Справа № 161/19546/18
Провадження № 2/161/55/19
(заочне)
04 березня 2019 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Черняка В.В.
за участю секретаря судового засідання - Новаковської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном та зняття з реєстрації,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном та зняття з реєстрації.
Позов обґрунтовує тим, що з 02.11.2018 року він на підставі договору купівлі-продажу квартири є власником квартири АДРЕСА_1. Право власності на вказане нерухоме майно підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 02.11.2018 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Вказує, що під час укладання договору у п.4.6 сторонами домовлено, що продавець зобов'язується до 02.11.2018 року знятися з реєстраційного обліку. Однак, в порушення вимог договору та чинного законодавства відмовляється знятись з реєстрації, чим чинить йому перешкоди у користуванні, володінні та розпорядженні належним йому на праві власності майном. З огляду на наведене, просить зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні майном шляхом зняття з місця реєстрації.
Представник позивача у письмовій заяві позовні вимоги підтримує, просить розгляд справи здійснювати без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу квартири від 02.11.2018 р., укладеним між позивачем та відповідачем, посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_3 позивач є власником квартири АДРЕСА_1. Право власності зареєстровано у передбаченому законом порядку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.10-12).
Відповідач не проживає в спірній квартирі, але зареєстрований, що підтверджується копією будинкової книги А № 75680 (а.с.7-9).
Згідно ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ ( майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Пунктами 33, 34 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" № 5 від 07.02.2014 року передбачено, що відповідно до положень ст..391, 396 ЦК України позов про усунення порушень прав, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
При цьому, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства, а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення, про позбавлення права користування жилим приміщенням, про визнання особи безвісно відсутньою, про оголошення фізичної особи померлою.
Право власності позивача на спірну квартиру підтверджено належними та допустимими доказами.
Враховуючи, що відповідач не проживає в квартирі, його особистих речей в квартирі немає, однак, не знявся з реєстрації, чим порушує права позивача щодо вільного володіння, користування та розпорядження даною квартирою, суд вважає, що право позивача передбачене ст.ст.317, 319 ЦК України як власника житлового приміщення підлягає захисту, а право відповідача на користування чужим майном (квартирою) підлягає припиненню на вимогу власника цього майна.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою № 43 по проспекту Відродження, 14А в місті Луцьку.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням. А тому суд вважає, що вимога позивача про зняття з реєстрації відповідача до задоволення не підлягає, оскільки втрата права на житло і є підставою для внесення даних про зняття особи з реєстраційного обліку.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 12, 141, 263-268 ЦПК України, ст.ст.15, 16, 319, 321, 391 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії АС № 000792, ІПН НОМЕР_1, таким, що втратив право користування квартирою № 43 по проспекту Відродження, 14А в місті Луцьку.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04.06.2018 року.
Суддя Черняк В.В.