Справа № 240/5921/18
Провадження №2-а/278/14/19
01 березня 2019 року суддя Житомирського районного суду Житомирської області в ОСОБА_1 розглянувши в м.Житомирі в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) осіб адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 держаної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
1. Виклад позиції позивача.
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову №125-ф по справі про адміністративне правопорушення від 28 листопада 2018 року про застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 4250 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що постановою №1225-ф головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу ОСОБА_3 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області від 28 листопада 2018 року її було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст.ст. 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.5, 13 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт» у відповідності до ч.4 ст.96 КУпАП накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 4250 гривень. Стягнення накладено за те, що вона за адресою: вул.Дерманська, 23 с.Корчак Житомирського району, Житомирської області господарським способом на проїзді загального користування виконує будівельні роботи з влаштування літньої кухні літ. «В» та гаражу літ. «Г», які є зблокованими, а саме: влаштовано фундамент, виконано кладку зовнішніх стін з газоблоку.
Позивачка ОСОБА_2 в позові посилається на те, що межі земельної ділянки вона не зміщувала та нічого не будувала, а старий сарайчик стоїть на її частині земельної ділянки та побудований шляхом переобладнання літньої кухні та гаража ще 2014 року, з даною постановою не погоджується та вважає її незаконною, а тому просить скасувати.
2. Виклад позиції відповідача.
28 лютого 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача ОСОБА_3 держаної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області, який заперечував проти задоволення позову.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 06 лютого 2019 року відкрито провадження за вказаним адміністративним позовом з розглядом справи у спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, надано час відповідачу для подання відзиву на позов, а позивачу відповіді на відзив.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки, відповідно до вимог ст.262 ЦПК України, справа в порядку спрощеного позовного провадження розглядається без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, то, відповідно до вимог ч.4 ст.229 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як встановлено з матеріалів справи, 29 жовтня 2018 року на адресу ОСОБА_3 державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області надійшла заява ОСОБА_4, щодо порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання будівельних робіт за адресою: Житомирський район, Житомирська область, с.Корчак, вул.Дерманська, 23 (а.с.26).
За таких обставин, 01 листопада 2018 року заступником начальника управління видано направлення №625/18-к для проведення перевірки за фактом звернення громадянина ОСОБА_5 (а.с.29).
З 15 листопада 2018 року по 15 листопада 2018 року управлінням проводилась позапланова перевірка в присутності ОСОБА_2 щодо дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єкті будівництва, що знаходиться за адресою: Житомирський район, Житомирська область, с.Корчак, вул.Дерманська, 23, за результатами якої складено акт.
У ході проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_2 за адресою: Житомирський район, Житомирська область, с.Корчак, вул.Дерманська, 23, господарським способом на проїзді загального користування виконує будівельні роботи з влаштування літньої кухні літ «В» та гаражу літ. «Г» самочинно, а саме:
- влаштовано фундамент,
- виконано кладку зовнішніх стін з газоблоку.
Вказані будівельні роботи виконані самочинно, без відповідної проектної документації (будівельний паспорт не видавався), без отримання в установленому законодавством порядку права на виконання будівельних робіт (без повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю); що є порушенням ст. ст. 27, 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пунктів 5, 11, 13 постанови Кабінету Міністрів України №466 (а.с.30-38).
За результатами перевірки відповідачем в присутності ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення та прийнято приписи.
Також, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про те, що ОСОБА_2 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 28 листопада 2018 року у приміщенні ОСОБА_3 державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області (а.с.39-40).
Проте, на розгляд справи позивач не з'явилася про причини неявки не повідомила.
28 листопада 2018 року відповідачем винесено постанову №125-ф, якою визнано ОСОБА_6 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.96 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250 гривень (а.с.46-47).
Не погодившись з такою постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
5. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування
Відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17 лютого 2011 року (Закон №3038) до повноважень Інспекції ДАБК віднесено здійснення державного - архітектурно будівельного контролю шляхом проведення планових та позапланових перевірок об'єктів містобудування та накладення штрафів на порушників містобудівного законодавства.
Згідно п.1 ч.4 ст.41 Закону №3038 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
Пунктом 3 ч.4 ст.41 Закону №3038 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
- усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
- зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Так, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (Порядок №553), визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва.
Згідно із п.9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Відповідно до п.5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Так, згідно із п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
- вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;
- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Відповідно до п.11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, серед інших:
1) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом;
2) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
- усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
- зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно із п.16 Порядку №533 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п. 17 Порядку №533).
Відповідно до п.18 Порядку №533 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Пунктом 19 Порядку №533 визначено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Згідно із п.20 Порядку №533 протокол протягом трьох днів після його складання та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Відповідно до п.21 Порядку №533 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Згідно із п.22 Порядку №533 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Крім того, відповідальність у сфері будівництва несуть не лише суб'єкти будівництва, але і органи публічної адміністрації, на які, в першу чергу, Конституцією України покладений обов'язок діяти виключно в межах і способами, передбаченими законами України.
Так, у разі порушення органами владних повноважень передбачених законодавством обов'язків, такі неправомірні дії можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, здійснення правопорушення у сфері містобудування породжує виникнення відносин реагування, які виражаються у появі обов'язку у відповідного органу виконавчої влади, що реалізовує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю припинити таке правопорушення і накласти штраф на правопорушника.
Відповідно до положень містобудівного законодавства, будівництво вважається правомірним, якщо власник земельної ділянки чи землекористувач або інша особа одержали у встановленому містобудівельним законодавством порядку дозволи на забудову об'єкта містобудування та виконання будівельних робіт відповідно до статей 29, 30, 31, 34, 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
При цьому, під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозвільний документ, що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи саме того об'єкту і на тій земельній ділянці, яка передана з цією метою певній особі.
Під проектом слід розуміти залежно від категорії об'єкта будівництва відповідний склад документації, визначеної ст.ст.1, 7, 8 Закону України «Про архітектурну діяльність», отриманої відповідно до ст.ст.29, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також будівельний паспорт та технічні умови, отримані відповідно до ст.ст.27, 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Згідно із ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи в тому числі після направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до ч.4 ст.96 КУпАП, виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п'ятдесяти до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
6. Висновки суду.
Таким чином, приходжу до висновку про те, що відповідачем надано належні докази правомірності прийняття ним оскаржуваної постанови, які жодним доказом не спростовані позивачем, а тому позову ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-76, 243, 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3 держаної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: І. В. Зубчук