Копія
154/570/19
2-а/154/16/19
06 березня 2019 року м. Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Каліщука А.А.
за участю секретаря судового засідання Процюк Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Володимир-Волинського міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся із позовною заявою до інспектора СРПП Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що постановою від 13.10.2019 р. його визнано винуватим у вчинені правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Позивач вважає дану постанову незаконною, оскільки він не вчиняв даного правопорушення. Просить визнати протиправною та скасувати постанову ДПО18 №230398 від 13.02.2019 р. в справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
Позивач в судове засідання подав заяву в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач в судове засідання не прибув, хоча про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, із заявами та клопотаннями про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з вимогами статі 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення, провадження у справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З дослідженої судом постанови серія ДПО18 №230398 встановлено, що відповідач притягнув позивача до адміністративної відповідальності за те, що він 13.02.2019 р. о 17 год. 10 хв. керував транспортним засобом марки «Рено Меган», н.з. АС1830ВН в м. Володимирі-Волинському, Волинської області по вул. Ковельська та під час руху користувався засобами зв'язку тримаючи їх у руках, чим порушив п.п. 2.9 д Правил дорожнього руху.
Даною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Згідно з п. 2.9 д Правил дорожнього руху, водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
Відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП настає за користування під час руху транспортного засобами засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" у постанові, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Незважаючи на те, що згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами по справі є також поясненнями свідків, висновки експерта, речові доказі що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, у вищезазначеній постанові відповідачем не зазначено будь-яких доказів на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, не наведено оцінки доказів.
Також і на судовий розгляд відповідач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 д ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Обов'язок доказування вини водія у вчиненні правопорушення у сфері дорожнього руху покладено на посадову особу, яка винесла постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, відсутні безперечні докази того, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, котрі б підтверджували вчинення позивачем правопорушення та правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності, тому суд прийшов до висновку, що постанова є не законною і підлягає скасуванню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 254, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 20, 77, 244-246, 286 КАС України, суд,
ухвалив:
адміністративну позовну заяву задовольнити.
Скасувати постанову серія ДПО18 № 230398 від 13.02.2018 р. винесену поліцейським СРПП Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Володимир-Волинський міський суд Волинської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий:/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя А.А. Каліщук