з питань забезпечення позову
06 березня 2019 року м. Рівне №460/497/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛО-ЗАХІД" з питань забезпечення адміністративного позову по справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛО-ЗАХІД"
до Управління Держпраці у Рівненській області
провизнання протиправним рішення, та зобов'язання вчинення певних дій,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛО-ЗАХІД" звернулося до суду з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправним рішення, та зобов'язання вчинення певних дій.
Разом із позовною заявою 05.03.2019 позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії рішення Управління Держпраці у Рівненській області від 08.02.2019 №2
- зупинення стягнення на підставі постанови Управління Держпраці у Рівненській області № 4 від 14.02.2019.
Заява мотивована тим, що незалежно від подання вищезазначеного позову, Управління Держпраці у Рівненській області, має право подати до державної виконавчої служби оскаржену постанову про накладення штрафних санкцій, що стане наслідком стягнення відповідної суми грошових коштів. А також, після 21 лютого 2019 року (дата встановлена відповідачем у рішенні), у випадку невиконання оскарженого рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів застосує штрафні санкції відповідно до ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». Відповідно до постанови, вона може бути оскаржена в місячний строк, що й позивачем дотримано, а обраний судовий захист, фактично є запорукою невиконання постанови до вирішення питання її законності та обґрунтованості.
За правилами ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для його розгляду, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є безпідставною, а тому в її задоволенні необхідно відмовити, з огляду на наступне.
Так, згідно із абз. 2 п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, що можуть слугувати підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Так, з матеріалів позовної заяви судом встановлено, що 14.02.2019 року, першим заступником начальника Управління Держпраці у Рівненській області ОСОБА_1 було розглянуто справу на підставі акту перевірки характеристик продукції від 08 лютого 2019 року № 04а/l0-01 за наслідком чого було ухвалено постанову № 4 від 14.02.2019 року про накладення на ТзОВ «ТЕПЛО-ЗАХІД» штрафу у розмірі 25500 гривень. Також за наслідком перевірки відповідачем було прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08 лютого 2019 року № 2. Вважаючи вказані рішення протиправними ТзОВ «ТЕПЛО-ЗАХІД» звернулося до суду.
За приписами частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем (заявником) на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема, в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретними заходами до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності труднощів виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Обгрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник зазначає, що підставою для вжиття відповідних заходів позивача зазначено ознаки протиправності рішень суб'єкта владних повноважень та запобігання шкоди інтересам та матеріальним благам Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛО-ЗАХІД".
Разом з тим, суд зазначає, що заявник, покликаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду або суттєво його ускладнити, вказує не на дійсні, існуючі обставини, які підтверджують існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а на гіпотетичні.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність належних доказів того, що до моменту ухвалення рішення в справі невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Крім того, заявник вказує, що ознаки неправомірності оскаржуваної постанови є очевидними, оскільки позивач в своїй діяльності дотримується законодавства про працю в процесі своєї діяльності.
В той же час, суду необхідно зазначити, що підозри заявника щодо протиправності прийнятих постанови та рішення, не є підставою для забезпечення позову, оскільки лише за результатами розгляду справи, судом перевіряється чи прийняте спірне рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Більше того, у самій постанові зазначено, що у разі не виконання порушником постанови про накладення штрафу протягом 15 днів з дня її отримання, сума штрафу стягається в судовому порядку. Тобто, вказана постанова не є документом, на підставі якого здіснюється стягнення.
На даний момент, з урахуванням відсутності доказів тому, що відповідачем вживаються буд-які активні дії щодо стягнення з позивача штрафу, накладеного постановою № 4 від 14.02.2019, підстав для застосування заходів забезпечення адміністративного позову з мотивів, які наведені позивачем у заяві про забезпечення позову, немає.
Очевидної наявності ознак протиправності постанови та рішення, судом на стадії до відкриття провадження - не встановлено.
Таким чином, суд вважає відсутніми підстави для забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛО-ЗАХІД" з мотивів, наведених в заяві про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛО-ЗАХІД" про забезпечення позову у справі № 817/497/18 за позовом до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправним рішення, та зобов'язання вчинення певних дій, - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
У разі розгляду заяви в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Зозуля Д.П.