05 березня 2019 р. № 400/185/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Фульги А.П., розглянув в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020
про:визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо ненадання на заяву від 29.09.2018 року відповідно до Закону України “Про звернення громадян” від 02.10.1996 року № 393/96-ВР ОСОБА_1 копії довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення для призначення пенсії майору ОСОБА_1 з 01.07.2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.09.2018 року щодо надання відповідно до Закону України “Про звернення громадян” від 02.10.1996 року № 393/96-ВР ОСОБА_1 копії довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення для призначення пенсії майору ОСОБА_1 з 01.07.2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївськім області надати на заяву ОСОБА_1 від 29.09.2018 року відповідно до Закону України “Про звернення громадян” від 02.10.1996 року № 393/96-ВР копію довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення для призначення пенсії майору ОСОБА_1 з 01.07.2018 року;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо неповернення відповідно до абз. 15 п. 2 Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року № 348 ОСОБА_1 його заяв від 29.09.2018 року з проставленим штампом із зазначенням найменування організації, дати надходження та вхідного номера звернення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 29.09.2018 року щодо повернення відповідно до абз. 15 п. 2 Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року № 348 ОСОБА_1 його заяв від 29.09.2018 року з проставленим штампом із зазначенням найменування організації, дати надходження та вхідного номера звернення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повернути на заяви ОСОБА_1 від 29.09.2018 року відповідно до абз. 15 п. 2 Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року № 348 ОСОБА_1 його заяви від 29.09.2018 року з проставленим штампом із зазначенням найменування організації, дати надходження та вхідного номера звернення;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку розміру грошового забезпечення для призначення йому пенсії з 01.07.2018 року з врахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідно до витягу з роздавальних відомостей одноразових видів грошового забезпечення майору ОСОБА_1 у військовій частині НОМЕР_1 від 28.09.2018 року № 350/174/308/912/ПС та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки відповідно до витягу з роздавальних відомостей одноразових видів грошового забезпечення майора ОСОБА_1 у військовій частині НОМЕР_1 від 17.08.2018 року № 350/174/308/769/ПС/2, з яких сплачено страховий внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , для цілей перерахунку призначення йому пенсії та виплачувати пенсію з 01.07.2018 року з врахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідно до витягу з роздавальних відомостей одноразових видів грошового забезпечення майору ОСОБА_1 у військовій частині НОМЕР_1 від 28.09.2018 року № 350/174/308/912/ПС та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки відповідно до витягу з роздавальних відомостей одноразових видів грошового забезпечення майора ОСОБА_1 у військовій частині НОМЕР_1 від 17.08.2018 року № 350/174/308/769/ПС/2, з яких сплачено страховий внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийняти відповідне рішення (розпорядження) про проведення перерахунку розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , для цілей перерахунку призначення його пенсії та виплати пенсії з 01.07.2018 року з врахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідно до витягу з роздавальних відомостей одноразових видів грошового забезпечення майору ОСОБА_1 у військовій частині НОМЕР_1 від 28.09.2018 року № 350/174/308/912/ПС та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки відповідно до витягу з роздавальних відомостей одноразових видів грошового забезпечення майора ОСОБА_1 у військовій частині НОМЕР_1 від 17.08.2018 року № 350/174/308/769/ПС/2, з яких сплачено страховий внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що як свідчать грошовий атестат та витяг з роздавальних відомостей одноразових видів грошового забезпечення позивача, за період з січня 2018 року по червень 2018 року військовою частиною НОМЕР_1 йому було виплачено грошове забезпечення з врахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, з яких, в свою чергу було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Отже, зазначені види грошового забезпечення також повинні бути враховані для призначення пенсії позивачу з 01.07.2018 року.
Крім того, відповідачем на звернення позивача від 29.09.2018 року не надано позивачу витребувані копію довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення для призначення пенсії майору запасу ОСОБА_1 з 01.07.2018 року та копію заяви від 29.09.2018 року з проставленим штампом із зазначенням найменування організації, дати надходження та вхідного номера звернення.
Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що вимоги позивача щодо повторного розгляду та надання відповідь на його заяву від 29.09.2018 року є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, адже ГУ ПФУ надано повну та всебічну відповідь на вищевказані звернення з додаванням запитуваних документів відповідно до вимог та в строки, передбачені чинним законодавством. Щодо вимог про проведення перерахунку пенсії з урахуванням врахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, відповідач зазначив, що зазначені види грошового забезпечення не носять постійного характеру, не є щомісячними та не належать до переліку видів грошового забезпечення, які враховуються для обчислення пенсій, як того вимагає ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (надалі - Закон України № 2262) та п. 7 Постанови № 393.
У відповіді на відзив позивач підтримав свій позов та просив задовольнити його вимоги у повному обсязі.
Ухвалою від 24.01.2019 року суд відкрив провадження у справі та постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
ОСОБА_1 , майор запасу, з 01.07.2018 року отримує пенсію за вислугу років. Вислуга років позивача складає понад 25 календарних років.
29.09.2018 року позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою, в якій просив призначити та виплачувати йому з 01.07.2018 року пенсію за вислугою років із врахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, відповідно до витягу з роздавальних відомостей одноразових видів грошового забезпечення майору ОСОБА_1 за період з січня 2018 року по червень 2018 року військової частини НОМЕР_1 від 28.09.2018 року № 350/174/308/912/ПС та від 17.08.2018 року № 350/174/308/769/ПС/2, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Також, у своєму зверненні від 29.09.2018 року позивач просив:
- відповідно до ст.ст. 4, 5, 11 Закону України “Про інформацію” від 02.10.1992 року № 2657-ХІІ (надалі - Закон України № 2657) - надіслати на його адресу поштою копію довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення для призначення пенсії майору запасу ОСОБА_1 з 01.07.2018 року, копію грошового атестату майора ОСОБА_1 та копію рішення (розпорядження) про призначення пенсії майору запасу ОСОБА_1 з 01.07.2018 року;
- відповідно до абз. 15 п. 2 Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року № 348 (надалі - Інструкція) - повернути на його адресу копію заяви від 29.09.2018 року, з проставленим штампом із зазначенням найменування організації, дати надходження та вхідного номера звернення.
До своєї заяви позивач додав витяг з роздавальних відомостей одноразових видів грошового забезпечення майору ОСОБА_1 за період з січня 2018 року по червень 2018 року військової частини НОМЕР_1 від 28.09.2018 року № 350/174/308/912/ПС.
Листом від 05.10.2018 року № 3293-Д-07 ГУ ПФУ в задоволенні заяви позивача про проведення перерахунку пенсії з врахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки було відмовлено.
Не погоджуючись з відмовою у задоволенні заяви позивача про проведення перерахунку пенсії з врахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, а також у надісланні затребуваних документів, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючі рішення у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України № 2262, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контракт, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей” (далі та вище за текстом - Постанова № 393), для осіб, які звільнені із служби, у тому числі військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, відряджених до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших підприємств, установ та організацій, зокрема у довготермінові закордонні відрядження, у разі, коли строк військової служби після повернення з відрядження до звільнення на пенсію становив менше ніж 24 календарні місяці, з 1 березня 2018 р. та пізніше, або осіб, які померли (загинули) в зазначений період і на час звільнення (смерті) мають менше ніж 24 календарні місяці служби, середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з 1 березня 2018 р. на кількість таких місяців.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 року № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (надалі - Закон України № 2011).
Частинами 2 та 3 ст.9 Закону № 2011 визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Постановою Кабміну України від 07 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (надалі - Постанова № 1294) також встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до Постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.
Законом № 2011 гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина 1 статті 10-1 цього Закону).
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені Постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329; надалі - Інструкція). Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 Постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).
Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Системний аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що додаткова грошова винагорода, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань, святкова премія є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 2011 відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Разом з цим, суд враховує, що ч. 3 ст. 43 Закону № 2262 визначений склад грошового забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, з розміру якого обчислюється пенсія: оклад за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Тобто, розмір грошового забезпечення військовослужбовця, з якого обчислюється пенсія, є меншим, ніж загальний розмір грошового забезпечення.
Вказаний висновок підтверджується положеннями п.7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року № 393, яка прийнята на виконання Закону № 2262, відповідно до якого пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:
- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що грошове забезпечення військовослужбовців при призначенні (обчисленні), перерахунку їм пенсії має включати, крім відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років тільки щомісячні додаткові види грошового забезпечення. При цьому включення нерегулярних виплат до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія означатиме, що особа двічі користується соціальною пільгою: у першому випадку - одноразово, у другому - регулярно отримуючи пенсію, що суперечить принципам соціального забезпечення.
При цьому, нарахування та сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, святкової премії, грошової компенсації за невикористану відпустку, що було встановлено в ході судового розгляду, не зобов'язує пенсійний орган включати зазначені виплати до складу грошового забезпечення військовослужбовця, з якого обчислюється пенсія, оскільки правовий статус таких виплат не змінюється.
Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що відповідач не наділений правом самостійно визначати розмір складових грошового забезпечення позивача, а лише може використовувати відомості, надані державним органом, з якого особу було звільнено зі служби.
В даному випадку довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу видано Миколаївським обласним військовим комісаріатом.
На момент звернення позивачем до відповідача (29.09.2018 року) довідку оскаржено не було, тому відповідачем правомірно використано зазначені у ній дані для перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача прийняти відповідне рішення про проведення перерахунку пенсії, суд зазначає, що вона є тотожною вимозі про зобов'язання відповідача провести перерахунок, в задоволенні якої суд відмовив, а тому у задоволенні цієї вимоги необхідно відмовити.
Стосовно вимог про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо ненадання на заяву від 29.09.2018 року відповідно до Закону України “Про звернення громадян” від 02.10.1996 року № 393/96-ВР ОСОБА_1 копії довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення для призначення пенсії майору ОСОБА_1 з 01.07.2018 року, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.09.2018 року щодо надання відповідно до Закону України “Про звернення громадян” від 02.10.1996 року № 393/96-ВР ОСОБА_1 копії довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення для призначення пенсії майору ОСОБА_1 з 01.07.2018 року та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївськім області надати на заяву ОСОБА_1 від 29.09.2018 року відповідно до Закону України “Про звернення громадян” від 02.10.1996 року № 393/96-ВР копію довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення для призначення пенсії майору ОСОБА_1 з 01.07.2018 року, то вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з відповіді ГУ ПФУ в Миколаївській області від 05.10.2018 року № № 3293-Д-07, 3294-Д-07, то відповідачем разом з відповіддю одночасно направлено на адресу позивача копії довідки військової частини НОМЕР_1 від 03.07.2018 № 350/174/308/648/пс про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії, грошового атестату та протоколу про призначення пенсії за вислугу років від 03.09.2018 року (арк. справи 20-21).
Отже, вказані вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про повернення заяви позивача від 29.09.2018 року з проставленим штампом із зазначенням найменування організації, дати надходження та вхідного номера звернення суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 15 п. 2 Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року № 348, на вимогу громадянина, який подав звернення до організації, на першому аркуші копії звернення проставляється штамп із зазначенням найменування організації, дати надходження та вхідного номера звернення. Така копія повертається громадянинові.
Судом встановлено, що заява позивача від 29.09.2018 року надійшла до ГУ ПФУ в Миколаївській області поштою без надання її копії. Тобто, відповідач не мав можливості повернути позивачу копію звернення з проставленим штампом із зазначенням найменування організації, дати надходження та вхідного номера звернення, оскільки таку копію не було додано до заяви.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 241 - 246, 260, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 05.03.2019 року
Суддя А. П. Фульга