532/2481/18
2-а/532/6/2019
05 березня 2019 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Тесленко Т. В.
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора роти № 1 батальйону патрульної поліції в м. Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області ОСОБА_3, батальйону патрульної поліції у м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в адміністративній справі, -
20 листопада 2018 року до Кобеляцького районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до інспектора роти № 1 батальйону патрульної поліції в м. Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області ОСОБА_3, батальйону патрульної поліції у м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в адміністративній справі.
Ухвалою судді від 26.11.2018 відкрито провадження в справі та призначено її розгляд в підготовче засідання за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 22 січня 2019 року.
22 січня 2019 року в підготовчому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник - адвокат ОСОБА_4 підтримали заявлені вимоги та прохали їх задовольнити, не заперечували проти закінчення підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Відповідачі до суду не з'явилися, однак надали суду відзиви на позовну заяву, в яких прохали повністю відмовити в задоволенні вимог позивача та проводити розгляд справи за їх відсутності.
Ухвалою суду від 22.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 05.03.2019.
Позивач вказував, що адміністративне стягнення застосоване безпідставно та не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, тому прохав скасувати постанову серії НК № 303940 від 14.11.2018 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч. 1 ст. 121 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі, та провадження у ній закрити.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Позивач ОСОБА_2 та його представник - адвокат ОСОБА_4 надали суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримали, прохали задовольнити.
Від відповідачів на минуле судове засідання надійшли суду відзиви на позовну заяву, в яких вони прохали повністю відмовити в задоволенні вимог позивача та проводити розгляд справи за їхньої відсутності.
Суд, взявши до уваги пояснення позивача та його адвоката, а також заперечення відповідачів, розглянувши, перевіривши та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В постанові серії НК № 303940 від 14.11.2018 зазначено, що ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, а саме за порушення п.п. 31.4.7 ПДР України, оскільки він о 16 год 20 хв 14 листопада 2018 року на 124 км а/ш Н-31 Дніпро - Царичанка - Кобеляки - Решетилівка керував автомобілем марки IVECO 65C18V, н/з ВІ 5953АА з відсутнім заднім правим бризковиком, який передбачений конструкцією цього транспортного засобу, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, за що на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 грн ( а.с. 8).
Згідно ч. 1 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивач вказував у позові, що оскільки він не порушував Правил дорожнього руху та не мав таких ознак, щоб свідчили про очевидну несправність його транспортного засобу або переобладнанння з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, то його було зупинено безпідставно. На запитання у працівника поліції про підстави зупинки, останній обійшовши кругом автомобіля у відповідь зазначив, що ОСОБА_2 «Дуже грамотний» та сівши до службового автомобіля , склав постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи показаннями засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі і відеозаписом з нагрудної камери відеоспостереження працівника патрульної поліції.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10.11.2015 року за № 1408/27853 затверджена Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - Інструкція).
Зазначеною Інструкцією передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка (п. 9 Інструкції).
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (п. 10).
Згідно зі ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Однак, ч. 5 ст. 258 КУпАП передбачає, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Як вказано в позові, інспектор поліції не проінформував водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу, не прийняв до уваги пояснення ОСОБА_2 про те, що на даній моделі транспортного засобу, що він керував, ним самостійно було встановлено гумові бризковики, не змінюючи конструкції автомобіля, а на час зупинки задній правий був обірваний. Однак, заводом виробника цієї моделі транспортного засобу передбачені задні пластмасові бризковики, які і знаходилися на його автомобілі, але позивач додатково для захисту системи гідроборту від грязі прикріпив ще гумові бризковики. Тобто інспектор Кушка В. І. не взяв до уваги докази, які позивач мав намір йому надати, а склав постанову про накладення адміністративного стягнення, чим порушив ч. 5 ст. 258 КУпАП, оскільки ОСОБА_2 на місці зупинки оспорив допущене порушення і адміністративне стягнення, що на нього наклав інспектор.
Позивачем надано суду докази, в яких зазначено, що бризковики встановлює завод виробника на транспортний засіб IVECO 65C18V пластмасові (а.с.33-38).
Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку, що інспектором Кушка В. І. недотримано вимоги чинного законодавста та позбавлено ОСОБА_2 можливості скористатися своїми правами на захист.
Достатньою та необхідною правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення ПДР є наявність в її діях (бездіяльності) відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами.
В цьому випадку відповідачами не надано жодних доказів дотримання вказаної вище процедури, зокрема, яким саме чином позивачем було порушено вимоги ПДР в складеному документі.
Суд вказує, що відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили.
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "ОСОБА_1 де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Отже, із зазначених обставин справи видно, що в даному випадку відсутня належна доказова база, яка підтверджує факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення та як наслідок обґрунтовує правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість прийняття відповідачем оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення та необхідності її скасування.
Тому, суд вважає за потрібне скасувати постанову інспектора роти №1 батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_3 серії НК № 303940 від 14.11.2018 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч. 1 ст. 121 КУпАП, зафіксованого не в автоматичному режимі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Відповідно ст. 139 КАС України судові витрати компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому КМУ.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 77, 139, 242-246, 286 КАС України, ст.ст. 247, 251, 258, 289, 293 КУпАП, суд,-
Позов ОСОБА_2 до інспектора роти № 1 батальйону патрульної поліції в м. Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області ОСОБА_3, батальйону патрульної поліції у м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в адміністративній справі - задовольнити.
Скасувати постанову суб'єкта владних повноважень інспектора роти № №1 батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_3 серії НК № 303940 від 14.11.2018 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч. 1 ст. 121 КУпАП, зафіксованого не в автоматичному режимі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення
Провадження в адміністративній справі про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до або через відповідний суд.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 286 КАС України.
05.03.2019 складено повне судове рішення.
Суддя