 року за №0051561701, складене ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області стосовно ОСОБА_2; скасувати податкову вимогу від 29.12.2015 року №473023, складену ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області стосовно ОСОБА_2
Обґрунтовуючи позовну заяву, посилався на безпідставність висновків відповідача про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб від отриманого доходу у вигляді додаткового блага за 2012 рік, оскільки анульована банком сума заборгованості, яка виникла відповідно до кредитного договору, не підпадає під ознаки додаткового блага, так як відповідно до положень Податкового кодексу України останнім є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.
Ухвалою суду від 08.10.2019 року відкрито провадження по справі.
На виконання вимог ухвали суду представником відповідача надано відзив на позов, в якому представник податкового органу зазначив, що вважає доводи, викладені в позові є помилковими, а отже позов не підлягає задоволенню (а.с. 41-43).
Ухвалою суду від 27.12.2018 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів по справі та витребувано у ПАТ "Укрсиббанк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12) інформацію та документи, у зв'язку із чим зупинено провадження по справі для надання часу для отримання витребуваних письмових доказів по справі.
Ухвалою суду від 14.02.2019 року поновлено провадження по справі у зв'язку із отриманням 07.02.2019 року відповіді від ПАТ "Укрсиббанк" стосовно інформації щодо розміру прощеної ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором.
У судове засідання, призначене на 28.02.2019 року, прибув представник відповідача.
Представник позивача, що повідомлявся належним чином про дату та місце судового зсідання, у судове засідання не прибув, причин неявки суду не повідомив.
Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу без участі представника позивача.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (правонаступник Київська ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області) з метою здійснення контролю за дотриманням платниками податків вимог Податкового кодексу України в частині повноти нарахування та сплати податків та зборів під час отримання доходу у вигляді «додаткового блага» на адресу ПАТ «УкрСиббанк» було направлено запит щодо надання документів, які підтверджують анулювання (прощення) боргу.
Згідно відповідді ПАТ «УкрСиббанк» від 30.12.2013р. № (09807750) 10- 23/44306 ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) у 2012 року нараховано та отримано доход, як додаткове благо (ознакою « 126» у вигляді анулювання основної суми кредиторської заборгованості, не пов'язаною з процедурою банкрутства у сумі 485 528.82 грн.). У зв'язку із тим, що ОСОБА_2 не надав до Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік податок у повному обсязі не сплачений, з яких сума нарахованого та виплаченого доходу, відображена в формі 1-ДФ складає 485 528,82 грн.
На підставі п.п 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст.. 79, п. 82.2 ст. 82 ПК України ДПІ у Московському районі ГУ ДФС у Харківській області у зв'язку з отриманням інформації від ПАТ «УкрСиббанк» було видано наказ № 292 від 07.10.2015 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) щодо повноти нарахування та сплати податку на доходи з фізичних осіб платника податків за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р.
Наказ на проведення перевірки та повідомлення від 07.10.2015 № 36 про початок проведення перевірки з 19.10.2015р. було направлено поштою з рекомендованим листом 07.10.2015року з повідомленням про вручення.
В період з 19.10.2015р. по 23.10.2015р. фахівцем ДНІ у Московському районі ГУ ДФС у Харківській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_2 щодо достовірності, повноти нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб, за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., про що складено акт перевірки від 23.10.2015р. № 1041/20-34-17-01-07/НОМЕР_1 (а.с. 51-52), який отримано платником податків 23.10.2015р., що вбачається із підпису у самому акті перевірки (а.с. 52 зворот).
В ході перевірки фахівцями контролюючого органу встановлено, що згідно з відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів, фізична особа - платник податку ОСОБА_2М (податковий номер НОМЕР_1) у 2012 році отримав дохід за ознакою « 126»- дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми фінансової допомоги, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства відповідно до пп. 164.2.17 «д» п.164.2 ст.164 ПКУ, у сумі 485 528,82 грн., яку відображено АТ «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750) у податковому розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми, отриманого з них податку за формою 1-ДФ.
У зв'язку із чим відповідачем 06.11.2015 року за №0051561701 ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Х/О складене податкове повідомлення-рішення стосовно позивача на суму 102906.63 грн. за порушення вимог п.п. 164.2.17. п. 164.2. ст. 164 та п. 179.1. ст. 179 ПК України (а.с. 15).
Позивач зазначає, що зазначене податкове повідомлення-рішення він не отримував та довідався про нього після подачі ГУДФС у Харківській області до адміністративного суду адміністративного позову про стягнення з ОСОБА_2 суми боргу разом з пенею.
Судом під час розгляду справи встановлено, що 25.07.2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсиббанк» укладений кредитний договір №11376202000 на суму 83836.09 дол. США з метою придбання квартири, яку позивачем одночасно передано в іпотеку. При утворенні заборгованості через фінансову кризу між сторонами договору було досягнуто домовленості про добровільну реалізацію предмета іпотеки, у зв'язку із чим позивач передав повноваження банку.
