Справа № 170/62/19
Провадження № 2-а/170/5/19
06 березня 2019 року смт. Шацьк
Шацький районний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Матвійчука С.П.,
за участю:
секретаря - Копитко І.О.,
позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП № 4 Любомльського ВП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до інспектора СРПП № 4 Любомльського ВП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Позов обгрунтовано тим, що 06 лютого 2019 року інспектором СРПП № 4 Любомльського ВП ГУНП у Волинській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 винесена постанова ОСОБА_3 ДПО18 № 229068 про притягнення його до адміністративної відповідальності, відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП України, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
ОСОБА_1 вважає зазначену постанову незаконною, тому просив суд визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення виходячи з наступного.
Зі змісту винесеної постанови вбачається, що позивач, нібито, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2107, номерний знак НОМЕР_1, поза населеним пунктом не ввімкнув ближнє світло фар чим порушив п.п.9.1 та 9.8 ПДР України.
Позивач зазначає, що інспектор незрозуміло відрекомендувався та попросив передати документи на автомобіль та водійське посвідчення. ОСОБА_1 виконав вказівки відповідача та запитав про підставу зупинки транспортного засобу за межами населеного пункту. ОСОБА_2 звинуватив ОСОБА_1, що він не ввімкнув ближнє світло фар. На вимогу позивача надати докази порушення п.п. 9.1 та 9.8 ПДР України та показати зафіксоване порушення інспектор не реагував. У зв'язку з чим ОСОБА_1 в постанові зазначив, що не згідний з даною постановою.
Також при винесенні постанови інспектор не ознайомив позивача з правами передбаченими ст. 268 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що інспектором було складено незаконну постанову, а факти, викладені в ній, не відповідають дійсності, оскільки він Правил дорожнього руху України не порушував.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причину неявки суд не повідомив.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні в справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З дослідженої судом постанови серії ДПО18 № 229068 встановлено, що відповідач притягнув позивача до адміністративної відповідальності за те, що останній керуючи транспортним засобом ВАЗ 2107, номерний знак НОМЕР_1 поза населеним пунктом на автодорозі Т-03-02, сполученням с. Згорани - смт. Шацьк, не ввімкнув ближнє світло фар, чим порушив п.п. 9.1 та 9.8 ПДР України.
Даною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Згідно п. 9.1 Правил дорожнього руху одним з попереджувальних сигналів є увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби.
Відповідно до п. 9.8 Правил дорожнього руху з 1 жовтня по 1 травня на всіх транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у постанові, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які послався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Крім цього, ч. 1 ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд звертає увагу, що будь-яких доказів на підтвердження факту порушення позивачем ч. 2 ст. 122 КУпАП, зокрема, матеріалів фото - та відеофіксації відповідачем суду надано не було.
При цьому, ОСОБА_2 не викладено жодних заперечень та не надано жодних належних та допустимих доказів правомірності його дій, а також спростування доводів, викладених у позові.
Згідно зі ст. 245 КУпАП правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні беззаперечні докази того, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Крім того, суд звертає увагу на те, що з показів ОСОБА_1 оскаржувана ним постанова була винесена відповідачем 06.02.2019 року, хоча в постанові вказана дата 06.03.2019 року, день розгляду справи в суді.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, котрі б підтверджували вчинення позивачем правопорушення та правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності, тому суд прийшов до висновку, що дії інспектора при винесенні оскаржуваної постанови були протиправними, а постанова є незаконною і підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 254, 280, 283 КУаАП, ст.ст. 77, 241-246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП № 4 Любомльського ВП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.
Визнати дії інспектора СРПП № 4 Любомльського ВП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП - протиправними.
Постанову інспектора СРПП № 4 Любомльського ВП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 серії ДПО18 № 229068 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. визнати незаконною та скасувати. Провадження у справі закрити.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ ОСОБА_3
Згідно з оригіналом
Суддя Шацького районного суду Волинської області С.П.Матвійчук