Справа №: 398/450/19
провадження №: 3/398/222/19
Іменем України
"21" лютого 2019 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі судді Орловського В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, начальника технічно-експлуатаційної ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 8 від 05.02.2019 року ОСОБА_1 , займаючи посаду начальника технічно-експлуатаційної ВЧ НОМЕР_1 порушив вимоги Закону України “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України”, а саме: ст. 16 кожен військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сид України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями; ст. 11 п. 4 постійно підвищувати рівень військово-професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки і додержуватися вимог статутів ЗС України; ст. 11 п. 5 знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; розділ 2 “ Загальні обов'язки командирів (начальників) ст. 58 командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою: за бойову мобілізаційну готовність довіреної йому частини, корабля (підрозділу); за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за внутрішній порядок, і стан збереження боєприпасів, бойової та іншої техніки та матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості. Згідно функціональних обов'язків ОСОБА_1 відповідає за облік і використання матеріальних і технічних засобів ТЕЧ АТ частини; повинен досконало знати документи, які регламентують експлуатацію і ремонт АТ і визначають організацію роботи ІТС, ТЕЧ АТ частини, вивчати ці документи з персоналом ТЕЧ АТ частини і забезпечувати виконання їх вимог; виконувати розрахунки і складати заявки на матеріальні засоби, необхідні для забезпечення роботи ТЕЧ АТ частини, контролювати наявність матеріальних засобів, правильність їх зберігання та використання за прямим призначенням. Таким чином, за викладених вище обставин, капітан ОСОБА_1 , проходячи військову службу за контрактом на посаді начадьника технічно-ескплуатаційної частини військової частини НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , будучи військовослужбовою особою, недбало ставлячись до військової служби, неналежним чином виконував статутні обов'язки під час несення служби, чим порушив вимоги ст. ст. 11, 16, 58 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що вину визнає частково, а саме у тому, що не наполіг на належному виконанні ОСОБА_2 і ОСОБА_3 їх обов'язків по відношенню до ввіреної їм на підставі наказу командира військової частини позаштатної техніки (вертольотів), яка знаходиться поза територією ТЕЧ і тому не підлягала охороні ЧСП. Також ОСОБА_1 пояснив, що не вважає себе винним у невиконанні обов'язків щодо забезпечення охорони і збереження позаштатних вертольотів, оскільки ці вертольоти знаходилися поза межами ТЕЧ, начальником якої він є, та не були ввірені або іншим чином передані йому, а отже жодних обов'язків щодо її охорони або збереження він не мав. Окрім цього, він пояснив, що за розслідування обставин зберігання цих вертольотів розпочалося саме з його ініціативи, оскільки 19.09.2018 він звернувся з рапотром до кромандира військової частини, у якому він повідомив про розукомплектування позаштатної військової техніки. Після видачі командиром військової частини у 2018 році наказу, яким позаштатні вертольоти було вирішено поставити на тривале зберігання у ТЕЧ. ОСОБА_1 виконує обов'язки по забезпеченню переміщення відповідних вертольотів на території ТЕЧ і забезпечення їх охорони. На даний час ОСОБА_1 виконує ці обов'язки і переміщення вертольотів триває.
Також у судовому засіданні було досліджено копію матеріалів службового розслідування, в яких зазначено, що згідно пояснень начальника ТЕЧ 2269 майора ОСОБА_1 до 2017 року згідно наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 28.12.2016 року “Про закріплення авіаційної техніки військової частини за льотним та авіаційним складом” за позаштатними вертольотами Мі-6 (№ 01,06,11,18,24) був закріплений старший лейтенант ОСОБА_2 26.12.2017 року наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 26.12.2017 року № 1312 “ Про закріплення авіаційної техніки ВЧ НОМЕР_1 за льотним та авіаційним складом” за позаштатними вертольотами Мі-6 (№ 01,06,11,18, 24) був закріплений за начальником групи списання, розборки та утилізації авіаційної техніки, обладнанням та авіаційно-технічного майна ТЕЧ молодшим лейтенантом ОСОБА_3 , акти прийому передачі на складались. Згідно схеми розташування об'єктів ТЕЧ та згідно опису майна ТЕЧ ВЧ НОМЕР_1 , що знаходиться під охороною ЧСП вертольоти Мі-6 (№ 01,06,11,18) знаходяться поза межами закріпленої території ТЕЧ і не підлягають охороні ЧСП, за винятком вертольоту Мі-6 № 24, який з травня 2016 року розміщувався на території ТЕЧ для розборки з подальшою передачею його до музею м. Кременчук. Також у висновку службового розслідування зазначено, що акти прийому-передачі зазначеної позаштатної авіаційної техніки посадовими особами складалися в 2006 році, 2010 році та 2012 році. З 25 грудня 2012 року по теперішній час, відповідно до Правил інженерно-авіаціного забезпечення державної авіації України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 05.07.2016 року винятком того, що щороку складалися накази командира військової частини “Про закріплення авіаційної техніки ВЧ НОМЕР_1 за льотним та авіаційним складом” (накази від 28.12.2016 року № 1385, від 26.12.2017 року № 1312). Закріплення позаштатної авіаційної техніки проводилось з порушенням вимог Наказу № 343.
Також судом було досліджено функціональні обов'язки начальника групи списання, розборки та авіаційної техніки, обладнання та авіаційно-технічного майна, які були покладені на начальника ТЕЧ ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_1 та схему розташування об'єктів ТЕЧ, на якій відображено розміщення вказаних вище вертольотів.
Аналізуючи вказані вище документи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не був відповідальний за матеріально-технічних стан вертольотів Мі-6 (№ 01,06,11,18, 24), дані вертольоти на розміщувались на території ТЕЧ та не були переданні у віддання ОСОБА_1 . Той факт, що за вказані вище вертольоти були відповідальні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які перебувають у підпорядкуванні ОСОБА_1 і він не вказував їм на необхідність усунення порушень, відповідно до зазначеного вище протоколу не ставиться у провину ОСОБА_1 та не може становити склад адміністративного правопорушення, оскільки суду не надано доказів наявності у ОСОБА_1 обов'язку давати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказувки щодо ввіреної їм відповідно до наказу командира позаштатної військової техніки. Окрім цього суд бере до уваги, що накази комадрива військової частини, якими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були закріпленні як відповідальні особи за вказаними вище вертольотами видані всупереч Наказу № 343, про що свідчить висновок службового розслідування за результатами огляду комісією вертольотів Мі-6 по наявності блоків та агрегатів. Вказані вище вертольоти були передані у відповідальність начальнику ТЕЧ військової частини ОСОБА_1 лише 4 жовтня 2018 року, відповідно до Наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 1060 від 04.10.2018 року, а отже вже після початку службового розслідування, вказаного вище, яке безпосередньо було розпочато після рапорту ОСОБА_1 від 19.09.2018 року.
Також суд звертає увагу на те, що у матеріалах протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15, відносно ОСОБА_1 , не зазначено у яких саме діях або бездіяльності виявилась службова недбалість ОСОБА_1 . Відсутність чіткого формулювання обвинувачення порушує право ОСОБА_1 на захист.
Суд наголошує, що він не має права самостійно редагувати фабулу обвинувачення та відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція). Зокрема, у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою рішення ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, суд вважає недоведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. А тому суд вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.247, ч.1 п.3 ст. 284 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України про захист прав людини і основоположних свобод, п.1 ст.247 , п.3 ч.1 ст.284 , ст. 294 КпАП України, суд
постановив:
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити за п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя В.В. Орловський