Справа № 161/3680/19
Провадження № 1-кс/161/2107/19
про накладення арешту майна
м. Луцьк 06 березня 2019 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 , слідчого СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 про накладення арешту майна, вилученого в ході проведення огляду місця події 28.02.2019 року,
Слідчий СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту майна - кросівок марки «Colambia», 42 розміру, вилучених в ході огляду місця події 28.02.2019 року за адресою: м.Луцьк, вул.Вільямса, 15а.
Клопотання мотивує тим, що у провадженні СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені 28.02.2019 року до ЄРДР за №12019030010000714, за попередньою правовою кваліфікацією ст.185 ч.2 КК України.
Під час огляду місця події 28.02.2019 року ОСОБА_5 добровільно видав кросівки марки «Colambia», 42 розміру, які було вилучено та опечатано.
Постановою від 28.02.2019 року вказані кросівки визнано речовим доказом, оскільки вони є знаряддям вчинення злочину і зберігають на собі його сліди.
Оскільки вказане майно, на думку слідчого та прокурора, має важливе значення у вказаному кримінальному провадженні, з метою його дослідження органом досудового розслідування, та в зв'язку з тим, що воно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, тому звернувся з даним клопотанням до суду.
В судове засідання власник майна не з'явився, подав суду письмову заяву, в якій просить розгляд клопотання проводити за його відсутності, не заперечує щодо накладення арешту належного йому майна.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, заслухавши думку слідчого та прокурора, які підтримали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання про арешт майна слід задовольнити.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами, згідно з ст.98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів клопотання вбачається, що речі, вказані в клопотанні, були вилучені 28.02.2019 року під час огляду місця події, клопотання подано до суду 01.03.2019 року, що стверджується поштовим конвертом, а тому суд вважає, що строки його подачі слідчим, відповідно до ч.5 ст.171 КПК України, дотримано.
Зважаючи, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для накладення арешту вищевказаного майна, а тому з метою збереження речових доказів та дослідження органами досудового слідства, оскільки майно, у вигляді речей, відповідає критеріям, визначеним ст.98, ч.2 ст.167 КПК України, є доказом злочину, оскільки зберегли на собі його сліди, тому клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.170-173 КПК України, суд,
Клопотання слідчого СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на кросівки марки «Colambia», 42 розміру, вилучені в ході огляду місця події 28.02.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_6 .
Заборонити користуватись та розпоряджатись майном, на яке накладено арешт.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1