З наданої на виконання вимог ухвали суду від 27.12.2018 р. відповіді ПАТ "УкрСиббанком" вбачається, що банком було анульована сума боргу за договором про надання споживчого кредиту № 11376202000 від 25.07.2008 року позичальнику ОСОБА_2. З прощенної суми боргу за кредитним договором в загальному розмірі 56 727,68 доларів, борг за основаним боргом (кредитом) складав 56,447.13 доларів США, борг за відсотками - 280,55 доларів США. (а.с. 66).
Крім того, банком також надано копію повідомлення про анулювання боргу від 05.04.2012 року, з якого вбачається, що зазначене повідомлення ОСОБА_2 отримав 05.04.2012 року (а.с. 67).
З наданого повідомлення про анулювання боргу за вказаним кредитним договором, вбачається, що АТ «УкрСиббанк», як кредитор, з метою виконання вимог пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, повідомило ОСОБА_2, як платника податку на доходи фізичних осіб - боржника, що АТ «УкрСиббанк» прийнято рішення про анулювання кредитної заборгованості, що станом на 05.04.2012 р. становить 56727 (п'ятдесят шість тисяч сімсот двадцять сім) доларів США 68 центів, що складає 453135 (чотириста п'ятдесят три тисячі сто тридцять п'ять) гривень 04 копійки по курсу НБУ станом на 35.04.2012 р., штрафні санкції у сумі 30573,78 (тридцять тисяч п'ятсот сімдесят три) гривні 78 копійок, а також заборгованість за відшкодування понесених АТ «УкрСиббанк» витрат на примусове стягнення в сумі 1 820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень 00 копійок.
Також, АТ «УкрСиббанк» звернув увагу ОСОБА_2, що відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України анульована сума заборгованості є його доходом, отриманим як додаткове благо, та повідомлено позивача про необхідно самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб.
По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне:
Згідно з підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - ПК України) об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Відповідно до абзацу другого пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).
Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є вичерпним.
Так, відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України (в редакції, чинній до 1 січня 2015 року) до оподатковуваного доходу включаються суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Згідно з підпунктом «б» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання.
У той же час відносини, що виникають між банком та клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України.
Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі статтею 605 ЦК України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як доход у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує доход платника податку. Водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.
Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує доход платника податку і включається в його оподатковуваний доход. Разом з тим, сума процентів, нарахованих банком за умовами договору за користування кредитом, комісій та/або штрафних санкцій (пені) не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, комісій та/або штрафних санкцій (пені), нарахованих за користування кредитом й за прострочення виконання грошового зобов'язання, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.
Відсутність в підпункті «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України точності щодо визначення додаткового блага у вигляді суми боргу платника податку (процентного), анульованого кредитором за його самосійним рішенням, була усунена шляхом внесення змін Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII, який набрав чинності з 1 січня 2015 року.
Згідно з підпунктом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України (в редакції, чинній з 1 січня 2015 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Таким чином, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, комісії та/або штрафні санкції (пеню), прощені (анульовані) кредитором.
Наведене підтверджується і змінами, які в подальшому внесені до законодавства, зокрема, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань» від 09 квітня 2015 року №321-VIII, який набрав чинності 07 травня 2015 року, редакція підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 ПК України була доповнена абзацом другим, у зв'язку з чим сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності не підлягали включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
При вирішенні даного спору слід враховувати й положення пункту 56.21 статті 56 ПК України, якими встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Таке застосування норм відповідає й основним засадам податкового законодавства, проголошеним у статті 4 ПК України.
Враховуючи наведене, суд вважає, що оподатковуваним доходом позивача є лише основна заборгованість за кредитом, прощена (анульована) банком. Прощені (анульовані) банком проценти за користування кредитом, комісії та/або штрафні санкції (пеня) не є доходом платника податків, а тому база оподаткування повинна визначатись лише з суми, прощеної (анульованої) банком, яку позивач фактично отримав за банківським кредитом, без врахування таких платежів.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: з відповідді ПАТ «УкрСиббанк» від 30.12.2013р. № (09807750) 10- 23/44306 ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) у 2012 року нараховано та отримано доход, як додаткове благо (ознакою « 126» у вигляді анулювання основної суми кредиторської заборгованості, не пов'язаною з процедурою банкрутства) у сумі 485 528.82 грн. ОСОБА_1 з цієї суми податковим органом нарахований податок ОСОБА_2 та винесене відповідне податкове повідомлення-рішення від 06.11.2015 року за №0051561701.
Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.
Згідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2015 року за №0051561701 ДПІ у Московському районі м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області, а також сформованою на підставі несвоєчасної сплати податкових зобов'язань податкової вимоги від 29.12.2015 року №473023, та вважає, що позовні вимоги позивача щодо скасування вказаного податкового повідомлення - рішення та вимоги - необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, вул. Гв. Широнінців, буд. 22. кв. 38. м. Харків. 61135) до Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198; 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкового повідомлення-рішення та вимоги - залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, вул. Гв. Широнінців. буд. 22. кв. 38. м. Харків. 61135) на користь Державного бюджету України (за наступними реквізитами: отримувач: УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37999628, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 34318206084012, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім'я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд") судовий збір у розмірі 1194,08 грн. (одна тисяча сто дев'яносто чотири гривні 08 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 06 березня 2019 року.
Суддя Шляхова О.М.