Справа № 420/881/19
06 березня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В.,
розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст. ст.268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування постанов від 01.02.2019 року ВП № 58254766 про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн.
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, за результатом розгляду якого позивач просить суд:
Скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 01.02.2019 року ВП № 58254766 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору та від 01.02.2019 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн.
Судові витрати з подання позову стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що до ГУ ПФУ в Одеській1 області 07.02.2019 року з відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшли постанови ВП № 58254766 від 01.02.2019 року про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору, які позивач просить скасувати. Представник позивача зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 року по справі № 1540/3272/18 позовні вимоги ОСОБА_1 до головного управління задоволено та зобов'язано головне управління здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, призначеної відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби/, та деяких інших осіб» з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року. На підставі вказаного рішення, яке набрало законної сили відповідно до ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018 року, головним управлінням ОСОБА_1 19.12.2018 року проведено перерахунок пенсії відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.01.2018 року з урахуванням розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення. Доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили, зх. 10.12.2018 року, по 31.12.2018 року зарахована пенсіонеру на його поточний рахунок 0.01.2019 року. Доплата пенсії за період з 01.01.2018 року по 09.12.2018 року в сумі 15157,26 грн. буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою КМУ від 22.08.2018 року № 649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженою правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 року № 20-1. Представник позивача, також, наголошує, що оскільки виконання рішення по справі № 1540/3272/18 здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядком № 649, виконавчий збір щодо виконання рішення суду по справі № 1540/3272/18 не підлягає стягненню.
Ухвалою суду від 25.02.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених ст. ст. 268-272, 287 КАС України та призначено судове засідання на 06.03.2019 року.
05.03.2019 року засобами електронного зв'язку від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду.
06.03.2019 року засобами електронного зв'язку від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який відповідач не визнає адміністративний позов у повному обсязі. Державний виконавець відповідно до вимог ст. ст. 26, 27 Закону, в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначив про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн. та 01.02.2019 року, одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, виніс постанову про стягнення виконавчого збору. Представник відповідача зазначає, що до відділу за вихідним № 1294 від 19.02.2019 року надійшов лист ГУ ПФУ в Одеській області, яким повідомлено, що головним управлінням ОСОБА_1, 19.12.2018 року проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року з урахуванням розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення. Доплата пенсії за період з 01.01.2018 року по 09.12.2018 року в сумі 15157,26 грн. буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою КМУ від 22.08.2018 року № 649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженою правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 року № 20-1. Представник відповідача зазначає, що станом на момент відкриття виконавчого провадження, рішення суду не було виконано, так само, як і не виконано на теперішній час. Також, представник відповідача зазначає, що пред'явлення виконавчого документу до виконання та відкриття виконавчого провадження, вже означає примусове виконання. На думку відповідача, державним виконавцем виконавчі дії проведено у чіткій відповідності до норм чинного законодавства.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч. 9 ст. 205 КАС України.
Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 року по справі № 1540/3272/18 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 01.01.2018 року раніше призначеного ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» розміру пенсії при її перерахунку з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року.
Рішення набрало законної сили 10 грудня 2018 року відповідно до ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018 року у справі № 1540/3272/18.
01.02.2019 року, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 58254766 за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду № 1540/3272/18, виданим 28.12.2018 року про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року.
Боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 16692,00 грн.
Вказану постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.02.2019 року позивач отримав 07.02.2019 року.
Також, 01.02.2019 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 58245766, якою стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області виконавчий збір в розмірі 16692,00 грн.
Постанову про стягнення виконавчого збору від 01.02.2019 року позивав отримав 07.02.2019 року.
Суд встановив, що 19.12.2018 року на виконання рішень суду першої та апеляційної інстанції у справі № 1540/3272/18, ГУ ПФУ в Одеській області вчинило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення.
Також, 19.12.2018 року позивач, на підставі вказаних рішень судів, здійснив розрахунок на доплату пенсії у зв'язку із перерахунком.
При цьому, ГУ ПФУ в Одеській області зазначає, що доплата до пенсії, яка виникла у зв'язку із перерахунком на підставі рішення суду у справі №м 1540/3272/18, була фактично виплачена позивачу лише за період з 10.12.2018 року по 31.12.2018 року у сумі 952,74 грн.
За інший період з 01.01.2018 року по 09.12.2018 року доплата у сумі 15157,23 грн. буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою КМУ від 22.08.2018 року № 649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженою правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 року № 20-1.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно п.1 ч.1 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження”, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України “Про виконавче провадження”, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно ч.1 ст.18 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.26 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Таким чином, примусове виконання рішення суду за приписами вказаного Закону розпочинається прийняттям державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно з ч.6 ст.26 Закону України “Про виконавче провадження”, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.27 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Згідно абз. 1 ч.4 ст.27 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Відповідно до ч.9 ст.27 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Згідно п.9 ч.1 ст.39 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до ч.3 ст.40 Закону України “Про виконавче провадження”, у разі, зокрема, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених у т.ч. пунктом 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до п. 8 Розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012року №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012року за №489/20802, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Отже, проаналізувавши положення статей 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження” в аспекті спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання рішення. Останнє розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, у якій, з-поміж іншого, державний виконавець зобов'язаний зазначити суму виконавчого збору, яка належить до стягнення.
Вирішуючи спір, суд також враховує правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду здійснений у постанові від 07.03.2018 року у справі №750/7624/17 про те, що ч. 3 ст. 27 Закону №1404-VІІІ прямо передбачає обов'язок боржника сплати виконавчого збору при примусовому виконанні рішення, тобто незалежно від провадження державним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання рішення.
Суд зазначає, що державним виконавцем відповідно до вимог ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» в постанові про відкриття виконавчого провадження, а саме: в пункті 3 постанови, зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 16692, 00 грн., та 01.02.2019 року відповідно до вимог ч. ч. 3, 4 статті 27 Закону, одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 16692,00 грн. (чотири мінімальних розміри заробітної плати).
Тому державний виконавець законно та обґрунтовано зазначив у п.3 Постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору та законно й обґрунтовано прийняв постанову про стягнення виконавчого збору від 01.02.2019 року.
Доводи позивача з приводу того, що ним вчинено дії щодо добровільного виконання рішення суду у справі № 1540/3272/18, що виразилося у вчиненні перерахунку пенсії ОСОБА_1, частковій виплаті доплати та направленні до ПФУ інформації про судові рішення, ухвалені, починаючи з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року, за якими наявна сума невиплачених коштів, у тому числі про виконання рішення по справі № 15240/3272/18 суд не приймає до уваги, оскільки у рішенні суду від 19.10.2018 року чітко зазначено про необхідність здійснення перерахунку та виплати пенсії позивача.
Позивач сам вказує на той факт, що доплата пенсії за результатом вчиненого перерахунку здійснена не в повному обсязі, отже, станом на час розгляду справи рішення суду у поновному обсязі не виконано.
Також, суд не приймає до уваги посилання позивача на п. 3 ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до присів якого, виконавчий збір не стягується: якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", оскільки на підтвердження виконання рішення суду у справі № 1540/3272/18 за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" суду не надано жодного доказу, окрім листа № 1049/02 від 18.01.2019 року, який не є належним та достатнім доказом на підтвердження казаного факту, оскільки не містить посилання ані на вказаний вище закон, ані на судове рішення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов не належить до задоволення.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 243, 245, 246, 250, 263, 268-272, 287 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування постанов від 01.02.2019 року ВП № 58254766 про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд, з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).
Відповідач - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65072, код ЄДРПОУ: 34929741).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 06.03.2019 року.
Суддя Н.В. Бжассо
.